FOLLOW US ON SOCIAL

Posted On

15
Квітень
2021

Збереження ментального здоровя студентів в ході процесу підготовки фахівців

Іващенко Сергій
(Київ, Україна)
ОСВІТА
(Проблеми підготовки фахівців)
ЗБЕРЕЖЕННЯ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВЯ СТУДЕНТІВ В ХОДІ ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ
Обраний народом України демократичний шлях розвитку суспільства та прагнення до європейської інтеграції зумовлюють необхідність глибокого реформування структури і функціональної спрямованості багатьох державних інституцій (зокрема тих, які є відповідальними за підготовку висококваліфікованих фахівців різного профілю).
В наш час продовжується процес подальшого вдосконалення державної системи вищої освіти, якою забезпечується підготовка фахівців, спроможних протягом тривалого часу з належним рівнем якості та надійності здійснювати професійну діяльність в різних галузях народного господарства [6].
Навчання у закладах вищої освіти становить собою складний і відповідальний процес, пов’язаний з високим рівнем інтенсивності інформаційних та емоційних навантажень на центральну нервову систему студентів [2].
Під впливом навантажень, пов’язаних з навчальним процесом, відбувається амортизація ресурсу ментального здоров’я осіб молодого віку, які протягом тривалого періоду проходять підготовку в закладах вищої освіти [3].
Рівень ментального здоров’я студентів визначається станом спроможності їх центральної нервової системи до повноцінного здійснення основних когнітивних функцій мозку. Саме завдяки таким когнітивним функціям, як концентрація уваги, короткочасна та довготривала пам’ять, забезпечується процес сприйняття, усвідомлення та збереження важливих даних, з яких складається навчальний матеріал програми підготовки фахівців того чи іншого профілю [2, 5].
Вичерпання ресурсу ментального здоров’я студентів в ході навчального процесу може привести до функціональних порушень діяльності їх центральної нервової системи та формування патологічних станів їх організму, на основі яких можуть виникати гострі та хронічні захворювання [4].
Тому правильна організація навчального процесу в державних закладах вищої освіти є надзвичайно важливим заходом, спрямованим на збереження ментального здоров’я студентів та забезпечення високого рівня успішності їх навчання.
Шляхом проведення наукових досліджень в тих закладах вищої освіти міста Києва, в яких здійснюється підготовка реабілітологів і фізіотерапевтів, було встановлено, що позитивний вплив на стан ментального здоров’я студентів зазначеного професійного спрямування може забезпечуватися шляхом корекції регламенту їх рухової активності.
Доведено, що існує зв’язок між характером рухової активності людини та фізіологічним станом її організму (зокрема, рівнем розвитку когнітивних властивостей її центральної нервової системи) .
Тому алгоритм інтелектуальних навантажень в ході навчального процесу в закладах вищої освіти повинен бути таким, при якому не тільки відбувається використання енергетичних та пластичних ресурсів організму студентів, а й забезпечується можливість їх своєчасного поповнення [3, 8].
Результати досліджень, проведених в університетах Києва, підтверджують думку про те, що, в залежності від фізіологічного стану організму, для кожного студента існує індивідуальний рівень рухової активності, який є оптимальним саме для нього.
Надлишковий або недостатній рівень рухової активності може негативно впливати на стан ментального здоров’я студента та пригнічувати когнітивні функції його мозку. А це, в свою чергу, може бути причиною зниження рівня успішності його навчання, а також погіршення самопочуття і обмеження функціональних можливостей [1].
В результаті виконання даного дослідження було встановлено, що своєчасне застосування індивідуальних тренувальних програм, спрямованих на корекцію режиму рухової активності студентів, дозволяє підтримати належний стан їх ментального здоров’я та забезпечити такий стан когнітивних функцій їх мозку, який потрібен для успішного засвоєння ними програм підготовки фахівців обраної спеціалізації.
В процесі застосування таких програм відбувається прискорений розвиток у респондентів саме тих фізичних і морально-психологічних якостей, які потрібні для успішної професійної діяльності в майбутньому [2, 7].
Враховуючи велику кількість напрямків підготовки спеціалістів у закладах вищої освіти, слід зазначити, що для кожного з таких напрямків повинна застосовуватися оригінальна система корекції режиму рухової активності студентів з метою підтримки належного рівня їх ментального здоров’я та стимуляції когнітивних функцій їх центральної нервової системи.
Тому напрямком подальших наукових досліджень даної проблеми може бути обґрунтування і розробка спеціальних програм корекції алгоритму рухової активності, адаптованих до особливостей навчального процесу щодо підготовки фахівців кожного з напрямків професійного спрямування.
Література:
1. Динаміка стану здоров’я деяких категорій населення України з урахуванням регіональних особливостей його показників / під редакцією В.М. Коваленка. – К.: Оріон, 2016. – С. 32 – 44.
2. Макаренко В.М. Роль індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності людини в успішності навчання та надійності професійної діяльності / М.В. Макаренко, Л.П. Кириленко // Фізіологічний журнал. – 2015. – № 3. – С. 118 – 126.
3. Маркович І.Ф. Медично-соціологічне дослідження факторів способу життя, професійної діяльності та особистого відношення до медичної допомоги / І.Ф. Маркович // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2016. – № 4. – С. 57 – 65.
4. Основні завдання та заходи медичної реабілітації в системі медичного забезпечення населення України / І.А. Лурін, А.М. Галушка, А.Ю. Кіх // Військова медицина України. – 2017. – № 17. – С. 11 – 23.
5. Прашко Я. Когнітивно-біхевіоральна терапія психічних девіацій / Я. Прашко, П. Можни, М. Шлепецьки. – Прага, 2017. С. 650 – 690.
6. Черняк А.М. Характеристика псхофізіологічного стану людини за показниками успішності виконання виробничих завдань / А.М. Черняк // Фізіологічний журнал. – 2016. – Т. 36, № 8. – С. 37 – 51.
7. Charges, D.V. Batista I.A. (2017) Comparison of health outcomes among people with different levels of motor competence. Human Movement, 20, 48 – 56.
8. Finny T. (2018). Physical activity and sedentary time compared using assessments of accelerometers counts and muscle activity level. Perk. 22, 537 p.

UserComment

Valuable Users idea's
0 Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *