Сучасний стан інноваційної діяльності підприємств україни

Волошин Вікторія
(Київ, Україна)
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА ТА УПРАВЛІННЯ
(Економіка підприємства)
СУЧАСНИЙ СТАН ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
В умовах бурхливого розвитку науково-технічного прогресу інноваційна діяльність, як складова господарської діяльності сучасних підприємств, є одним з найважливіших чинників сталого розвитку й досягнення підприємствами високого рівню конкурентоспроможності.
На прикладі економічних гігантів світу можемо стверджувати, що на основі інтелектуально-інноваційних технологій формується близько 90% бюджету США, від 70 до 80% бюджетів країн ЄС, близько 100% бюджету Японії. В Україні формування національного бюджету за рахунок проведення інноваційної діяльності не перевищує 10 відсотків[2].
Нажаль, вітчизняна економіка не демонструє особливого розвитку в галузях, що є базою науково-технічного прогресу. Дослідження показують, що інноваційний розвиток вітчизняних підприємств, реалізація ними інноваційних проектів і програм, комерціалізація результатів інноваційної діяльності відбуваються в Україні дуже повільними темпами порівняно з темпами розвитку інновацій на закордонних підприємствах.
Розглянути детальніше ситуацію, яка склалася в сфері інноваційної діяльності підприємств в Україні можна за допомогою статистичних даних. Це допоможе визначити з якими перешкодами стикається сучасна українська економіка на шляху до реалізації нових можливостей покращення техніко-технологічних факторів виробництва та скласти гідну конкуренцію країнам-гігантам у сфері економіки та впровадження інновацій.
Так, основні показники, які характеризують зміст та динаміку інноваційної діяльності вітчизняних підприємств, представлено в табл. 1.
Таблиця 1
Впровадження інновацій на промислових підприємствах України
Частка кількості промислових підприємств, що впроваджували інновації (продукцію та/або технологічні процеси), в загальній кількості промислових підприємств, % Кількість упроваджених у виробництво нових технологічних процесів, одиниць З них нових або суттєво поліпшених маловідходних, ресурсозберігаючих технологічних процесів Кількість упроваджених у звітному році видів інноваційної продукції (товарів, послуг), одиниць З них нових видів машин, обладнання Частка обсягу реалізованої інноваційної продукції (товарів, послуг) у загальному обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) промислових підприємств, %
2016 16,6 3489 748 4139 1305 –
2017 14,3 1831 611 2387 751 0,7
2018 15,6 2002 926 3843 920 0,8
2019 13,8 2318 857 2148 760 1,3
Примітка. Джерело : [1]
Таблиця 2
Джерела фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств України
Витрати на інновації,
млн.грн У тому числі за рахунок
власних коштів підприємств коштів державного бюджету коштів інвесторів-нерезидентів коштів інших джерел
млн.грн у % до загального обсягу витрат на інновації млн.грн у % до загального обсягу витрат на інновації млн.грн у % до загального обсягу витрат на інновації млн.грн у % до загального обсягу витрат на інновації
2016 23229,5 22036,0 94,9 179,0 0,8 23,4 0,1 991,1 4,3
2017 9117,5 7704,1 84,5 227,3 2,5 107,8 1,2 1078,3 11,8
2018 12180,1 10742,0 88,2 639,1 5,2 107,0 0,9 692,0 5,7
2019 14220,9 12474, 87,7 556,5 3,9 42,5 0,3 1147,0 8,1
Примітка. Джерело : [1]
Як бачимо з табл. 1, має місце скорочення кількості підприємств, що займалися впровадженням інновацій на промислових підприємствах, кількості впроваджених видів інноваційної продукції та нових технологічних процесів протягом 2016—2019 рр. Частка обсягу реалізованої інноваційної продукції також залишається замалою і не перевищує 1,5% протягом аналізованого періоду.
Аналізуючи джерела фінансування інноваційної діяльності за даними табл. 2 видно, що за цей період в Україні фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств є досить нестабільним і має тенденцію як зростання, так ізменшення фінансування інноваційної діяльності.
Україна має велику кількість промислових підприємств, але тільки мала частина їх займається інноваційною діяльністю, а з кожним роком ця частка знижується, що призводить до занепаду економіки та відсталості від розвитку сучасного світу. Перш за все причинами такої тенденції є відсутність власних фінансових ресурсів та наявність великих ризиків.
В цілому варто зауважити, щосаме підприємницький сектор має стати рушійною силою для активізації та реалізації наукових досліджень й інновацій в Україні. Для того, щоб втілити це в реальність також необхідно розробити виважену економічну політику держави, спрямовану на посилення зацікавленості підприємців в інноваційній активності. Також необхідним є збільшення обсягу та забезпечення стабільності фінансування інноваційної діяльності, збільшення частки державного бюджету, що виділяється на НДР, розробка системи заходів, що сприятимуть припливу коштів іноземних інвесторів.
Література:
1.Державна служба статистики України. URL:http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2020/ni/vpr_ipp/vpr_ipp_u.htm. 2.Лігузова В.О., Блаженко Ю.В., Гиря Р.М. Світовий досвіддержавної підтримки інновацій. Глобальні та національні проблеми економіки. 2017. Вип. 18. URL:http://global-national.in.ua/archive/18-2017/10.pdf.
Науковий керівник: доктор економічних наук,
доцент Богма Олена Сергіївна