СУЧАСНІ ГАДЖЕТИ І БІОЛОГІЧНА НЕБЕЗПЕКА

Фастовська Ольга

Ратайчук Павло

(Черкаси, Україн)

ЕКОЛОГІЯ

(Екологічна безпека)

СУЧАСНІ ГАДЖЕТИ І БІОЛОГІЧНА НЕБЕЗПЕКА

Піклування про здоров’я студентів є одним з важливих завдань викладача. Задля досягнення цієї мети у 1996 р. були затверджені Державні санітарні норми і правила захисту від впливу електромагнітних випромінювань, які забезпечують належні умови охорони праці та безпеки життєдіяльності.[1]

Контроль за додержанням санітарних норм потребує постійної уваги викладача  стосовно дії  електромагнітного випромінювання сучасних гаджетів при їх використанні  задля забезпечення належної охорони здоров’я студентів.

Електромагнітні випромінювання радіодіапазону призводять до значних порушень фізіологічних функцій людей. Частина випромінювання поглинається, частина – відбивається, поглинута енергія поля переходить в теплову енергію. Процес поглинання залежить від довжини хвилі: хвиля міліметрового діапазону поглинається поверхневими шарами шкіри, хвиля сантиметрового діапазону – шкірою і підшкірною клітковиною, хвиля дециметрового діапазону – внутрішніми органами, хвиля метрового діапазону – всім тілом. Найшкідливішим для людини є випромінювання дециметрового діапазону, використаний в сучасних гаджетах. Він пригнічує електромагнітні імпульси клітин живих організмів, нагріває організм «зсередини» на клітинному рівні, особливо шкідливо впливає на тканини замкнених об’ємів: очі, насінники. Кришталик ока від внутрішнього перегріву руйнується і мутніє, з’являється різь в очах і шум в голові.[2]

Крім теплових дій, електромагнітне випромінювання може поляризувати тканини тіла, переміщувати іони, поляризувати бокові ланцюжки макромолекул і орієнтувати їх паралельно напруженості електричного поля хвилі, резонансно поглинатися макромолекулами і біологічними структурами, викликаючи нервові реакції та інші так звані нетеплові ефекти.

В Україні ГДК значення інтенсивності опромінювання ніг та рук 1 мВт/см².

Під дією електромагнітних хвиль мобільного телефону може відбуватися збій у продукуванні мозком електроімпульсів, які  керують роботою всього організму. Варто зазначити, що не всі люди однаково сприймають випромінювання від мобільних телефонів. Є підвищена, знижена і середня  радіочутливість. Більшість людей належить до середньої групи.[2]

Електромагнітне поле має сильний вплив на організм, що розвивається. Під час  користування мобільним телефоном відбувається вплив електромагнітного поля на головний мозок. Поглинання електромагнітної  енергії в голові дитини є набагато вищим, ніж у дорослої людини. У дітей,  які живуть поблизу телевізійних і радіовеж, станцій мобільного зв’язку, рівень хронічних хвороб у два рази вищий і в 2,5 рази більше гострих захворювань. [3]

При використанні  сучасних гаджетів пропонуємо наступні рекомендації:

• не користуватися мобільним телефоном у громадському транспорті (випромінювання мобільного телефону підсилюється металевим корпусом);
• спілкуватися не більше 15 хвилин на день;
• тривалість розмови не більше 3 хвилин та не менше 5 хвилин пауза між розмовами;
• під час сну мобільний телефон тримати на відстані 1 метра від голови;
• не обирати маленькі моделі телефонів: вони мають потужніше випромінювання, ніж великі;
• набравши номер, не підносьте телефон відразу до вуха – саме під час з’єднання відбувається найпотужніше випромінювання;
• Якщо на екрані мобільного телефону зменшилася кількість «антенок», це означає, що телефон знаходить у зоні слабкого сигналу, тому інтенсивність електромагнітного випромінювання збільшиться і користуватися приладом небезпечно.[3]

Сучасні гаджети сьогодні ми не зможемо викреслити з свого життя. Але  щоб шкода від користування ними була мінімальною, потрібно дотримуватися  рекомендацій і вплив на здоров’я дитини буде мінімальним і безпечним.

Література:

1. Зеркалов Д.В. Охoрона праці в галузі. Загальні вимоги. Конспект лекцій. Київ, 2011. 156 с.
2. Жидецький В. Ц.,. Джигирей В. С, Мельников О. В. Оснoви охорони праці. — Вид. 2-е, стериотипне. Львів: Афіша, 2000. 348 с.
3. Мурашко М. Б., Наритник Т. Мобільні телефони і біологічна небезпека: Охорона праці. 2018. № 4.  С. 46–49.