ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ МАТЕРІАЛУ ДЛЯ НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ ТЕКСТІВ З БІБЛІЙНИМИ АЛЮЗІЯМИ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ

Рубінська Броніслава Іллівна
кандидат педагогічних наук, доцент,
Національний університет біоресурсів і природокористування України
ОСВІТА (Проблеми підготовки фахівців)

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ МАТЕРІАЛУ ДЛЯ НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ ТЕКСТІВ З БІБЛІЙНИМИ АЛЮЗІЯМИ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ
В сучасній методичній літературі багато уваги приділяється відбору змісту навчання. Це як проблеми визначення поняття «зміст навчання» так і проблеми оновлення навчальних матеріалів, їх відбір та організація. В наш час в суспільстві можна спостерігати інтерес до текстів, в яких піднімаються питання совісті і релігії. Але недостатньо розроблена проблема відбору та організації такого матеріалу. Отже метою цих тез є розробка одного з можливих підходів до методичної обробки та організації матеріалів, які включають художні твори, в яких є багато цитувань Біблії та біблійних алюзій. Студенти – філологи читають такі книжки, дивляться фільми, телевізійні передачі, в яких часто багато алюзій пов’язаних з біблейськими міфами та легендами. Особливо важливі знання таких творів для студентів-філологів, які мріють стати кваліфікованими перекладачами та вчителями. Шлях до пізнання Біблії, яка мала вплив на усю мирову літературу

та мистецтво , треба прокладати від когнітивного читання художньої літератури до читання первісного джерела, , від спілкування з відомими літературними, казковими та міфологічними героями до посереднього спілкування з уявлюваним квазісуб’єктом. Бо читання це діяльність посереднього спілкування з автором твору, який хотів передати певні ідеї за допомогою героїв свого твору. В методичній літературі зазначається, що виноски дуже зручні для зняття певних труднощів читання, а передмова-для пояснення загальних питань, важливих для розуміння тексту в цілому. На думку методистів 2-3 виноски на сторінку не заважатимуть утримуванню в пам’яті змісту прочитаного. Але це відволікає читача, а деякі читачі навіть не читають ці виноски, бо їм не цікаво, або вони не хочуть відірватись від спілкування з героями книги. Але для тих, хто відволікається від читання тексту для розуміння цих виносок зовсім недостатньо. А стислий літературний коментар в середині тексту просто неможливий. У передмові можна зняти труднощі, пов’язані з історичними фактами, звичаями та традиціями, особливостями побуту, релігійними установами, географією. Проте, мова та стиль відносяться до літературної критики . Читання передмови неможна охарактеризувати як безпосереднє спілкування з художніми образами, яке виникає при читанні такого типу тексту. Опрацювання мови та виконання ряду інших передтекстових вправ, які націлюють на зняття мовних труднощів та труднощів розуміння, можна віднести до організації навчання без спілкування. Це можна назвати учбовим читанням. На стадії власне читання можна також організувати спілкування за допомогою відбору текстів, які мають подібні ідеї до тексту з передмовою. Це може бути один чи ряд коротких текстів художнього
характеру.
Отже можна підібрати текст з існуючої класичної літератури або міфів та казок в яких є навіть протилежні ідеї. Наведемо приклад подібних історій. Вивчаючі творчість В.Шекспіра, у творі, де розповідається про вбивство братом брата-«Буря», студенти читають уривок про зрадництво Просперо його братом, а до нього, як другий текст підбирається історія про братовбивство Авеля Каїном. Третій текст це текст, в якому є алюзія про Каїна та Авеля. Читання першого тексту готує студентів до сприйняття основних моральних цінностей християнського світу, а саме, однієї з 10 заповідей «Не вбивай» – у другому. А їх читання полегшує сприйняття алюзії навіть у текстах на рідній мові. Наприклад, читаючи твори Олександра Ільченка , а саме «Козацькому роду нема переводу» або «Мамай і чужа молодиця» студенти зрозуміють таку алюзію: «і вже було б

зовсім кепсько, якби не тішила людство вічно жива надія: настане ж, чорт забери, десь нарешті така пора, коли вже не втне, як кажуть у нас, на Вкраїні, не втне Каїн Авеля, бо тупа шабля. Така організація матеріалу перетворює коментарі або стислі пояснення в супутні тексти. Вони допомагають вирішити й ряд інших проблем: дозволяють позбавитися читання одного й того ж тексту декілька разів і несуть у собі нову інформацію, що зацікавлює читача. Таким чином можна забезпечити і міжпредметні зв’язки.
Наявність методично організованих трьох художніх текстів допомагає студентам посередньо спілкуватись спілкуватись з їх авторами і розуміти їх алюзії. Така методична організація текстів не виключає необхідності спеціальної літературознавчої обробки, написаних передмови та коментарів.
Список використаних джерел:
1. Рубінська Б.І. Learning Through Reading. Гуманістичні аспекти лінгвістичних досліджень методики викладання іноземних мов. Науково- методичний збірник. Київ, КДПІІМ, 1992. С46-51.
2. Рубінська Б.І. Про навчання читання за допомогою біблійних історій. Збірник наукових працьV міжнародної науково-практичної інтернет конференції «Сучасна українська освіта: стратегії та технології навчання молоді і дорослих».27 лютого 2018р. Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди.. С.115 – 120.