ОХОРОНА ПРИРОДНИХ КОМПЛЕКСIВ

Фiлоненко Тетяна
(Боярка, Україна)
ЕКОЛОГIЯ
(Охорона природних комплексів)
ОХОРОНА ПРИРОДНИХ КОМПЛЕКСIВ
Природний комплекс та система окремих природних об’єктів у їх екологічних взаємозв’язках. До природних комплексів в цілому природа (довкілля), урочища, ландшафти, екосистеми, біогеоценози також штучно створені об’єкти – ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам’ятки природи, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.
Географічна оболонка є ще одним компонентом природного комплексу.
Географічні оболонки поділяються на менші природні комплекси – материки та океани. Всередині материків i океанів видаляють менші природні комплекси – природні зони (наприклад, пустеля Сахара на материку Африка). Найменший природний комплекс за розмірів є горб, заплава річки, яр тощо.
Розрізняють природні комплекси рівнинного, лiсолучного, передгірного, гірського типів [1].
Природоохоронні території України – це території якi мають за метою охорони природних ландшафтів вiд надмірних змiн внаслідок господарської діяльності людини на території України. Найважливішими з таких об’єктів є заповідники, національні парки, заказники. Загальна площа природно-заповідного фонду України становить 2,8 млн га.
Крім біосферних, на території України є присутні ще 19 природних заповідників загальною площею понад 160000 га. Найбільшими з них це такі як: Розточчя, Медозбори, Канівський, Казантипський тощо [2].
В Україні налічується понад 49 національних природних парків. Найбільше їх у Карпатах: Карпатський, Синевир, Сколівський Бескиди, Яворівський, Гуцульщина. Великі території площин займає національний природний парк Подiльськi Товтри в Хмельницькiй областi. Шацький природний заповідник створений на Поліссі. Коса Бриючий острів i східна частина Сиваської затоки належить до території Азово-Сиваського національного природного парку. На Лiвобережнiй Українi створено національні природні парки -Деснянсько-Старогутський, Iчнянський, Гомiльшанськi лiси, Святi гори.
Законодавство України видало основи правових організацій охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об’єктів. В цi розділи входять природно-заповідний фонд територія яких є суша також водойми та природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та iншу цінність які видаленні з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного i рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. [3].
Вимоги до охороно природних комплексів та об’єктів природних заповідників.
На території заповідника забороняється будь яка діяльність яка може нашкодити природним комплексам для їх процесів та явищ а також яка може нести подальший поганий вплив на природні комплекси. На території може знаходитись пам’ятки природи поділяються на комплексні, пролісові, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні. Пам’ятки природи можуть розташовуватися на території інших об’єктів природно-заповідного фонду.[1].
Лiтература:
1.Андрієнко Т.Л. Наукові дослідження територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Літопис природи/ Т.Л. Андрієнко// Заповідна справа Україні. – К.: Географіка, 2003. – С. 183-188.
2.Гринчишин Н.М. Природно-заповідна справа : навч. посіб./ Н.М. Гринчишин. – Львів: ЛДУБЖД, 2008. – 224 с.
3 .Природний комплекс// Словник-довiдник з екологiї : навч.-метод. посiб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапiшина. – Херсон: ПП Вишемирський В. С., 2013. -С. 147.
Науковий керівник: викладач екологічних дисциплін
Суінова Діана Михайлівна