ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТА ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ З ВИКОРИСТАННЯМ КРАУДСОРСІНГОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ДАТЧИКІВ, БЕЗДРОТОВИХ СЕНСОРНИХ МЕРЕЖ І БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор кафедри охорони праці та навколишнього середовища Кривомаз Тетяна Іванівна

 Чумаченко Сергій Миколайович¹

доктор технічних наук, старший науковий співробтник

Пиріков Олексій Валеріович² кандидат технічних наук, доцент Савченко Ігор Олександрович¹

¹Національний університет харчових технологій, м. Київ, Україна

²Эксперт ГО «Фундація розвитку екологічних та енергетичних ринків»

 ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТА ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ З

ВИКОРИСТАННЯМ КРАУДСОРСІНГОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ

СИСТЕМ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ДАТЧИКІВ, БЕЗДРОТОВИХ СЕНСОРНИХ МЕРЕЖ І БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ

It is necessary to seriously rethink humanity’s attitude to nature, to unite efforts in the struggle for the salvation of nature, because the future of future generations depends on it. The global problem of environmental pollution will exist until humanity begins to solve it. Approaches to the creation of a public economic monitoring will improve the efficiency of identifying and eliminating certain potential environmental problems, which in turn have a positive impact on living conditions and public health. Одним     з                найважливіших    напрямків                діяльності             в    сфері       охорони навколишнього природного середовища є моніторинг довкілля та надання достовірної   екологічної   інформації   про                стан навколишнього  природного

середовища для громадян.

Система моніторингу довкілля – це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.

Метою та завданням системи моніторингу довкілля є:

• забезпечення прийняття управлінських рішень по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

отримання оперативної інформації про стан довкілля в режимі ON-LINE;

• забезпечення поліпшення                     оперативності   та                     інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях;
• забезпечення якісного обґрунтування виконання природоохоронних заходів підприємствами забруднювачами;
• забезпечення сприятливих умов проживання і здоров’я населення.

Мета публікації – покращити систему громадського екологічного моніторингу в зоні конфлікту на Сході України, а також запропонувати альтернативне бачення системи раннього оповіщення про загрозу надзвичайної ситуації з метою запобігання екологічній катастрофі за рахунок застосування краудсорсінгових систем, «Інтернету речей» і сучасних інформаційно- телекомунікаційних технологій.

Спостереження виділяють міжнародний, державний, місцевий, громадський і відомчий моніторинг.

До міжнародного відносяться системи оцінки прогнозу, які організовані міждержавними організаціями глобального характеру, наприклад, ООН, ЮНЕСКО, ЮНЕП та ін. Моніторинг може здійснюватися державними та муніципальними службами. Нарешті, промислові та сільськогосподарські підприємства, галузі ведуть відомчий моніторинг. Екологічний моніторинг також можуть організувати окремі фізичні особи, громадські об’єднання громадян.

Громадський екологічний моніторинг нерозривно пов’язаний з громадським екологічним контролем, який здійснюється з метою реалізації права кожного громадянина на сприятливе навколишнє середовище і запобігання порушення законодавства в галузі охорони навколишнього середовища. Громадський екологічний моніторинг служить інформаційною базою громадського екологічного контролю.

Завданнями громадського економічного моніторингу являються:

• спостереження за джерелами антропогенного впливу;
• спостереження за факторами антропогенного впливу;
• спостереження за станом природного середовища і процесами, що відбуваються в ньому під впливом факторів антропогенного впливу;
• оцінка фізичного стану природного середовища;
• прогноз зміни    природного               середовища           під               впливом   факторів антропогенного впливу і оцінка прогнозованого стану природного середовища;
• реагування на надзвичайні ситуації.

На сьогодні найбільш значимими є наступні екологічні загрози для Донбасу:

1. Порушення підроблених масивів гірських порід і подальше просідання денної поверхні;
2. Підйом рівня підземних вод з підтопленням місцевості і споруд в промислових зонах і населених пунктах;
3. Заболочування додаткових площ;
4. Забруднення підземних і поверхневих вод шахтними водами;
5. Виділення з виробок токсичних і вибухонебезпечних газів;
6. Активізація техногенних мікросейсмічних явищ.

Останнім часом широкого поширення набувають краудсорсінгові інформаційні системи. Потенціалом розширення громадського екологічного моніторингу є використання краудсорсінгових технологій в цій галузі. Термін

«краудсорсінг» вперше запропонований Джеффом Хау в 2006 році. Перше успішне застосування краудсорсінгової системи Ushahidi сталося під час заворушень на виборах в Кенії в 2008 році, і далі набуло широкого поширення.

В першу чергу, краудсорсінгова система використовує потенціал множинного доступу соціально активних людей до інформаційних мереж і забезпечує оперативний екологічний моніторинг і застосовує сучасні технічні засоби збору й аналізу оперативної інформації, а саме: інтелектуальні сенсори (дозиметри, газоаналізатори, сейсмічні датчики та ін.), бездротові сенсорні мережі, відеореєстратори з інтелектуальною платформою виявлення терористичної загрози, мобільні пристрої, супутниковий моніторинг, Інтернет мережу і безпілотні літальні апарати (БПЛА). В рамках науково-технічного проекту ГУАМ «Оценка природно-техногенных рисков и путей реабилитации территорий, пострадавших в результате чрезвычайных ситуаций в странах ГУАМ» для Донбасу планується створити ситуаційний кризовий центр на базі ДСНС України з метою оперативного отримання екологічної інформації, прийняття рішень і своєчасного реагування на виклики, екологічні загрози та небезпеки.

Головним фактором досягнення оперативності є відповідні дії свідків на місці надзвичайної ситуації, що обумовлює оперативне отримання первинної інформації від населення, і інформування про виникнення НС через мобільні пристрої, а саме: виклик, відправкою СМС-повідомлень і завдяки програмному додатку (Android або iOS) цієї краудсорсінгової системи. Ресурс краудсорсінгової системи буде відкритий кожному громадянину на зовнішньому Веб-порталі, що буде сприяти громадській соціально активній та екологічно відповідальній діяльності населення і держави.

Розглянемо структурно-функціональну схему даної системи (рис.1).

Слід зазначити, що джерелами інформації можуть бути не тільки інтелектуальні датчики, але і різні персональні пристрої: телефони, смартфони, планшети, відеокамери, а також бортове обладнання БПЛА. Для того, щоб зібрати і обробити такий великий обсяг інформації необхідний потужний центр обробки даних (ЦОД), оснащений відповідними серверами. Спочатку дані через Інтернет або виділені канали потрапляють на внутрішній сервер, потім обробляються співробітниками центрального або регіональних кризових центрів, а потім публікуються на зовнішньому сервері ДСНС України. Залежно від типу даних, що надходять для обробки використовується відповідні сервери:

сервер ГІС, сервер обробки потокових даних, сервер відеоаналітики, поштовий, файловий або сервер відеоконференцій.

Рис. 1. Структурно-функціональна схема системи