Чому розмови в Zoom такі виснажливі

У часи пандемії відеочати допомагають нам залишатися на зв’язку та навіть більше – зберегти роботу. Але чому конференції та зустрічі у Zoom такі виснажливі? І як знизити цю “зумовтому”?

Зображення на екрані підвисає, відлуння свого голосу дратує, десяток голів дивиться на вас. Робочі наради, зустрічі віч-на-віч, а потім, ввечері, тусовки з друзями або родиною.

З початком пандемії Covid-19 ми почали спілкуватися через відеозв’язок більше, ніж будь-коли раніше, і багатьох така форма спілкування дуже виснажує.

Але чому саме? BBC Worklife поговорила про це з доцентом європейської бізнес-школи Insead Джанп’єро Петрільєрі, який досліджує навчання та розвиток професіоналів, та доценткою Клемсонського університету Маріссою Шаффлер, яка вивчає добробут працівників та ефективність роботи в команді.

Чим відеочат відрізняється від особистого спілкування?

Розмова за допомогою відеозв’язку потребує більшої уваги, ніж особисте спілкування, каже Петрільєрі. Нам доводиться докладати більше зусиль для невербальних сигналів, як-от міміка, інтонація і висота голосу, а також мова тіла. А тому ми витрачаємо набагато більше енергії.

“Ми головою розуміємо, що ми разом, але наше тіло цього не відчуває. Цей дисонанс спричинює у людей суперечливі почуття, втомлює. Ви не можете розслабитися під час розмови”, – додає фахівець.

Ще одним викликом стає тиша, пояснює Петрільєрі. “Паузи є частиною нормального ритму в реальній розмові. Однак, коли вони онлайн, ви починаєте хвилюватися через можливі проблеми зі зв’язком”.