Банкрутство

Банкрутство – це процедура, що передбачає визнання господарським судом неможливість боржника відновити свою платоспроможність за допомогою санації і погашення грошових вимог кредиторів способами крім застосування ліквідаційної процедури.

Після відкриття справи про банкрутство боржник набуває особливий правовий статус. У його відношенні норми Кодексу України про процедури банкрутства мають пріоритет у застосуванні у порівнянні з іншими нормативно-правовими актами.

Банкрутство

Минуло не так багато часу, з того часу як вступив у силу Кодекс України про процедуру банкрутства, але вже можна виділити певні можливості, які він надав для кредиторів і боржників. Про спрямованість Кодексу говорить його преамбула, яка полягає в тому, що цей нормативно-правовий акт встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника, юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Для порівняння: у преамбулі Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» говориться про те, що цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Тобто основна відмінність нового Кодексу від Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який втратив чинність з жовтня 2019, полягає у його напрямку щодо першочергового задоволення вимог кредиторів.

Особливості правового режиму банкрутства

Після відкриття провадження у справі про банкрутство боржник набуває особливий правовий статус. Відносно боржника норми Кодексу України про процедури банкрутства мають пріоритет у застосуванні в порівнянні з іншими нормативно-правовими актами.

На особливий правовий режим боржника у справі про банкрутство вказує те, що угоди, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом в межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали шкоди боржнику чи кредиторам.

Підстави, які можуть служити для визнання таких угод недійсними, містяться не тільки у статті 215 Цивільного кодексу України як загальної нормі недійсності угод, але і в положеннях статті 42 Кодексу України про процедури банкрутства, де закріплені підстави недійсності угод, дещо відмінні від тих, які передбачені положеннями статей 203, 215 ЦК України. Саме спеціальні підстави, які можуть служити для визнання угод боржника недійсними, є одним з яскравих індикаторів особливого правового режиму боржника.

Переваги відкриття справи про банкрутство для боржника

Незважаючи на те, що більшість справ про банкрутство закриваються у зв’язку із затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, що призводить до припинення боржника як суб’єкта господарювання, провадження у справі про банкрутство може мати певні переваги для боржника у такій справі:

• можливість боржника вийти з господарських відносин, якщо його модель функціонування виявилася неефективною;
• можливість реалізувати предмет іпотеки, який знаходиться у боржника у власності, із застосуванням судового контролю за такою реалізацією;
• теоретична можливість залучити інвестора у процедурі санації;
• можливість списання боргів у межах процедури санації;
• один із способів розрахуватися з боргами – списанням штрафних санкцій;
• можливість притягнути до відповідальності директора або інших осіб, уповноважених щодо управління боржником, які вчиняли дії всупереч інтересам боржника і його кредиторів;
• мораторій на задоволення вимог кредиторів і зупинення виконавчого провадження;
• після введення ліквідаційної процедури припиняється нарахування податків та інших обов’язкових платежів;
• всі процеси по стягненню майна відбуваються у межах одного виробництв – немає необхідності їздити до різних судам на засідання;
• простіше визнавати угоди недійсними для повернення майна боржника у зв’язку з наявністю спеціальних підстав недійсності правочину.

Переваги справи про банкрутство для кредитора

Не тільки боржник має переваги від провадження у справі про банкрутство. Спрямованість Кодексу України про процедури банкрутства дозволяє з упевненістю виділити такі переваги для кредитора:

• можливість задоволення кредиторських вимог;
• можливість забезпеченому кредитору викупити майно банкрута у разі обставин, що свідчать про відсутність проведення аукціону;
• можливість впливу на процедуру шляхом оскарження дій арбітражного керуючого і його усунення;
• можливість впливати на рішення боржника шляхом участі в зборах або комітеті кредиторів;
• підвищений контроль за майновим становищем боржника;
• можливість бути ініціатором про визнання угод боржника недійсними для наповнення ліквідаційної маси;
• отримання повної інформації про майновий стан боржника;
• можливість задовольнити свої вимоги за допомогою солідарної відповідальності керівника боржника або субсидіарної відповідальності осіб, уповноважених на управління боржником;
• можливість спростувати необґрунтовані вимоги кредиторів до боржника;
• можливість впливу на продаж майна боржника у разі виявлення обставин проведення незаконного аукціону.

Складність і особливість процедур банкрутства

Провадження у справі про банкрутство і судові процедури, які застосовуються до боржника, не схожі на провадження у справах, пов’язаних з розглядом позовних заяв або скарг на дії органів державної влади. Відповідно до Кодексу України за процедурою банкрутства, щодо боржника-юридичної особи застосовуються такі судові процедури:

• розпорядження майном боржника;
• санація боржника;
• ліквідація банкрута.

Розпорядження майном боржника є системою заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури – санації або ліквідації.

Санація боржника

Санація боржника – це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення у повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів, активів, зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Ліквідація банкрута

Ліквідація банкрута – це судова процедура, яка вводиться у разі підтвердження неплатоспроможності боржника і відсутності застосування заходів, спрямованих на запобігання визнання боржника банкрутом. Перед тим, як суд буде приймати рішення про те, переходити до санації або ліквідації банкрута, відповідне рішення повинен прийняти орган самоорганізації кредиторів (збори кредиторів, комітет кредиторів боржника), яким суд обов’язково повинен давати оцінку для визначення подальшої долі боржника.

На введенні судової процедури або перехід до наступної судової процедури у справі про банкрутство активну участь кредиторів не закінчується. Зокрема, кредитори, як учасники у справі про банкрутство, можуть через комітет кредиторів або самостійно ініціювати процес відсторонення арбітражного керуючого. При цьому клопотання комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого тягне за собою відсторонення арбітражного керуючого – незалежно від наявності або відсутності підстав такого відсторонення.

Також слід зазначити, що кредитори і арбітражний керуючий наділені правом бути ініціатором визнання недійсними угод боржника в порядку статті 42 Кодексу України про процедури банкрутства. Арбітражний керуючий, який виконує повноваження ліквідатора, може бути ініціатором для залучення директора або інших осіб до субсидіарної відповідальності у зв’язку з доведенням боржника до банкрутства.

Поєднання судового нагляду за реалізацією процедур у справі про банкрутство та участі кредиторів і арбітражного керуючого повинно забезпечувати ефективне використання інструментів, передбачених Кодексом України про процедуру банкрутства, спрямованих на погашення боргів боржника і відновлення його платоспроможності, є головною особливістю і складністю процедур у справах про банкрутство.

Таким чином, Кодекс України про процедуру банкрутства має значну кількість правових інститутів, які можуть використовуватися як боржником, так і кредиторами для досягнення відповідної мети у процедурах банкрутства. Розуміння можливостей процедур банкрутства є нагальною потребою для сучасних умов бізнесу.