Недавні записи
- Реалізація урядового експериментального проекту з переходу від військової служби до цивільного життя 19.12.2024
- Огляд-прогноз курсу гривні щодо ключових валют від аналітиків КИТ Group 16.12.2024
- Для повоєнної відбудови України знадобляться вогнезахисні матеріали на суму близько 1 млрд грн – Костянтин Калафат, директор Ковлар Груп 10.12.2024
- Посольство Киргизстану в Києві організувало захід для дітей 06.12.2024
- Економіка України та світу: аналіз від Experts Club 04.12.2024
Професіоналізм фахівця
Гапоненко Наталія Пилипівна,
спеціаліст, Подільський спеціальний навчально-реабілітаційний соціально-економічний коледж
Гулієва Ольга Романівна,
студентка, Подільський спеціальний навчально-реабілітаційний соціально-економічний коледж.
ОСВІТА (Проблеми підготовки фахівців)
Професіоналізм фахівця
Постановка проблеми. Кінець XX століття і початок нового характеризуються суттєвими досягненнями в галузях фізики, математики, хімії, біології, медицини, фармацевтики, техніки та науки в широкому розумінні цього слова. Вагомі внески, досягнення або суттєві відкриття відмічають Нобелевською премією. І хоча нобелевських лауреатів в галузі освіти не вбачалось, але ми прекрасно розуміємо, що отримання цієї премії стало можливим завдяки таланту і освіченості людей в тій чи іншій галузі, а це, в свою чергу, стало можливим саме завдяки освіті. Жодна людина не народжується з готовими знаннями, а отримує їх в процесі навчання. Ми вважаємо, що фахівець, що виходить із стін будь-якого навчального закладу, повинен бути готовим до роботи за фахом. Рівень його навченості, готовності і фактично компетентності повинен відповідати обраному фаху.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. В наукових джерелах знаходимо безліч наукових праць, присвячених розв’язанню проблеми формування професійної компетентності у майбутніх фахівців. Зокрема у О.Атласова, О.Бойка, В.Болотова, Н.Волкова, Г.Гапоненка, Л.Дибкової, І.Зимньої, І.Зязюна, В.Кременя, Дж.Равена, В.Свистун, Г.Селевка, О.Торічного, А.Хуторського та багато інших. Психолого-педагогічні аспекти формування навичок відображені в працях С.Архангельського, Ю.Бабанського, М.Гриньової, Є.Мілеряна, К.Платонова, Г.Селевка, Н.Тализіної, К.Ушинського. Ми провели ретроспективний аналіз наукових досліджень зазначених вище науковців і ще багатьох інших, взагалі до 80 робіт, що дає нам змогу зробити висновок про зацікавлення науковою спільнотою темою формування професійної компетентності фахівця взагалі і постачанням на ринок праці конкурентоспроможного спеціаліста зокрема. Фахівцями досліджуються технології і методики, критерії і показники, рівні і моделі підготовки тощо. Разом з цим, лише незначна кількість робіт пов’язана з дослідженням саме проблематики сформованості кінцевого результату.
Метою тез є ретроспективний аналіз наукових досліджень щодо формування професійних навичок фахівця взагалі і постачання на ринок праці конкурентоспроможного спеціаліста.
Виклад основного матеріалу. В своїх тезах ми хочемо порушити тему, що активно обговорюється науковою спільнотою, а саме перехід в системі освіти від школи знань до школи навиків. Що ми маємо на увазі? Традиційна система освіти давала знання, уміння і навички. Не перекреслюючи такий освітянський підхід, ми спробуємо акцентувати увагу саме на формуванні навичок. Чому не на знаннях і уміннях? На нашу думку, ми спробуємо довести, що саме навички фахівця в будь-якій галузі діяльності і будуть кінцевим продуктом фаховості або компетентності.
Існує безліч трактувань поняття «навички». Аналіз визначень цього терміну дає змогу констатувати, що це поєднання знань і вмінь, які отримані під час навчання і розвиваються упродовж подальшої роботи, дії, практичного виконання тощо. Тобто складовими навичок є знання (сукупність інформації з будь-якої галузі, набутих у процесі навчання, дослідження тощо) та вміння (здобута на основі досвіду і знань здатність робити щось належним чином).
У своєму підручнику «Вікова та педагогічна психологія» В.Кутішенко подає наступне визначення терміну навички. Це – автоматизовані компоненти свідомої дії людини, які виробляються в процесі її виконання. Однак ознакою сформованості навички є якість дії, а не її автоматизація. Навичка розглядається як дія, доведена внаслідок багаторазових вправ до досконалості виконання [1].
Словник української мови дає наступне визначення навику. Це – уміння, набуте досвідом, звичкою, вправами… Практичні знання, досвід у якій-небудь галузі [2].
На всесвітньому економічному форумі серед основних навичок було виділено, насамперед, уміння комунікації, дискусії, креативності, адаптуванні та інші. Результати дослідження в Harvard University і Stanford Research Institute спільно з фондом Carnegie Melon Foundation дають змогу стверджувати, що успіх керівника в роботі на 75 % визначається м’якими навичками. Цікавий факт ми почерпнули з Всесвітнього економічного форуму, який відбувся у 2020 році. До 2025 року передбачається, що на ринку праці до 52% усієї роботи буде виконуватися роботами. Серед необхідних навичок, які будуть затребувані у 2025 році, на форумі виділили: лідерство, креативність, оригінальність, ініціативність, гнучкість розуму, критичне мислення, впливовість, стресостійкість, технологічність, уміння програмувати і навчатись, уміння вирішувати проблеми, ініціативність та інші.
На думку, Л.Ітельсона, для розвитку навичок необхідно здійснити наступні етапи підготовки:
- Ознайомлення з прийомами виконання дій. Осмислення дії та її подання. Чітке розуміння мети та способів її досягнення.
- Опанування окремих елементів дії, аналіз способів їх виконання. Чітке розуміння способів виконання дій. Свідоме, однак невміле і нестійке її виконання.
- Співвідношення і об’єднання елементарних рухів в одну дію. Автоматизація елементів дії. Удосконалення рухів, усунення зайвих, перехід до мускульного контролю.
- Опанування довільного регулювання характеру дії. Пластичне пристосування до ситуації. Гнучке, доцільне виконання дії.
Ми поділяємо думку цього та багатьох інших вчених і можемо зазначити, що проблема формування і подальшого розвитку навичок на устах у наукової спільноти і дослідницьких центрів та різних інститутів. Вона актуальна і потребує подальшого обговорення і осмислення, а в подальшому реалізації.
Висновок. Отже, ми вважаємо, що сформовані навички у молоді в ХХІ столітті, а саме: лідерство, креативність, оригінальність, ініціативність, гнучкість розуму, критичне мислення, впливовість, стресостійкість, технологічність, уміння програмувати і навчатись, уміння вирішувати проблеми, ініціативність та інші дозволять молоді знайти своє місце у суспільстві.
Література:
- Кутішенко В.П., Вікова та педагогічна психологія. Підручник. URL: https://pidru4niki.com/16900527/psihologiya (дата звернення: 06.02.2021).
- Словник української мови. URL: https://slovnyk.ua/index.php (дата звернення: 06.02.2021).