FOLLOW US ON SOCIAL

Posted On

02
Грудень
2021

Професіоналізм фахівця

Гапоненко Наталія Пилипівна,

спеціаліст, Подільський спеціальний навчально-реабілітаційний соціально-економічний коледж

Гулієва Ольга Романівна,

студентка, Подільський спеціальний навчально-реабілітаційний соціально-економічний коледж.

ОСВІТА (Проблеми підготовки фахівців)

Професіоналізм фахівця

Постановка проблеми. Кінець XX століття і початок нового характеризуються суттєвими досягненнями в галузях фізики, математики, хімії, біології, медицини, фармацевтики, техніки та науки в широкому розумінні цього слова. Вагомі внески, досягнення або суттєві відкриття відмічають Нобелевською премією. І хоча нобелевських лауреатів в галузі освіти не вбачалось, але ми прекрасно розуміємо, що отримання цієї премії стало можливим завдяки таланту і освіченості людей в тій чи іншій галузі, а це, в свою чергу, стало можливим саме завдяки освіті. Жодна людина не народжується з готовими знаннями, а отримує їх в процесі навчання. Ми вважаємо, що фахівець, що виходить із стін будь-якого навчального закладу, повинен бути готовим до роботи за фахом. Рівень його навченості, готовності і фактично компетентності повинен відповідати обраному фаху.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В наукових джерелах знаходимо безліч наукових праць, присвячених розв’язанню проблеми формування професійної компетентності у майбутніх фахівців. Зокрема у О.Атласова, О.Бойка, В.Болотова, Н.Волкова, Г.Гапоненка, Л.Дибкової, І.Зимньої, І.Зязюна, В.Кременя, Дж.Равена, В.Свистун, Г.Селевка, О.Торічного, А.Хуторського та багато інших. Психолого-педагогічні аспекти формування навичок відображені в працях С.Архангельського, Ю.Бабанського, М.Гриньової, Є.Мілеряна, К.Платонова, Г.Селевка, Н.Тализіної, К.Ушинського. Ми провели ретроспективний аналіз наукових досліджень зазначених вище науковців і ще багатьох інших, взагалі до 80 робіт, що дає нам змогу зробити висновок про зацікавлення науковою спільнотою темою формування професійної компетентності фахівця взагалі і постачанням на ринок праці конкурентоспроможного спеціаліста зокрема. Фахівцями досліджуються технології і методики, критерії і показники, рівні і моделі підготовки тощо. Разом з цим, лише незначна кількість робіт пов’язана з дослідженням саме проблематики сформованості кінцевого результату.

Метою тез є ретроспективний аналіз наукових досліджень щодо формування професійних навичок фахівця взагалі і постачання на ринок праці конкурентоспроможного спеціаліста.

Виклад основного матеріалу. В своїх тезах ми хочемо порушити тему, що активно обговорюється науковою спільнотою, а саме перехід в системі освіти від школи знань до школи навиків. Що ми маємо на увазі? Традиційна система освіти давала знання, уміння і навички. Не перекреслюючи такий освітянський підхід, ми спробуємо акцентувати увагу саме на формуванні навичок. Чому не на знаннях і уміннях? На нашу думку, ми спробуємо довести, що саме навички фахівця в будь-якій галузі діяльності і будуть кінцевим продуктом фаховості або компетентності.

Існує безліч трактувань поняття «навички». Аналіз визначень цього терміну дає змогу констатувати, що це поєднання знань і вмінь, які отримані під час навчання і розвиваються упродовж подальшої роботи, дії, практичного виконання тощо. Тобто складовими навичок є знання (сукупність інформації з будь-якої галузі, набутих у процесі навчання, дослідження тощо) та вміння (здобута на основі досвіду і знань здатність робити щось належним чином).

У своєму підручнику «Вікова та педагогічна психологія» В.Кутішенко подає наступне визначення терміну навички. Це – автоматизовані компоненти свідомої дії людини, які виробляються в процесі її виконання. Однак ознакою сформованості навички є якість дії, а не її автоматизація. Навичка розглядається як дія, доведена внаслідок багаторазових вправ до досконалості виконання [1].

Словник української мови дає наступне визначення навику. Це – уміння, набуте досвідом, звичкою, вправами… Практичні знання, досвід у якій-небудь галузі [2].

На всесвітньому економічному форумі серед основних навичок було виділено, насамперед, уміння комунікації, дискусії, креативності, адаптуванні та інші. Результати дослідження в Harvard University і Stanford Research Institute спільно з фондом Carnegie Melon Foundation дають змогу стверджувати, що успіх керівника в роботі на 75 % визначається м’якими навичками. Цікавий факт ми почерпнули з Всесвітнього економічного форуму, який відбувся у 2020 році. До 2025 року передбачається, що на ринку праці до 52% усієї роботи буде виконуватися роботами. Серед необхідних навичок, які будуть затребувані у 2025 році, на форумі виділили: лідерство, креативність, оригінальність, ініціативність, гнучкість розуму, критичне мислення, впливовість, стресостійкість, технологічність, уміння програмувати і навчатись, уміння вирішувати проблеми, ініціативність та інші.

На думку, Л.Ітельсона, для розвитку навичок необхідно здійснити наступні етапи підготовки:

  1. Ознайомлення з прийомами виконання дій. Осмислення дії та її подання. Чітке розуміння мети та способів її досягнення.
  2. Опанування окремих елементів дії, аналіз способів їх виконання. Чітке розуміння способів виконання дій. Свідоме, однак невміле і нестійке її виконання.
  3. Співвідношення і об’єднання елементарних рухів в одну дію. Автоматизація елементів дії. Удосконалення рухів, усунення зайвих, перехід до мускульного контролю.
  4. Опанування довільного регулювання характеру дії. Пластичне пристосування до ситуації. Гнучке, доцільне виконання дії.

Ми поділяємо думку цього та багатьох інших вчених і можемо зазначити, що проблема формування і подальшого розвитку навичок на устах у наукової спільноти і дослідницьких центрів та різних інститутів. Вона актуальна і потребує подальшого обговорення і осмислення, а в подальшому реалізації.

Висновок. Отже, ми вважаємо, що сформовані навички у молоді в ХХІ столітті, а саме: лідерство, креативність, оригінальність, ініціативність, гнучкість розуму, критичне мислення, впливовість, стресостійкість, технологічність, уміння програмувати і навчатись, уміння вирішувати проблеми, ініціативність та інші дозволять молоді знайти своє місце у суспільстві.

Література:

  1. Кутішенко В.П., Вікова та педагогічна психологія. Підручник. URL: https://pidru4niki.com/16900527/psihologiya (дата звернення: 06.02.2021).
  2. Словник української мови. URL: https://slovnyk.ua/index.php (дата звернення: 06.02.2021).