Недавні записи
- Аналіз цін на овочі та фрукти в Україні у 2025 році 12.01.2025
- Аналіз будівельного ринку України у 2024 році – директор Rauta 10.01.2025
- У 2024 році Китай став найбільшим торговим партнером Сербії 07.01.2025
- Порівняння вартості ведення бізнесу на Балканах: аналіз і ключові висновки 05.01.2025
- Особливості податкової системи Нідерландів – короткий аналіз 28.12.2024
Роль суб’єктивного чинника у зміні семантики слів у сучасній українській пісні
Бабич Тетяна Валеріївна
доцент кафедри екології та ОНС Центральноукраїнський національний технічний університет
СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ. МЕДІА
(Журналістика. Теорія та історія журналістики)
Роль суб’єктивного чинника у зміні семантики слів у сучасній українській пісні
Надзвичайно важливим аспектом дослідження питання семантичних трансформацій слів у ході їхнього використання є аналіз людської психіки та особистісних якостей людини, які впливають на характер сприйняття світу та зумовлюють інноваційні перетворення слів.
Традиційно мовознавці виокремлюють дві основних групи таких чинників:
- внутрішні (власне мовні) та зовнішні (позамовні). У цій публікації розглянемо суб’єктивний аспект, який сформований із цілої низки найрізноманітніших явищ із культурного, соціального, політичного, та економічного відповідної епохи. Іх вплив на семантику слів в цілому і в художньому тексті зокрема величезний. Крім того, при аналізі поетичного тексту, винятково важливого значення набуває необхідність розкриття закономірностей розумових процесів пізнавальної діяльності автора, виявлення різних комбінацій елементів його естетичного
пошуку. Наслідок такої діяльності яскраво виявляється в поетичних творах і впливає, крім іншого, на особливості значень використовуваних слів.
Враховуючи твердження про слово як мовну одиницю, що розкриває саме те значення, яке витворюється у процесі реалізації гносеологічної функції мови, однак у художньому творі найтонші смислові відтінки його значень визначається особливостями індивідуальної когнітивної діяльності людини.
Як і будь-яка пізнавальна або мовна діяльність не може повністю абстрагуватися від власного ставлення до висловлюваного й так або так дає йому свою оцінку. стає виявом відтворення суб’єктом об’єктивних явищ. Особистісне “я” людини, його внутрішній світ передбачають творче декодування дійсності та накладають певний відбиток на ті образи, що формуються у свідомості під упливом явищ та предметів навколишнього світу.
Відомі мовознавці О.П. Воробйова, В.В. Жайворонок, О.Ю. Карпенко, Ю.М. Караулова, Ю.О. Карпенко, Н.П. Тропіна, О.С. Кубрякова, В.В. Левицький, О.О. Сєлєванова та інші учені неодноразово підтверджували положення про те, що слово в художньому тексті відрізняється від загальнонародного його вживання і визначається як “робота духу” автора.
Зміна семантики слів, яка визначаються дією суб’єктивного чинника, представляють відоме слово абсолютно несподівано, наче в іншому вимірі існування. Таке художнє перетворення дійсності має своєю духовною передумовою продуктивне уявлення і закріплює в тексті нереальне сполучення реальних деталей, як от, наприклад, відбувається в наступних рядках: “Випити пам’ять душа не дає” [Океан Ельзи «Вище неба»]; “В небі з’явилося знов місяця люстерко” [Олег Винник «Вовчиця»]; “Південного вітру обличчя” [Марія Бурмака]; “Білій тиші в лице зорію” [Тарас Чубай «південного вітру обличчя»]; “Зламай в собі паркан” [Морфін Сафферін «Я не вірю»]; “В ярмах туги звіку ставлена” [Марія Бурмака «В ярмах туги»]; “дощ із хмари темних стріл не потрапляє в ціль” [Океан Ельзи «Еверест»]; “осінь стомлена безсонням” [Наталія Май «Дивись]; “ніч на вуста лишить сліди” [Марія Бурмака «Магія трав»]; “Заберу у віхоть солому пісень” [Бумбокс «День»]; „Море стогне в глибині”[Воплі Відоплясова «Море»]; „Злетіло слів прощальних листя”[Таісія Повалій «Забувай»]; „Я знайшов в душі твоїй віконце [Олександр Пономарьов
«Я знайшов»].
Отже, суб’єктивний чинник на мовленнєвому рівні знаходить відбиток в індивідуальному ставленні суб’єкта до предметів та явищ, закріплених у мові.
Об’єднання реальності внутрішньої (авторської) та зовнішньої створює текст, здатний упливати на слухача з особливою силою.
Список використаних джерел:
- Бергер Л. Г. Пространство образного мира (парадигма познания) в структуре художественного стиля. Вопросы философии Voprosy fylosofyy.
№ 4. С. 124 – 126.
- Бодлер Ш. Об искусстве. Москва.: Искусство, 1988. 422 с. Костенко Л. В. Неповторність. Київ. : Молодь, 1980. 220 с.
- Костенко Л. В. Вибране. Київ: Дніпро, 560 с.
- Керлот Х. Э. Словарь символов. Москва.:Reel-book, 603 с.
- Рудяков Н. А. Стилистический анализ художественного произведения. Київ: Радянська школа, 136с.
- Семенець О. О. Синергетика поетичного слова. Кіровоград: Імекс ЛТД, 338 с.
- Симоненко В. А. У твоєму імені живу. Київ: Веселка, 382 с.
- Словник української мови. в 11-ти томах. Київ: Наукова думка, 1970 –
1980.
- Словник фразеологізмів української мови / за ред. В.О. Винника. Київ.:
Наукова думка, 2003. 1104 с.
- Штерн І. Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. Київ.: АртЕК, С. 15 – 27.