Особливості розвитку адміністративної бази в україні для поліції

Лимар Ростислав Ігорович
Курсант навчальної групи КП-935 Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Особливості розвитку адміністративної бази в україні для поліції
Вступ: Основною передумовою становлення України як дійсно правової держави є вироблення та впровадження з урахуванням відповідних європейських стандартів дієвого механізму дотримання принципу верховенства права в діяльності органів державної влади, забезпечення прав і свобод громадян, підтримання належного стану законності та правопорядку. Вирішення цієї проблеми потребує посилення правоохоронної функції держави, зокрема вдосконалення механізму реалізації правоохоронної функції держави, внаслідок чого можна буде досягти зниження рівня злочинності в суспільстві, підвищити рівень правової культури населення. В чинному законодавстві України не закріплено визначення поняття «правоохоронна функція держави». [1]
У ст. 17 Конституції України виділено таку категорію, як «найважливіші функції держави». До числа зазначених функцій належать захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки. Правоохоронна функція держави, незважаючи на те, що вона відсутня в наведеному переліку, є однією з найважливіших функцій держави; формою реалізації даної функції є такий специфічний вид діяльності, як правоохоронна діяльність, що здійснюється спеціально уповноваженими на те органами – правоохоронними.
Правоохоронна функція держави – це самостійний комплексний напрямок діяльності держави, обумовлений її соціальним призначенням, який реалізується системою суб’єктів (державних і недержавних), що уповноважені виключно в рамках закону з використанням відповідних форм та методів вживати юридичних заходів впливу (в тому числі примусових) із метою досягнення бажаного соціального ефекту – охорони права в цілому, забезпечення охорони законності і правопорядку, прав і свобод громадян зокрема. Правоохоронна функція держави має два аспекти – внутрішній та зовнішній. [3]
Зміст внутрішньої правоохоронної функції держави полягає в охороні конституційного ладу, забезпеченні охорони законності і правопорядку, прав і свобод громадян, власності, природних ресурсів та навколишнього природного середовища, боротьбі зі злочинами та іншими правопорушеннями, їх своєчасній профілактиці. Що стосується зовнішньої правоохоронної функції держави, то вона полягає в участі держави у вигляді її відповідних державних органів у боротьбі з порушеннями міжнародного правопорядку, боротьбі зі злочинами (в першу чергу, транснаціональними), у міжнародному забезпеченні й захисті прав людини Адміністративна діяльність органів поліції України та громадянина, участі в діяльності різноманітних міжнародних організацій правоохоронної спрямованості.
Правоохоронні функції держави можна класифікувати за їх значенням на головні та допоміжні. До числа головних правоохоронних функцій держави належать ті функції, що безпосередньо пов’язані з боротьбою зі злочинами та іншими правопорушеннями, їх своєчасною профілактикою. Що стосується допоміжної правоохоронної функції держави, то це вид правоохоронної функції, безумовно, притаманний діяльності всіх правоохоронних органів. Але на відміну від головної правоохоронної функції, яка безпосередньо стосується боротьби зі злочинами та іншими правопорушеннями, допоміжна функція виступає в ролі другорядної. [1]
До числа видів допоміжної правоохоронної функції держави належать такі: контрольна (наглядова), дозвільна, нормотворча, правороз’яснювальна, аналітична, інформаційна, координаційна. Ознаками правоохоронної функції держави є:
а) стабільність (усталеність), що означає постійний характер цієї функції протягом тривалого періоду часу;
б) комплексність, що є свідченням наявності абсолютно різнопланових суспільних відносин, стосовно яких має здійснюватися правоохорона; в) цілеспрямованість та узгодженість (організованість);
г) здійснення значною кількістю суб’єктів (органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадськістю);
ґ) пріоритет прав людини, який має бути загальним правовим орієнтиром діяльності держави, спрямованої на гарантування й забезпечення прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, а також вироблення дієвого механізму їх реалізації;
д) управлінський характер (правоохоронна функція держави конкретизує мету державного управління у правоохоронній сфері). Саме ці ознаки дозволяють говорити про правоохоронну функцію держави як цілісну категорію.
Основними вимогами, за умов дотримання яких можливо досягти найбільш ефективної реалізації правоохоронної функції держави, є:
– наявність збалансованої системи нормативно-правових актів, у яких визначаються основні напрями державної політики у цій сфері, закріплене коло суб’єктів, уповноважених реалізовувати цю політику, та особливості їх взаємодії одного з одним;
– наявність дієвого механізму реалізації приписів відповідних нормативноправових актів; – наявність якісного кадрового забезпечення;
– запровадження програми правової освіти населення; – належне фінансування, матеріально-технічне й інформаційне забезпечення, що дозволить своєчасно та якісно відповідати на всі загрози, що перешкоджають належній реалізації правоохоронної функції держави; – впровадження стандартів Європейського Союзу в організацію діяльності відповідних органів державної влади.[2]
Висновок: Механізм реалізації правоохоронної функції держави буде визнано таким, що функціонує на належному рівні, за умови наявності дієвої системи суб’єктів, основні повноваження яких щодо реалізації правоохоронної функції держави мають бути чітко закріплені на рівні відповідних нормативно- правових актів. Запорукою ефективного функціонування системи суб’єктів реалізації правоохоронної функції держави є поділ єдиного процесу діяльності на окремі пов’язані між собою функціональні операції та їх розподіл між усіма суб’єктами відповідно до компетенції, визначеної в адміністративно-правових актах.
Список використаних джерел:
1. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ : навч. посіб. / В. І. Олефір, С. Ф. Константінов, С. Г. Братель та ін. ; за заг. ред. В. В. Коваленка. – 3-тє вид., доопрац. – Київ: КНТ, 2011. – 512 с.
2. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ : підручник / [Настюк В. Я. та ін.] ; за заг. ред. В. Я. Настюка ; Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». – Харків : Право, 2013. – 471 с.
3. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина
: навч. посіб. / В. В. Середа, М. П. Гурковський, Ю. С. Назар, Я. М. Когут, А. В. Перепелиця ; ред.: В. В. Середа ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Львів, 2015. – 511 c.
4. Адміністративна діяльність. Частина особлива : підручник / за заг. ред. О. М. Бандурки. – Харків : Вид-во Ун-ту внутр. справ ; Еспада, 2000. – 368 с.
5. Адміністративне прав : підручник / за заг. ред. Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В. Зуй ; Нац. юрид. акад. України. – Харків : Право, 2010. – 624 с
Науковий керівник: викладач кафедри адміністративного права, процесу
та адміністративної діяльності Захарченко О.В.