ФОРМУВАННЯ НОВОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ ЯК УМОВА СТАЛОГО ГАРМОНІЙНОГО РОЗВИТКУ

Василенко Леся Олексіївна

к.т.н., доцент кафедри охорони праці та навколишнього середовища

Тарабанова Юлія Сергіївна

Студентка 2 курсу, спеціальність 183 “Технології захисту навколишнього

середовища”

Київський національний університет будівництва і архітектури

ЕКОЛОГІЯ (Глобальні та регіональні екологічні проблеми)

 ФОРМУВАННЯ НОВОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ ЯК УМОВА СТАЛОГО ГАРМОНІЙНОГО РОЗВИТКУ

Сучасний етап суспільного розвитку будується на ідеях коеволюції та сталого розвитку та пов’язаний з екогуманістичними цінностями.

Важливою умовою сталого гармонійного розвитку є таке економічне співіснування з природою, пріоритетом якого є екологічні принципи, які дозволяють стійке невиснажливе використання природних ресурсів, що не ставить під загрозу існування майбутніх поколінь. Сталий розвиток – це передусім екологічно освічене суспільство і як результат – екологічно безпечні виробничі технології, результат яких – мінімальні забруднення атмосферного повітря, вод, грунтів, які б не перевищули фонових, тобто природних, концентрацій речовин, факторів, небезпечних для життя взагалі і людини зокрема.

На думку науковців, сучасне суспільство відзначається увагою до екологічних ситуацій, а їх виникнення у більшості випадків є наслідком низького рівня екологічної освіти населення і насамперед молоді. Споживацьке відношення до природи, до людей, бездуховність, незнання і руйнування народних традицій, незнання основ раціонального природокористування і екологічного права, недооцінка екологічних знань в системі навчання та емоційного фактора при формуванні відносин людини до природи – це перелік проблем, який потрібно вирішувати шляхом формування нового екологічного мислення, свідомості і культури кожної людини, нації, усього суспільства.

Становлення освіти на ідеях коеволюції та стійкого розвитку повинне бути пов’язане зі створенням нової моделі освіти, побудованої на екологізації освітнього процесу та орієнтованої на цілі і цінності стійкого розвитку. Істотних перетворень повинні зазнати наукові знання в плані їх синтезу: наповнення природничих наук гуманістичним змістом, а суспільних – природничо- науковим. Втілення цих ідей повязане з формуванням в учнів та студентів нових ціннісних орієнтацій:

• ставлення до якості навколишнього середовища, до власного здоров’я та здоров’я людей, що оточують;
• засвоєння екологічних знань з метою підвищення екологічної безпеки;
• формування комплексних знань про сутність екологічних ситуацій; про фактори, які визначають їх просторово-часовий розвиток; ознаки прояву; екологічні наслідки; шляхи оптимізації;
• екологічна діяльність і охорона природи.

Відповідно до змістових змін трансформуються методи і форми організації освітнього процесу, що формує готовність особистості до вирішення соціально-екологічних проблем в майбутньому. Таким чином, сучасна освіта перетворюється в пріоритетний коеволюційний фактор і готує учнів, студентів до вирішення екологічних проблем і ситуацій.

Ще однією умовою формування нового екологічного мислення є екологізація всіх сфер діяльності людини: навчання, виховання, виробництво, побут. Для того, щоб грамотно взаємодіяти з природним середовищем, потрібно мати знати закони, за якими воно функціонує, мати об’єктивну інформацію про все навколишнє середовище.

Поширення екологічної інформації, системи знань про природу, розвиток екологічної теорії і її популяризація, створення оптимальних соціально- економічних умов є основою для формування нового екологічного мислення, свідомості і культури кожної людини, необхідних для раціонального природокористування.

Уже сьогодні виявляються результати нового екологічного мислення, свідомості і культури – у всіх країнах спостерігається спалах екологічної законотворчості, що виражається в етичному ставленні до природи, що переростає у світовий рух політичного протесту проти її руйнування. Існують приклади екологічно культурного (ноосферного) ставлення до природи, яке є результатом екологізації освітнього процесу. Наприклад, у Японії все живе має високу морально-етичну цінність і ціну. Це – результат раціонально-емоційного навчання, що базується на екологізації всіх галузей знання в педагогічному процесі.

Виходячи з вище сказаного, формуючи нове екологічне мислення людини, необхідно переорієнтуватися з антропоцентризму, коли на першому плані, у центрі подій – інтереси людини, до натуроцентризму, у якому природа – центр всіх дій і вимірів людей.

В останні роки в наше життя міцно ввійшло таке поняття як «екологічна безпека». Його можна охарактеризувати як «процес забезпечення захищеності життєво важливих інтересів не тільки окремої людини, але й усього суспільства в цілому, а також держави й природи від загроз, створюваних антропогенним або природнім впливом на навколишнє середовище».

Центральним поняттям, що дозволяє розкрити проблему екологічної безпеки, є поняття «екологічна ситуація». У Словнику термінів зазначено: “Екологічна ситуація, екоситуація – просторово-часове співвідношення природних, економічних, соціальних і політичних умов, які створюють відносно

стійку систему життєзабезпечення людини і суспільства. Вона може бути позитивною або негативною».

Екологічна ситуація складається з декількох екологічних станів (тобто станів будь-якого об’єкту екологічної системи, і оцінюється комплексною дією показників). Під екологічними об’єктами розуміють як суб’єкти – рослини, тварини, біоценози, людину, так і середовище суб’єктів – екотоп, ландшафт, місто.

Складовими екологічної ситуації є умови, процеси й обставини. Формування екологічних ситуацій зв’язано з такими факторами:

географічне розташування, природні фактори, соціально-економічні. Також формування екологічних ситуацій пов’язане як із зовнішніми впливами на екологічні об’єкти, так і з властивостями самих об’єктів, характером їхнього функціонування.

Сьогодні часто виникає потреба в якомога глибокому та детальному вивченні екологічної ситуації з метою подальшого її покращення. Для цього потрібно мати чітку класифікацію , до якої можна прирівнювати стан території. Єдиного підходу щодо типізації екологічних ситуацій не існує. Найбільш вдалими класифікаціями екологічних ситуацій є їх типізація за часовими факторами прояву і масштабом, за типом організації систем, для яких оцінюється

екологічна ситуація та за рівнем гостроти прояву.

Сучасний етап суспільного розвитку будується на ідеях коеволюції та стійкого розвитку та пов’язаний з екогуманістичними цінностями. Важливою умовою сталого гармонійного розвитку є таке економічне співіснування з природою, пріоритетом якого є екологічні принципи, які дозволяють стійке невиснажливе використання природних ресурсів.

На думку науковців, сучасне суспільство відзначається увагою до екологічних ситуацій, а їх виникнення у більшості випадків є наслідком низького рівня екологічної освіти населення і насамперед молоді. Становлення освіти на ідеях коеволюції та стійкого розвитку повинне бути пов’язане зі створенням нової моделі освіти, побудованої на екологізації освітнього процесу та орієнтованої на цілі і цінності стійкого розвитку. Істотних перетворень повинні зазнати наукові знання в плані їх синтезу: наповнення природничих наук гуманістичним змістом, а суспільних – природничо-науковим. Таким чином, сучасна освіта перетворюється в пріоритетний коеволюційний фактор і готує учнів, студентів до вирішення екологічних проблем і ситуацій.

Ще однією умовою формування нового екологічного мислення є екологізація всіх сфер діяльності людини.Поширення екологічної інформації, системи знань про природу, розвиток екологічної теорії і її популяризація, створення оптимальних соціально-економічних умов є основою для формування нового екологічного мислення, свідомості і культури кожної людини.

Отже, формуючи нове екологічне мислення людини, необхідно переорієнтуватися з антропоцентризму до натуроцентризму.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1908-14#Text (дата звернення: 05.2021).
2. Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text (дата звернення: 07.05.2021).
3. Словник термінів.  URL: https://pidru4niki.com/75706/ekologiya/slovnik_terminiv_ekologichna_otsinka (дата звернення: 05.05.2021).
4. Сталінська І. В. Конспект лекцій з дисципліни «Забезпечення екологічної безпеки» (для студентів 5 курсу денної та заочної форм навчання освітньокваліфікаційного рівня магістр, спеціальності 183 – Технології захисту навколишнього середовища) . – Харків, – 88 с.
5. Хилько М. І. Екологічна безпека України: Навчальний посібник . – Київ,