ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ НОРМ, ЯК МЕХАНІЗМ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Савченко Антоніна Михайлівна
аспірант, спеціальність 101 «Екологія»
Київський національний університет будівництва і архітектури
ЕКОЛОГІЯ (Імплементація Європейського екологічного права)

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ НОРМ, ЯК МЕХАНІЗМ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Abstract. Global climate change needs to be addressed quickly today. To solve them, it is necessary to form international environmental norms and implement these norms in the legislation of each individual state. Only the creation of a single ecological and legal space will make it possible to implement the Sustainable Development Program more effectively.

Анотація. Глобальні проблеми пов’язані з кліматичними змінами сьогодні потребують швидкого реагування. Для їх вирішення необхідне формування міжнародних екологічних норм та імплементація цих норм в законодавство кожної окремої держави. Лише створення єдиного еколого-правого простору дасть змогу ефективніше реалізовувати Програму сталого розвитку.
Ключові слова: сталий розвиток, кліматичні зміни, імплементація екологічних норм, зелене будівництво.
Вступ. Термін «Сталий Розвиток» («sustainable development») введений в 1987році коли прозвучала доповідь Всесвітньої комісії ООН з навколишнього середовища і розвитку «Наше спільне майбутнє» Г. Х. Брундтланд. У доповіді
«Сталий Розвиток» визначено як «задоволення потреб нинішнього покоління без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби» [1].
Трьома елементами які є основою сталого розвитку вважаються навколишнє середовище, суспільство і економіка. Говорячи про навколишнє середовище як про основу розвитку суспільства важливим є необхідність ототожнення себе з світом, просування екологічних продуктів, а також життя за принципами розумної достатності і раціонального використання. Для суспільства важливими є забезпечення рівних можливостей для розвитку всіх регіонів без винятку, формування свідомого відношення до якості життя, а також покращення умов праці, міжнародне співробітництво. Економіку не можливо розглядати стовпом сталого розвитку без стабільного розвитку бізнесу, підвищення якості робіт і послуг та розумного інвестування в розвиток виробництва, орієнтованого на екологію. Формування міжнародних еколого- правових норм є необхідною умовою, що допоможе впровадженню Програми сталого розвитку.
Постановка завдання. Мета даної статті полягає в огляді міжнародних документів, як механізмів впровадження Програми сталого розвитку (боротьба зі змінами клімату) і оцінці стану імплементації цих норм в законодавчу базу України.
Викладення основного матеріалу. В 2015році на Саміті зі «Сталого розвитку» в Нью-Йорку було схвалено 17 глобальних цілей, досягнення яких є першочерговими для досягнення балансу між трьома елементами: екологічним, соціальним і економічним. Боротьба зі змінами клімату є однією з 17 цілей, яка на сьогоднішній день потребує активних дій. В наслідок глобального потепління,

серед причин якого і антропогенний вплив, відбуваються зміни кліматичних зон, що в свою чергу, призводить до інших глобальних проблем.
Основним міжнародним договором про зміну клімату є «Рамкова конвенція Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату» ратифікована Україною 29 жовтня 1996 року. Метою конвенції є: «стабілізація концентрацій парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему. Такий рівень має бути досягнутий у строки, необхідні для природної адаптації екосистем до зміни клімату, що дасть можливість не ставити під загрозу виробництво продовольства і сприятиме забезпеченню подальшого економічного розвитку на стійкій основі» [2, cтаття 2].
«Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони» набула чинності 1 вересня 2017 року [3]. Виконуючи вимоги Угоди, дотримуючись графіку 23 травня 2017 року прийнято Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» [4], а 20 березня 2018 року – Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» [5]. В рамках Угоди Україна взяла на себе зобов’язання запровадити положення Директиви 2010/75/ЄС «Про промислове забруднення», однак проект закону «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення» [6] і досі залишається проектом. Закон України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» [7], прийнятий в рамках імплементації законодавства, визначає правові та організаційні засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.
Імплементація екологічних норм ЄС і ратифікація міжнародних договорів є шляхом по якому рухається Україна. Треба зазначити, що темпи руху повільні, саме тому ми на десятиліття відстаємо, наприклад, в провадженні програм
«зеленого будівництва». Але, краще рухатися повільно, ніж стояти на місці. Саме «зелене будівництво» є одним із ефективних засобів у зменшенні негативних впливів на навколишнє середовище, сприяє втіленню цілей сталого розвитку. Зелені будівлі та оточуюча їх інфраструктура проектуються, будуються і експлуатуються таким чином, щоб забезпечити їх стійкість та адаптацію до глобальних кліматичних змін [8]. Ринок зеленого будівництва в Україні тільки формується, тому практично відсутній стандарт якісного та енергоефективного будівництва. Імплементація стандарту BREEAM в Україні

дозволить забезпечити високий рівень якості побудованих об’єктів. Зараз в Україні все більше підприємців зацікавлені в будівництві екологічного житла і будівель. Доказом цього є проведення сертифікації об’єктів за стандартами BREEAM. ЖК DIADANS був першою житловою будівлею в Україні сертифікованою за стандартами BREEAM.
Процес імплементації екологічних міжнародних норм в законодавчу базу України продовжується. 30 вересня 2019 року Президент України підписав Указ “Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року” , в якому підтримав необхідність забезпечення досягнення глобальних цілей сталого розвитку та результатів їх адаптації з урахуванням специфіки розвитку України, викладених у Національній доповіді “Цілі сталого розвитку: Україна”[9].
12 грудня 2020 року Президент України взяв участь в Міжнародному саміті кліматичних амбіцій (Climate Ambition Summit).В своєму виступі він зазначив:
«Україна також прагне узгоджувати свою кліматичну політику та законодавство із Європейським зеленим курсом. Ми активізуємо співпрацю з ЄС у сферах енергоефективності, розвитку водневої енергетики та відновлюваних джерел енергії, справедливої трансформації вугільного сектору та розбудови національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів» [10].
Висновок. Будучи частиною міжнародної спільноти Україна не стоїть осторонь від вирішення глобальних екологічних проблем. Імплементація еколого-правових норм Європейського Союзу та міжнародних норм є однією з головних задач, які потрібно вирішити в найкоротші строки. Адже відсутність єдиного правового простору затримує впровадження передових методів, технологій, наукових досягнень на міжнародному рівні, а отже і заважає реалізації глобальних цілей сталого розвитку.
Список використаних джерел:
1. Доповідь Всесвітньої комісії ООН з навколишнього середовища і розвитку «Наше спільне майбутнє» https://www.un.org/ru/ga/pdf/brundtland.pdf
2. Рамкова конвенція Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату. Конвенцію ратифіковано Законом N 435/96-ВР від 29.10.96, ВВР, 1996, N 50, ст.277.
3. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони. – [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/984_011 Дата доступу: 12.06.2021.

4. Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII від 23.05.2017 (зі змінами), ВВР, 2019, № 51, ст.377.
5. Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» №2354-VIII від 20.03.2018, ВВР, 2018, № 16, ст.138.
6. Законопроект «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення» – [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70077 Дата доступу: 12.06.2021.
7. Закон України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» від 12 грудня 2019р.№ 377-IX //Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2020, № 22, ст.150.
8. Кривомаз Т.І., Савченко А.М. Зниження впливу будівельної галузі на кліматичні зміни шляхом впровадження принципів зеленого будівництва / Екологічна безпека та природокористування. – 2021. – № 37 (1).- C. 55-68.
9. Указ Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» № 722/2019 від 30.09.2019
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019
10. Президент України. Офіційне інтернет-представництво. URL: https://www.president.gov.ua/news/ukrayina-posilit-svoyu-uchast-u-globalnij- borotbi-zi-zminoyu-65569