ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

Грипіч Олена

(Харків, Україна)

ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА ТА УПРАВЛІННЯ

(Державне регулювання економікою)

ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

Сукупність негативних тенденції, що спостерігаються в Україні, погрожують соціальній безпеці держави й посилюють необхідність перегляду існуючих та формування соціальних стандартів нової якості життя.

Якість життя виступає складним, багатокомпонентним явищем, що залежить як від об’єктивних факторів (насамперед, можливості задоволення людських потреб та інтересів у даних соціально-економічних умовах), так і від різноманітних суб’єктивних факторів (соціально-психологічних, соціокультурних та інших) [1].

Якість життя  досліджується за допомогою системи статистичних показників – об’єктивна модель, а також через призму відчуття суб’єкта, його задоволеність життям, за допомогою відчуття щастя – суб’єктивна модель [2].

Об’єктивна оцінка якості життя населення здійснюється за допомогою сукупності статистичних показників, а саме: доходи населення (у регіональному розрізі): заробітна плата; соціальні допомоги; витрати домогосподарств (у регіональному розрізі): витрати на продукти харчування та безалкогольні напої; комунальні платежі: житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива; депозити, що залучені депозитним корпораціям домашніх господарств; оцінки (у регіональному розрізі): добробут; комфортне життя; товари тривалого користування (у регіональному розрізі): телевізори, пральні машини, холодильники, автомобілі, мобільні телефони, персональні комп’ютери та ноутбуки, мікрохвильові печі; валовий регіональний продукт на 1 особу; прожитковий мінімум; тривалість життя населення; злочинність.

Індивідуальне сприйняття громадянина власного добробуту та добробуту сім’ї відображає суб’єктивний підхід в оцінці якості життя, який складається з раціональних компонентів (ступіть задоволення різними аспектами власної життєдіяльності) та емоційних компонентів (баланс позитивних і негативних емоцій) [1; 3]. Дослідження суб’єктивності здійснюється за допомогою соціологічних опитувань. Отже, реалізація принципу єдності об’єктивного та суб’єктивного при формуванні соціальних стандартів нової якості життя передбачає максимальне співпадіння об’єктивних та суб’єктивних оцінок.

Для аналізу факторів впливу на якість життя населення та визначення спрямованості соціальної політики держави доцільним є застосування факторного аналізу, він дасть змогу визначити напрями модернізації системи соціальних стандартів. Результати факторного аналізу, що виконується на регулярній основі, дозволяють виявити структурні зрушення у формуванні нової якості життя та ступінь реалізації принципів соціальної політики в контексті забезпечення соціальної безпеки країни.

Формування соціальних стандартів нової якості життя населення України потребує від держави розробки та реалізації виваженої соціально-економічної політики, яка спрямована на здійснення структурних зрушень в економіці в контексті реалізації соціальних пріоритетів суспільства, на формування соціально справедливої та ефективної системи розподілу створених благ, забезпечення соціальної спрямованості видатків державного бюджету країни.

Література:

1. Россошанский А.И. Оценка качества жизни населения: обзор методологических подходов. Молодой ученый. 2013. № 11. С. 440-445.
2. Приступа Є., Кeуриш Н. Якість життя людини: категорії, компоненти та їх вимірювання. Фізична активність, здоров’я і спорт. 2010. №2. С. 54–63
3. Лібанова Е.М., Гладун О.М., Лісогор Л.С. та ін. Вимірювання якості життя в Україні. Аналітична доповідь. К.: 2013. 48 с.