Значення курсу географії для екологічного навчання та виховання в сучасній школі

Антоненко Віталій Анатолійович

вчитель географії Сиваський ЗЗСО №1 Новотроїцької селищної ради Херсонської області

Василюк Людмила Анатоліївна

вчитель географії Любимівський ЗДПЗСО № 2 Каховського району Херсонської області

Дорожко Галина Іванівна

вчитель географії Новенський ЗЗСО Токмацької міської ради Запорізької області

Сапога Лариса Миколаївна

вчитель географії Херсонський НВК №51 імені Григорія Потьомкіна

Значення курсу географії для екологічного навчання та виховання в сучасній школі

Проблема взаємовідносин людини і природи не нова, але лише в другій половині XX ст. антропогенний «прес» на природне середовище склав загрозу продуктивності біосфери і якості умов життя самої людини. В даний час суспільство усвідомлює, що основними факторами сталого розвитку є гарантії екологічної безпеки, прийняті світовою спільнотою. Тому цілком закономірно, що на початку XXI ст. у вчених не викликає сумніву необхідність розгортання широкомасштабної екологічної освіти, яке стає системо-утворюючим фактором освіти всіх верств населення [10,11].

Екологічну освіту визнано пріоритетним напрямком в гармонізації відносин суспільства і природи. Визнання провідної ролі освіти серед заходів, спрямованих на вирішення екологічних проблем, знайшло відображення в нормативних документах в нашій країні і за кордоном [2,6,8].

Відповідно до Концепції екологічної освіти України (Затверджено рішенням колегії МОНУ № 13/6-19 від 20.12.2001 року) метою екологічної освіти є формування екологічної культури окремих осіб і суспільства в цілому, формування навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на ставленні до природи як універсальної, унікальної цінності. Екологічна освіта, з одного боку, повинна бути самостійним елементом загальної системи освіти, і з іншого боку, виконує інтегративну роль у всій системі освіти [3].

Природа, люди, господарство ‒ три кити  географії. Там, де вони вивчаються разом і зв’язок між ними показана на карті, географія присутня, безсумнівно. Взаємовідносинами людини з рукотворним середовищем (житла, вулиці міст) цікавилися і архітектори, і містобудівники. Екологія людини пов’язує життя, здоров’я, діяльність людей з усіма живими істотами, що населяють Землю; ставить людину в самий центр земного світу. Але така екологія вже дві тисячі років існує у вигляді географії [3,4]. Саме географія завжди займається нічим іншим, як   стосунками людини із середовищем. На відміну від тих, хто прийшов в екологію інженерів, географи стурбовані не тільки забрудненням, а й спотворенням середовища, витісненням природного ландшафту штучними спорудами, зникненням еталонних об’єктів, за якими можна вивчати живу і неживу природу,            і                  багатьма   іншими                  негативними явищами. Екологія         стає географією, коли зазначає адреси екологічних подій і кладе на карту

результати досліджень.

Як простежується екологічна проблематика в курсах шкільної географії? Аналіз змісту шкільних програм з географії дозволяє виділити наступне.

Географічні знання необхідні всім жителям Землі, незалежно від національності, віку, релігії. Знання географії потрібно, щоб і більш розумно і грамотно управляти процесами, що відбуваються в навколишньому середовищі, для сталого розвитку регіонів і всієї планети в цілому.

Із зростанням відповідальності при вирішенні глобальних проблем людства, зі змінами, так стрімко відбуваються на політичній карті світу, роль географічної освіти зростає. Головним об’єктом екологічної освіти повинні бути діти: саме їм приймати рішення в майбутньому. Екологізація географічної освіти має виключно важливе значення для підвищення рівня екологічної культури школярів. Таким чином, все сказане вище говорить про необхідність екологізації географії, яка здійснює ідею безперервної і комплексної екологічного освіти.

Проблема актуальності екологічних знань внаслідок загострення взаємин суспільства і природи знаходить відображення у всіх відомих нині науках і проектується на всі шкільні дисципліни [9].

Шкільна географія, зміст якої відображає основи географічної науки, відрізняється від інших навчальних дисциплін комплексним підходом до вивчення природи, суспільства і характеру їх взаємин. Географія є одним з шкільних предметів, який інтегрує природничо-наукові і соціально- економічні знання. Все це дає підстави стверджувати, що шкільна географія має значний потенціал для досягнення цілей екологічного навчання і виховання [1].

Екологічну освіту було висунуто ЮНЕСКО і Програмою ООН з охорони навколишнього середовища в розряд основних засобів оптимізації взаємодії людини і природи. На конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992) було прийнято рішення сприяти освіті, інформуванню населення та підготовці кадрів, щоб перетворити концепцію сталого розвитку в систему духовних і професійних установок людства [4].

Сьогодні ні в кого не викликає сумнівів важливість навчання і виховання підростаючого покоління в дусі дбайливого ставлення до середовища свого проживання. Але на сьогоднішній день серед дослідників немає однозначного підходу як до трактування терміну «екологічна освіта», так і до стратегії його розвитку. У середній загальноосвітній школі екологічна освіта носить міждисциплінарний характер і входить в зміст багатьох предметів: природознавства, географії, біології, хімії та ін. Однак шкільна географія в порівнянні з іншими навчальними дисциплінами включає більше відомостей з екології [7].

По-перше, зміст провідних ідей предмету є основоположним в екологічній освіті. Так, навчання географії направлено на формування у школярів розуміння цілісності природи Землі, єдності її процесів, природного зв’язку з нею людини, а також того, що будь-яка діяльність людини по відношенню до природи повинна бути узгоджена з її законами.

По-друге, в шкільній освіті курс географії ‒ єдиний предмет, що розглядає екологічні проблеми на трьох рівнях ‒ глобальному, регіональному і локальному на основі краєзнавчого підходу [1,7].

Навчання учнів на уроках географії вимагає знань екології під час вивчення всіх курсів фізичної і економічної географії. Це пов’язано зі зростанням впливу людського суспільства на навколишнє середовище, погіршенням екологічного стану планети і підготовкою екологічно грамотних людей, які б конкретно представляли зв’язку в системі «природа- людина-суспільство» і передбачали наслідки впливу виробництва на природу.

Список використаної літератури:

1. Донченко Л. М. Зав’ялова Т.В. Формування екологічних знань в курсі географії загальноосвітньої школи. Наука ІІІ тисячоліття: пошуки, проблеми, перспективи розвитку: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-прак. інтернет-конф. Бердянськ : БДПУ, С. 106-107.


2. Іванова В., Косьяненко О. Екологічна освіта та природоохоронна робота навчальних закладах держави. Еврика. № 2. С. 59-61.


3. Іванова В.М., Непша О.В. Проблеми взаємодії людини та природи. Роль освіти у формуванні життєвих цінностей молоді: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих учених, 7 грудня 2017 р., м. Мелітополь. Мелітополь: Вид-во МДПУ ім. Б. Хмельницького, С. 145-146


4. Іванова В.М., Непша О.В. Екологічні проблеми використання геологічного середовища людиною. Роль освіти у формуванні життєвих цінностей молоді: матеріали регіональної науково-практичної конференції студентів і молодих учених (02 грудня 2016 р. Мелітополь: Видавництво МДПУ ім. Б. Хмельницького, С. 177-179.


5. Концепція екологічної освіти України. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. № квітень, 2002 р.


6. Прохорова Л.А. Етичний аспект формування екологічної свідомості. Соціальні та екологічні технології: актуальні проблеми теорії і практики: матеріали ХІ Міжнар. Інтернет-конф.(Мелітополь, 22-24 січня, 2019 року). Мелітополь: ТОВ «Колор Принт», С. 128-130.


7. Прохорова Л.А. Екологічна освіта в шкільному курсі географії. Наукове сьогодення: теоретико-прикладні дослідження та перспективи: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (17 травня 2019 року, Мелітополь). Мелітополь: Видавництво МДПУ ім. Б. Хмельницького, С.69-73.


8. Прохорова Л.А., Зав’ялова Т.В. Формування основ наукового світогляду учнів під час вивчення шкільного курсу географії. Інноваційні процеси в науці та освіті: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції з міжнародною участю (23 жовтня 2019 року): збірник тез. Бердянськ: БДПУ, 2019. С.45-46.


9. Прохорова Л.А., Зав’ялова Т.В., Непша О.В. Екологічна освіта в міжпредметних зв’язках географії і біології. Екологічна стратегія майбутнього: досвід і новації: матеріали Всеукраїнської науково-практичної

конференції (30-31 березня 2017 р., Умань). Умань: Видавець «Сочинський М.М.», 2017. С.136-138.

1. Прохорова Л.А., Зав’ялова Т.В., Непша О.В. Екологічна освіта та виховання молоді як основа екологічної культури суспільства. Дискурс в умовах мінливості соціокультурного простору: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. Мелітополь: Видавництво МДПУ імені Богдана Хмельницького. С.143-146.


2. Прохорова Л.А., Зав’ялова Т.В., Непша О.В. Формування екологічного світогляду молоді в системі загальноосвітня школа-заклад вищої освіти. Екологія – філософія існування людства: зб. наук. пр. Мелітополь: ТОВ «Колор Принт», С. 147-151.