До змісту
Міжнародна асоціація трансферу технологій
Суспільство

Як пластувати на війні. Розмова з Ярославом Булишиним, очільником Пласту у Львові

Пласт виховує спроможну українську молодь на засадах патріотизму та християнської моралі. Фактично існуємо вже 110 років від заснування у 1912 р..

Як пластувати на війні. Розмова з Ярославом Булишиним, очільником Пласту у Львові
  • Що таке Пласт та чим займається організація?

Пласт виховує спроможну українську молодь на засадах патріотизму та християнської моралі. Фактично існуємо вже 110 років від заснування у 1912 р..

До війни у нас було 2700 членів організації у Львові. Щороку ми набирали нових людей - дітей та дорослих волонтерів-виховників, яких навчаємо працювати з дітьми. Але черга дітей на вступ в Пласт постійно росте, до війни в ній було 1500 дітей. Черга була закрита з 24-го лютого по 1 вересня. І от за 8 днів осені зголосилось більш ніж 300 дітей.

Є величезні проблеми, що дітей багато, а бажаючих займатись цими дітьми – мало.

Ми беремо всіх дітей, якщо ідейні засади Пласту відповідають засадам виховання в сім’ї. Доросли волонтером виховником в Пласті теж може стати кожен, адже тут ми всього навчаємо, тож завжди відкриті до співпраці.

  • Як ви стояли перед обличчям до війни?

Десь в середині лютого стало зрозуміло, що в повітрі висить реальна загроза вторгнення. Ми почали з керівництвом спілкуватись, що можемо зробити. Запаслися бензином, батарейками та іншими подібними речами. Облаштували бомбосховище у себе, у будівлях поруч. Так щоб всім ховатися.

  • Що у вас відбувалось 24 лютого ?

Коли війна почалась, ми в перші місяці повністю відійшли від виховання до організації гуманітарної допомоги та підтримки військових.

Вже о першій годині дня 24 лютого було відправлено машину з гуманітарною допомогою в колоні, яка рухалась на Схід в складі 24 механізованої бригади. Ввечері 25 лютого ми відправили фуру у Київську область. І з 25 на 26 приїхала перша гуманітарка із-за кордону. І так почалась історія гуманітарного штабу Пласту у Львові.

Фото: Пласт Львів

Ми спілкувалися напряму з військовими: запитували що їм треба, і всі як один сказали, що потрібна  кава, енергетичні напої,  швидка їжа, снікерси, батончики – це найперше, що ми почали збирати. О 9 ранку кинули клич, і вже о 13:00 надіслали першу машину.

Коли прийшов ввечері того дня з наради  громадських та молодіжних організацій з  владою міста Львів всі наші приміщення (прим. Пласту) були вже забиті гуманітаркою, всі склади, всі офіси, гаражі.

Фото: Пласт Львів 

Броню, каски також приносили. Ми це пакували та старались надіслати в гарячі точки.

З третього дня роботи Штабу відправили приблизно 40 вантажів гуманітарної допомоги. І уже все їхало фурами. Також польські скаути дуже багато нам допомагали - надсилали допомогу та ліки, яких вже не було в Україні. 

  • Чи є якісь зміни в складі організації після повномасштабного вторгнення?

Багато волонтерів Пласту поїхали та продовжили допомагати вже дистанційно.

Ще немає детальної статистики, тільки запустили звітування. Але виглядає так, ніби третина всіх наших дітей поїхали. І це насправді погана новина, оскільки виховна програма Пласту важко реалізується в дистанційних та онлайн умовах і передусім включає перебування на природі, мандрівки та зустрічі з виховниками.   Частково існує і проблема з дітьми ВПО, оскільки перш за все ми маємо втримати в організації тих дітей, які вже є її членами, але відлучились через переїзд, або інші умови спровоковані війною. Львівська міська рада зверталась до нас, щоб ми проводили якісь події, приймали до організації. Це складний процес, ми пробували робити майстер-класи (зокрема, понад 100 майстерок з писанкарства на Великдень), шукати волонтерів. Воно трошки складно йде, але ми сподіваємось, що в найближчий пів року – рік вдасться вирішити цю проблему. Одним з вдалих проєктів були з нашими партнерами у Львові Street food So Good, спільно з якими ми організовували майстер-класи протягом усього літа.

  • Як відбувається фінансування організації ?

Ми маємо систему надходження фінансів. Багато подій проходять за допомогою Львівської міської ради, також нам потужно допомагає місцевий бізнес.

  • Що найбільше здивувало вас у вашій організації під час війни ?

Я ніколи не бачив, щоб ми як організація були настільки об’єднані. Я читав про це історії, як пластуни брали участь у Галицькій армії, ОУН, УПА. Але все одно я навіть не знав що можна на стільки об’єднуватись. Я був навіть трішки шокований.

  • Скільки людей у керівництві?

Конкретно на зараз 27 саме керівників і приблизно 280 волонтерів-виховників (тренерів). 

  • Скільки людей з вашої організації воює?

У нас з усієї України на тренуваннях або на фронті 500 людей. З усієї України.

Загинуло 17 людей. Це дуже важко для нас, як організації - на жаль, втрачаємо найкращих.