Взаємозв’язок фізичного і психічного розвитку дітей старшого дошкільного віку: історико-педагогічний аспект

Береженна Ліна Юріївна

студентка 4 курсу, спеціальність 012 «Дошкільна освіта»

Пахальчук Наталя Олександрівна

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри дошкільної освіти

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

ОСВІТА (Стратегічні напрями реформування системи освіти)

Взаємозв’язок фізичного і психічного розвитку дітей старшого дошкільного віку: історико-педагогічний аспект

Фізичний і психічний розвиток людини нерозривно пов’язані між собою в процесі розвитку особистості, починаючи з народження і внутрішньоутробного розвитку дитини. В період дошкільного дитинства у дитини закладаються основи здоров’я, всебічної рухової підготовленості та гармонійного фізичного розвитку. Зокрема, П. Лесгафт [5], І. Сєченов [6] підкреслювали єдність і взаємозв’язок фізичного та психічного в людині, і дотримувалися положення про те, що рухова діяльність при її оптимальній організації виступає істотним фактором формування психіки людини.

І. Сєченов одним з перших звернув увагу на зв’язок різних психічних явищ з рухами і діяльністю людини в цілому, назвавши їх психомоторикою [6]. П. Лесгафт [5] вважав, що фізичне виховання є значущим фактором всебічного розвитку особистості, оскільки найтіснішим чином пов’язане з розумовим, моральним і естетичним вихованням. Б. Ананьєв наголошував, що якщо розумове виховання спрямоване на інтелектуальний розвиток, в тому числі на формування знань, навичок і розумових здібностей, то фізичне виховання озброює дитину знаннями, вміннями та навичками і розвиває відповідні рухові здібності. Він писав: «Ми маємо справу з гомогенними впливами і гомогенними зв’язками між однойменними частинами виховання і розвитку. Але більш цілісні ефекти розвитку виходять за рахунок гетерогенних зв’язків між різнойменними частинами виховання і розвитку. Розумове виховання призводить до зрушень у фізичному розвитку, й навпаки» [3].

Розглянемо один з аспектів гетерогенних зв’язків – особливості впливу фізичного виховання на пізнавальний розвиток дітей. Розвиток кори великих півкуль і підкіркових утворень, як генетично детермінована послідовність дозрівання їх елементів та становлення відповідних їм інтелектуальних функцій обумовлено особливостями їх функціонування в умовах навчання і виховання. Висока пластичність мозку дитини обумовлює можливість та необхідність спрямованих педагогічних впливів на розвиток вищих психічних функцій у відповідності з реальними і потенційними можливостями мозку. Дітям старшого дошкільного віку властива висока потреба в руховій активності. Задоволення цієї потреби в різних видах діяльності виступає значущим чинником інтенсифікації процесів морфофункціонального дозрівання організму, гармонійного розвитку особистості дитини, розширення і поглиблення знань про себе і навколишній світ [4].

Підкреслюючи важливу роль рухової активності дитини в самопізнанні, Е. Аркін писав: «За допомогою рухів дитина знайомиться з навколишнім світом. Саме рухи вперше знайомлять дитину з самою собою, відкривають їй частини власного тіла; ... за допомогою рухів вона навчиться виділяти своє Я...» [1, с.340]. Зокрема, рухова активність має стимулюючий вплив на морфофункціональне дозрівання не тільки опорно-рухового апарату, а й головного мозку, що призводить до інтенсивного розвитку інтелектуальних здібностей [3]. Виконання дітьми фізичних вправ включають перехресні рухи, призводять до збільшення кількості нервових волокон, які зв’язують півкулі головного мозку, що в свою чергу, сприяє розвитку уваги і пам’яті. Мозолисте тіло, що забезпечує координацію роботи обох півкуль, інтенсивно розвивається до 7 років [4].

Таким чином, фізичні вправи сприяють розвитку уваги (оскільки оволодіння способами виконання рухових дій вимагає його концентрації на виконуваних рухах); спостережливості (завдяки розвитку аналізаторів); швидкості і точності орієнтації у варіативних умовах фізкультурної діяльності. Д. Вішнікін [2] обґрунтував ефективність сполученого розвитку фізичних і інтелектуальних здібностей дітей на основі організації навчальних занять з принципом взаємопов’язаного і взаємозалежного розвитку фізичних та інтелектуальних здібностей на ігровій і оздоровчій основі із застосуванням сучасних інформаційних технологій.

І. Селіверстова [7] вважає, що процес розумового виховання дітей засобами фізичної культури буде ефективним при реалізації методики, яка базується на таких положеннях: здійснюється інтеграція в освітньому процесі засобів фізичної культури і розумового виховання; застосування засобів фізичної культури здійснюються в поєднанні рухової та розумової діяльності; в процесі виховання здійснюється взаємодія педагога, інструктора з фізичного виховання, психолога, батьків. Основу запропонованої автором методики складають організаційно-методичні прийоми, до яких відносяться: народні рухливі ігри на основі фольклору, вправи дихальної гімнастики, виконання вправ з проголошенням віршованих текстів і речитативів, застосування загадок і творчих домашніх завдань, самостійний опис дітьми розучуваних рухів, ритмічна гімнастика тощо.

У дослідженні Т. Щербакової [8] виявлено та науково обґрунтовано комплекс педагогічних умов підвищення ефективності інтелектуального розвитку дітей засобами фізичної культури, що включають:

1. Підбір фізичних вправ з урахуванням ефективності їх впливу на інтелектуальний розвиток дітей.


2. Більш широке використання з урахуванням вікових особливостей дітей словесних методів в процесі навчання рухових дій.


3. Використання при організації процесу навчання фізичних вправ елементів проблемного навчання.


4. Використання в якості основного способу організації діяльності дітей ігрового методу.


5. Оптимальне співвідношення організованого навчання та самостійної фізкультурної діяльності за допомогою створення для дітей сприятливого розвивального предметного середовища і групового простору.

Отже, узагальнюючи матеріали наведених вище досліджень, можна зробити висновок, що вченими та фахівцями враховується і реалізується концептуальне положення про діалектичну єдність психічного і фізичного розвитку. Рухові дії в формі фізичної активності позитивно впливають не тільки на морфофункціональний розвиток організму, але і сприяють розвитку уваги і пізнавальної сфери дитини.

Література:

1. Аркин Е. Ребенок в дошкольные годы. Москва: Просвещение, 1968. 445 с.


2. Вишникин Д. Сопряженное интегрированное развитие физических и интеллектуальных способностей детей 6-7 лет в условиях применения биомеханического комплекса: дис. канд. пед. наук: 01.02.08, 13.00.04. Нальчик, 2004. 141 с.


3. Пахальчук Н. Методичні особливості проведення загальнорозвивальних вправ із дошкільниками/ Н. Пахальчук, Л. Дабіжа, А. Гайдукевич// Молодий вчений. 2018. № 5.2 (57.2), травень. С. 99-102.


4. Пахальчук Н. Фізичне виховання дітей старшого дошкільного віку та молодших школярів засобами ботмерівської гімнастики// Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури. Київ: Видавництво НПУ імені М. Драгоманова, 2015. Вип. 3 (58). С. 90-93.


5. Лесгафт П. Руководство по физическому образованию детей школьного возраста// Избранные педагогические сочинения. Москва: Педагогика, 1988. 352 с.


6. Сеченов И. Избранные произведения. Москва, 1958. 480 с.


7. Селиверстова И. Методика умственного воспитания детей старшего дошкольного возраста средствами физической культуры: дис. канд. пед. наук: 13.00.04. Челябинск, 2003. 188 c.


8. Щербакова Т. Целевое, содержательное и технологическое обеспечение интеллектуального развития детей старшего дошкольного возраста в процессе физического воспитания: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04. Набережные Челны. 2012. 24 с.