Вплив відходів гірничо-видобувної промисловості на забруднення атмосферного повітря міських агломерацій

Кордуба Ірина Богданівна

доцент кафедри охорони праці та навколишнього середовища

Київський національний університет будівництва та архітектури

ЕКОЛОГІЯ (Екологічна безпека)

Вплив відходів гірничо-видобувної промисловості на забруднення атмосферного повітря міських агломерацій

Незаперечним фактом на сьогоднішній день є твердження, що левову частку в аерозольного забруднення атмосферного повітря великих міст належить вторинним забруднювачам внаслідок фотохімічних перетворень в повітрі [1]. Процеси, які відбуваються при формуванні забруднення аерозольними частками РМ2,5 в міському середовищі залежать від надзвичайних ситуацій, що відбуваються на  приміських територіях та викликані природними кліматичними змінами (пожежі в екосистемах, спалювання на землях сільськогосподарського призначення,  пилові бурі). Автори ряду закордонних досліджень зазначають, що хоча дійсно довгострокові заходи по зменшенню антропогенних викидів з усіх парникових джерел є досить ефективним засобом зменшення частоти серйозних забруднень в атмосфері, однак на  сьогоднішній день нема чіткого способу запобігання подіям, спричиненим природними джерелами, що зазнають змін клімату, наприклад, пожежами та спалахами пустельного пилу [2,3 та інш.]. Також не прогнозуються на сьогоднішній день пожежі в териконах та відвалах гірничо-видобувної галузі, що є значною загрозою для промислово-міських агломерацій та здоров’я населення цих територій.

На Луганщині більше півтисячі териконів, 66 із них постійно горять. Отруйні речовини, які утворюються у процесі горіння шкодять, як жителям, так і навколишньому середовищу. При горінні відвалів відбуваються викиди в атмосферу сірчаного ангідриду, окису вуглецю, діоксиду азоту, сірководню, аерозолів. Так, наприклад в м. Северодонецьк за висновками санепідемстанції, у будь-якій частині міста спостерігається перевищення допустимої концентрації шкідливих речовин в повітрі від 5 до 20 разів. На фоні підвищених температур в літні місяці індекс забруднення аерозольними частками в місті знаходиться в жовтій та помаранчевій зонах (рівень помірного та шкідливого забруднення для чутливих верств населення)

Аналіз моніторингових даних індексу забруднення аерозольними частками АQI РМ2,5 і температурних показників повітря  в м. Северодонецьк прямий кореляційний зв’язок між цими показниками з коефіцієнтом кореляції R=0,73.  Для аналізу використовувалися дані моніторингових досліджень з системи  міжнародних мереж автоматичних станцій [4].

Зроблений аналіз ще раз підтверджує необхідність здійснення природоохоронних заходів та рекультивації териконів з метою попередження виникнення пожеж на цих територіях  та зменшення викидів парникових газів і захисту здоров’я населення гірничо-видобувних регіонів.

Література:

1. Олійник Р.В., Сніжко С.І. Хімія атмосферних аерозолів: навч. посібник.И- К: «ЦП «КОМПРИНТ»», 2019.-204с.


2. Lidia Moravwska, Tong Zhu, Nairui Liu ect. The state of science on sever air pollution episodes: Quantitative and qualitative analysis./Environmental International, Volume 156, November 2021, 106732,- https://doi.org/10.1016/j.envint.2021.106732


3. Eyisi Rita, Esonye Chizoo,Ume Sunday Cyril. Sustaining COVID-19 pandemic lockdown era air pollution impact through utilization of more renewable energy resources/ Helion, Available online 30 June 2021,e07455, http://doi.org/10.1016/j.helion.2021.e07455


4. Система спостережень SaveEcoBot. Електронний ресурс. Режим доступу: https://www.saveecobot.com