До змісту
Міжнародна асоціація трансферу технологій
Наука та здоров’я

Вплив лісових насаджень на температуру навколишнього середовища в умовах глобального потепління клімату

студентка 3 курсу, спеціальність 014.07 Середня Освіта

Вплив лісових насаджень на температуру навколишнього середовища в умовах глобального потепління клімату

Дьячкова Анастасія Василівна

студентка 3 курсу, спеціальність 014.07 Середня Освіта

(Географія)

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

Вплив лісових насаджень на температуру навколишнього середовища в умовах глобального потепління клімату

На сьогодні вивчення лісових насаджень має не тільки теоретичне, а й практичне значення. Від їх стану залежить стійкість ландшафтів і процеси, які протікають в них. Наукові дослідження виникнення і розвитку лісосмуг та лісових насаджень дають змогу більш ефективно підійти до створення сучасних штучних лісових насаджень і збереження вже існуючих з метою поліпшення кліматичного стану планети [2,с.98].

В дендрології існує таке наукове поняття як «вплив зелених насаджень на температуру повітря» ‒ це здатність всієї лісової рослинності істотно впливати на температуру повітря. Як відомо, рослини можуть знизити максимальні температури, підвищивши мінімальні, а також зменшують амплітуди коливань місячних і річних температур [1,4].

Однак треба взяти до уваги, що вплив лісу на температуру повітря прилеглих територій і внутрішньо-температурного лісового режиму, змінюється в залежності від природної зони, механічного складу ґрунту, породного складу, погоди, віку, розмірів і форми насадження [3,5].

Так, вплив зелених насаджень у літній період на прилеглі поля часто провокує зниження температури, внаслідок охолоджуючого впливу рослин, посиленого динамічного переміщення повітря при його проходженні над перелісками і опусканням холодного повітря з вище розташованих шарів у приземний. На висоті ¾ рослини, де найбільше розташовано листків і гілок, починається засвоєння і випромінювання радіації, тому температура повітря ґрунту і повітря вища, ніж над оголеним ґрунтом. При наявності рослинного покриву засвоюється основна частина сонячної радіації [1,4].

При переважанні циклонічної погоди лісові насадження (особливо на легких піщаних ґрунтах) мають відтеплюючий вплив, який у лісових смугах проявляється суттєвіше, ніж охолоджуючий. Смуги щільної конструкції підвищують температуру у зоні затишку на 1-6℃, смуги продуктивної конструкції на 1℃. В горбистій місцевості залежить від схилів та їх експозиції [5].Вплив лісових насаджень має неймовірно велике практичне значення, адже саме від нього залежить тривалість вегетаційного періоду, кількість морозних або жарких періодів, випаровування з поверхні ґрунту, транспірація, конденсація вологи, танення снігу, кругообіг хімічних речовин та води, що своєю чергою впливає на родючість сільськогосподарських угідь [6,7,8].

Отже, як ми бачимо з викладеного матеріалу, в умовах глобальних змін клімату для нашої держави, одним із головних завдань з підготовки до цих змін є насадження лісів і їх охорона, бо від цього напряму залежить наше майбутнє.

Список використаної літератури:


  1. Вуглець, клімат та землеуправління в Україні: лісовий сектор : монографія/ Швиденко А., Лакида П., Щепаченко Д. та ін. Корсунь- Шевченківський, ФОП В. М. Гавриленко, 283 с.

  2. Гришко С.В. Значення лісосмуг та лісових насаджень для Приазовського степу. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія Географія і сучасність. № 26. Т. 14. Київ, 2011. С.97-102.

  3. Карась О.Г. Кліматорегулююча роль лісових біогеоценозів Степової зони. Тези доповідей міжнародного форуму студентів, аспірантів і молодих учених. Дніпропетровськ: ДНУ, С. 224-225.

  4. Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво. Підручник. К.:Арістей, 2004. 544 с.

  5. Токарева О.В. Особливості мікроклімату у молодих і середньовікових деревостанах. Науковий вісник НУБіП України. Серія. Лісове та декоративне садівництво. Київ, С. 238-241.

  6. Яворовський П.П. Ліс та потепління клімату. Лісове і садово- паркове господарство. Київ, С.45-52.

  7. Baranovski B.А., Karmyzova L.А., Roshchyna N.O., Ivanko I.A., Karas G. Ecological-climatic characteristics of the flora of a floodplain landscape in Southeastern Europe. Biosystems Diversity. 2020. № 28(1). Р. 98- 112. doi:10.15421/012014

  8. Kovalski Climat – a changing component of forest site. Folia forest pol. A. 1991. № 3. P. 25–34


Керівник: Непша Олександр Вікторович старший викладач кафедри фізичної географії і геології Мелітопольського державного педагогічного університету

імені Богдана Хмельницького