Внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки в шкільному курсі географії

Дорожко Галина Іванівна

вчитель географії Новенський ЗЗСО Токмацької міської ради Запорізької області

Сапога Лариса Миколаївна

вчитель географії Херсонський НВК №51 імені Григорія Потьомкіна

ОСВІТА (Сучасні методи викладання)

Внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки в шкільному курсі географії

Відповідно до сучасних тенденцій розвитку змісту освіти один із напрямів її модернізації – інтеграція ряду навчальних дисциплін і спроба пошуку єдності різних компонентів освіти. Всі галузі сучасної науки тісно пов’язані між собою, тому і шкільні навчальні предмети не можуть бути ізольовані один від одного. Зв’язок між ними – це відображення інтеграції між відповідними науками, кожна з яких у своїй галузі вивчає єдиний об’єктивний матеріальний світ. Взаємозв’язок між шкільними дисциплінами має принципове значення і полягає в забезпеченні багатосторонніх контактів між ними з метою гармонійного розвитку мислення учнів [7,с.43].

Відмінною рисою нашого часу є взаємопроникнення ідей і методів різних наук одна в одну. Інтеграція, комплексний підхід необхідний для вирішення економічних, екологічних і соціальних проблем суспільства. У наш час взаємозв’язок природи і суспільства особливо актуальний. При аналізі того, що відбувається перетинаються області географії, фізики, хімії, біології, математики, екології, літератури, історії. Звернення до знань в цих областях допомагає розкрити не тільки питання окремих наук, а й побачити нерозривний зв’язок між навчальними предметами [2,с.212; 5,с.72].

У педагогічній літературі є понад 30 визначень категорії «міжпредметні зв’язки», існують найрізноманітніші підходи до їх педагогічної оцінки і різні класифікації. Найбільш точне визначення наступне – міжпредметні зв’язки є педагогічна категорія для позначення синтезують, інтеграційних відносин між об’єктами, явищами і процесами реальної дійсності, що знайшли своє відображення в змісті, формах і методах навчально-виховного процесу і виконують освітню, розвиваючу і виховує функції в єдності. Різноманітність висловлювань про педагогічну функції міжпредметних зв’язків пояснюється багатогранністю їх прояву в реальному навчальному процесі [8,с.261].

Використовуючи процес інтеграції наук в шкільному навчанні, що реалізується через міжпредметні зв’язки, можна досягти таких результатів:

• знання набувають якості системності;


• вміння стають узагальненими, сприяють комплексному застосуванню знань, їх синтезу, перенесення ідей і методів з однієї науки в іншу, що лежить в основі творчого підходу до наукової, художньої діяльності людини в сучасних умовах;


• посилюється світоглядна спрямованість пізнавальних інтересів учнів;


• більш ефективно формуються їхні переконання, і досягається всебічний розвиток особистості; сприяє оптимізації, інтенсифікації навчальної та педагогічної діяльності [3, с.17; 3, с.24].

Серед шкільних предметів не можна виділити головні і другорядні. Але зайдіть в різні школи: їх учні по-різному, з цікавістю і без нього, з повагою і з  зневагою відгукуються про одних і тих же шкільних предметах. Неоднозначність оцінки зустрічається і при згадці географії: від байдужості до живого інтересу і переконаності в необхідності глибокого вивчення.

Важко назвати інший шкільний предмет, який мав би таким широким, як географія, діапазоном міжпредметних зв’язків, мав би таке розмаїття форм і засобів навчання, яке не завжди реалізується вчителем. Встановлення міжпредметних зв’язків у шкільному курсі сприяє більш повному засвоєнню знань, формуванню наукових понять і законів, вдосконалення навчально- виховного процесу та оптимальної його організації, формування світогляду, розуміння взаємозв’язку явищ в природі і суспільстві. Це має величезне виховне значення. Крім того, вони сприяють підвищенню наукового рівня знань учнів, розвитку логічного мислення і їх творчих здібностей

Внутрішньопредметні зв’язки означають узгоджене вивчення окремих курсів шкільної географії. Кожен наступний курс базується на попередньому. Знання попереднього курсу отримують розвиток в наступних курсах. У змісті шкільної географії немає знань, які не отримували б розвиток від курсу до курсу. Тому вчитель географії повинен знати зміст всієї шкільної географії. У курсах шкільної географії є різні системи знань: система топографо-картографічних знань, геолого-геоморфологічних, гідрологічних, кліматичних, біогеографічних, екологічних, економіко-географічних, система знань з економічної і соціальної географії та ін. Ці системи також розвиваються від курсу до курсу. Наприклад, початкові знання про рельєф, його основних формах даються в початковому курсі географії. Ці знання поглиблюються і розширюються при вивченні географії материків і країн (вивчається внутрішня будова материків, особливості їх рельєфу. В подальшому курсі дається поняття про тектонічні структури, геологічне літочислення і геохронологічну таблицю, виявляється вплив стародавнього заледеніння і геологічної будови на формування рельєфу України, характеризуються основні форми рельєфу. В курсі загальної географії система геолого-геоморфологічних знань поглиблюється і розширюється, матеріал викладається на більш високому науковому рівні.  При вивченні будь-якої шкільної теми необхідно виявити, які знання мають учні з даної теми, і після цього переходити до вивчення нового матеріалу [1,с.198-199].

Вивчення питань фізичної географії спирається на природничо-наукову підготовку з предмету  «Природознавство». Використовуються також знання з біології, фізики, хімії, що дає можливість краще розкрити досліджувані теми [6,с.136]. Сучасне населення і господарство країни не можна зрозуміти без її історичного розвитку. У шкільних курсах історії є багато географічної номенклатури. Робота з картами, статистичними показниками спирається на математичну підготовку дітей.

Щоб реалізувати міжпредметні зв’язки, потрібно знати зміст інших шкільних предметів. За широтою міжпредметних зв’язків географія перевершує інші предмети, так як вона спирається на природничо-наукову і гуманітарну підготовку учнів. Вивчення інших предметів також має спиратися на географічну підготовку.

Розробка узгодженого змісту всіх навчальних предметів ‒ одна з важливих проблем дидактики. Кожен навчальний предмет має свою логіку побудови змісту. Тому на практиці узгоджене навчання здійснюється досить важко. Багато питань фізики, хімії спочатку вивчаються на уроках географії, а потім з цих предметів.

Література:

1. Гришко С., Сапун Т. Внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки в шкільній географії. Розвиток сучасної освіти і науки: результати, проблеми, перспективи. Інтердисциплінарні виміри. Конін-Ужгород-Херсон- Кривий Ріг: Посвіт, 2019. С. 198-199.


2. Іванова В.М., Непша О.В. Поняття про міжпредметні зв’язки в шкільному курсі географії. Фундаментальні та прикладні дослідження: сучасні науково-практичні рішення і підходи: збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Баку – Ужгород – Дрогобич : Посвіт, 2017. С. 212-214.


3. Іванова В.М., Непша О.В. Види міжпредметних зв’язків в шкільному курсі географії. Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи: збірник Матеріалів ХVІІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 25 червня 2018 р. Переяслав-Хмельницький, 2018. Вип. 18. С. 17-20.


4. Іванова В.М., Непша О.В. Шляхи реалізації міжпредметних зв’язків в навчанні географії. Північне Приазов’я: проблеми регіонального розвитку у міжнародному контексті: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Мелітополь, 14-15 вересня 2017 року). Мелітополь: ФОП Однорог Т.В., 2017. С. 24-27


5. Капіруліна С.Л., Кобзар М.О. Міжпредметні зв’язки як складова шкільної географії освіти. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. 2010. Вип. 12. С. 72-77.


6. Прохорова Л.А., Зав’ялова Т.В., Непша О.В. Екологічна освіта в міжпредментих зв’язках географії і біології. Екологічна стратегія майбутнього: досвід і новації: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Умань: Видавець «Сочинський М.М.», 2017. С. 136-138.


7. Прохорова Л.А., Непша О.В., Зав’ялова Т.В. Міжпредметні зв’язки геологічних знань із предметами природничо-математичного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах. Інноваційна педагогічка. 2019. Вип. 10. Т. 3. С.43-46.

Савченко О.Я. Дидактичні особливості інтегрованих уроків. К.: «Генеза», 2002.  С. 260-267.