Виховні завдання шкільного курсу історії спеціальної школи

Максимець Ірина Миколаївна

вчитель історії

Сиваська спеціальна школа Херсонської обласної ради

Освіта (Методичні основи виховного процесу)

Виховні завдання шкільного курсу історії спеціальної школи

У сучасних умовах, коли говорять про кризу вітчизняної системи виховання, що склалася, зростає значення вивчення історії в школі. Цьому предмету належить провідна роль у вихованні підростаючого покоління, у формуванні їх світогляду. З вивченням історії починається розуміння соціального життя, законів розвитку людського суспільства [3, с.152].

Аналіз науково-педагогічної літератури [1,2,4,5,6,7]: дозволив виявити, що у процесі вивчення історії поряд із загальноосвітніми завданнями в нерозривному зв’язку з ними здійснюються і виховні завдання, найважливішими з яких вважаються:

Громадянське виховання учнів ‒ виховання соціальної активності, принциповості у відстоюванні своєї позиції, виховання почуття відповідальності за долю країни.

Це завдання є найскладнішим для вирішення його у спеціальній школі. Але, звернувшись до історичних прикладів, учитель може сприяти вихованню необхідних якостей в своїх учнів.

Патріотичне виховання – це виховання любові до Батьківщини, до свого народу, поваги до історичного минулого, співучасті в подіях, що відбуваються сьогодні; готовність до захисту Батьківщини в разі потреби – тобто військово-патріотичне виховання.

Курс історії дає великі можливості для здійснення військово-патріотичного виховання на прикладі героїчної боротьби за незалежність Вітчизни в різні епохи, починаючи з боротьби з татаро-монгольським нашестям, козацького устрою та боротьби козаків за незалежність українських земель. Учням допоміжної школи необхідно показати, що патріотизм проявляється не тільки у воєнний, але й у мирний час. Прикладом є діяльність Володимира Великого, що зробив величезний внесок у розвиток Київської держави.

Виховання поважного ставлення до народів різних національностей – це виховання прагнення жити в дружбі та згоді, поважати звичаї і традиції різних народів, знайомитися з їх культурою, проявляти солідарність з тими, хто опинився в біді.

Звертаючись до історичного та сучасного матеріалу, вчителю слід показати учням, як в роки воєнних випробувань ІІ Світової війни та воєнних дій на сході країни всі народи нашої країни об’єдналися на захист Вітчизни. В мирний час успіхи в розвитку країни досягалися теж всією країною.

Моральне виховання учнів – це виховання таких якостей як мужність, чесність, честь і гідність, співчуття і милосердя, доброта, чутливість тощо.

Це завдання тісно пов’язане з попередніми, але в той же час має на увазі і такі аспекти, які не обов’язково пов’язані з громадянським обов’язком або патріотизмом. Розвиток суспільства на сучасному етапі породжує багато проблем, які необхідно обговорювати з учнями допоміжної школи, та оцінювати те, що відбувається. Це, наприклад. проблема жебраків та бездомних людей, дітей, покинутих батьками, проблеми злочинності і багато іншого.

Естетичне виховання учнів – це виховання бачити прекрасне і потворне в мистецтві, природі, житті, людині; розвиток естетичного смаку; вміння дати доречну оцінку з естетичної точки зору.

Вивчення курсу історії в допоміжній школі вимагає використання великої кількості наочності, проведення екскурсій, що дає вчителю матеріал для розвитку естетичного смаку. З іншого боку, естетичне виховання здійснюється через вивчення розвитку культури в різні історичні епохи. Наприклад, учні знайомляться зі святами, звичаями, традиціями древніх слов’ян, мистецтвом давньоруських ремісників, архітектурним обличчям старовинних міст, досягненнями культури в більш пізній період, що сприяє естетичному вихованню. Але програмою не передбачено вивчення української культури в ХХ ст. Цей недолік може виправити учитель сам, передбачивши тематику та зміст уроків, присвячених питанням культури, зокрема краєзнавчим аспектам.

Трудове виховання учнів – це прищеплення поваги до людей праці та результатів їх трудової діяльності. виховання сумлінного та відповідального ставлення до праці, розуміння необхідності праці та готовності працювати.

Це завдання є найбільш актуальним у спеціальній школі, випускники якої повинні бути не тільки практично, а й психологічно підготовлені до трудової діяльності. Розв’язується це завдання на протязі всього курсу історії шляхом реалізації таких ідей:

‒ праця – основа життя на Землі, усі матеріальні і духовні цінності, багатства створені працею людей;

‒ праця – основа прогресу в розвитку суспільства.

При вивченні історичного матеріалу в хронологічній послідовності учні взнають про зміни в знаряддях праці, трудовій діяльності людей, а також про розвиток взаємовідносин між людьми в процесі трудової діяльності, зростання вимог до працівників по мірі розвитку суспільства. Історичний матеріал дає можливість розповідати про трудові подвиги у воєнні та післявоєнні роки, про трудовий героїзм при спорудження великих промислових об’єктів. Школярі можуть спостерігати, як люди ставляться до праці зараз, якими якостями повинна володіти людина праці в сучасних умовах.

Екологічне виховання учнів – це виховання бережливого ставлення до всього оточуючого, піклування про природу та її ресурси. Оздоровлення оточуючого середовища, збереження його для майбутніх поколінь.

Звичайно, на уроках історії це завдання не розв’язується так широко, як на уроках географії та природознавства, але й на історичному матеріалі можна показати, як люди втручаються в оточуюче середовище, споруджуючи великі гідроелектростанції та комбінати-гіганти. Великий вплив матиме розповідь про Чорнобильську трагедію, що вплинула на долі багатьох людей, про регулярні паводки у західних регіонах, що викликані масовою вирубкою карпатських лісів тощо. Необхідно також розповідати про існуючий позитивний досвід захисту оточуючого середовища, наприклад, «Рух зелених», «Червона книга», заборону використання звірів у цирку, необхідність роздільного збирання сміття тощо.

Правове виховання – це виховання правової культури, тобто почуття поваги до законів, прагнення їх виконувати, проявляти нетерпиме ставлення до тих, хто порушує закон.

Це завдання має дуже велике значення для соціальної адаптації випускників спеціальної школи, і в курсі історії воно розв’язується впродовж всіх трьох років її вивчення. Вивчаючи вітчизняну історію з найдавніших часів, школярі знайомляться з нерівним становищем соціальних верств у суспільстві, з функціями держави на протязі різних епох. Утворення самостійної держави України дає можливість на доступному рівні пояснити актуальність нових проблем (в тому числі і правових), пов’язаних з подальшим розвитком суспільства, становищем громадян України (зокрема, мовних).

Формування світогляду учнів, тобто сукупності принципів, поглядів та переконань, що визначають спрямованість діяльності та ставлення до дійсності окремої людини (соціальної групи або суспільства в цілому).

Звичайно, сформувати світогляд учнів з порушенням інтелекту дуже непросто, але це не означає, що в спеціальній школі від такого завдання слід відмовитися. Наукові знання, отримані учнями в курсі історії, сприяють безпосередній практичній орієнтації в оточуючій соціальній реальності. Моральні та правові принципи і норми регулюють взаємовідносини, поведінку людей і разом з естетичними поглядами визначають ставлення до оточуючого світу.

Таким чином, реалізація всіх навчальних і виховних завдань курсу історії буде сприяти формуванню світогляду учнів спеціальної школи. Їх погляди і переконання, які вдалося сформувати за роки навчання в школі, зокрема, на уроках історії, допоможуть учням правильно оцінювати свої та чужі вчинки, події, що відбуваються в Україні та в світі.

Література:

1. Баханов К.О. Професійний довідник вчителя історії. Х.: Вид.група «Основа», 239 с.


2. Вимоги до уроку в спеціальній школі для дітей з вадами інтелекту. Методичні рекомендації/ Укл. Миронова С.П. Кам’янець- Подільський, 1998. 24 с.


3. Косенко ЮМ Система історичних понять у курсі історії спеціальної школи. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2013. № 4. С. 152-159.


4. Куриліва В. Методика викладання історії. Львів-Торонто: «Світ», 2003. 248 с.


5. Левітас Ф.Л., Салата О.О. Методика викладання історії. Посібник вчителя. Х.: Вид. група «Основа», 2006. 96 с.


6. Методика викладання історії в допоміжній школі: методичні рекомендації/ Упор.: Гіренко Н.А., доцент кафедри методики корекційної освіти, Гришин Ю.І., вчитель допоміжної школи № 4, м. Донецьк, Липа В.О., доцент кафедри корекційної педагогіки та спеціальної психології. Слов’янськ: СДПУ, 2010. 157 с.


7. Пометун О., Фрейман Г.О. Методика навчання історії в школі. К.: «Генеза» 328 с.