Усвідомленість і розумне споживання

Геля Андрій Леонідович

студент 1 курсу, спеціальність 101 «Екологія»

Київський національний університет будівництва і архітектури

ЕКОЛОГІЯ (Екологічна безпека)

Усвідомленість і розумне споживання

Необачна та шкідлива для природи діяльність людини постійно спонукає до виникнення факторів негативного впливу на навколишнє середовище. Ми живемо, не звертаючи достатньої уваги на те, який слід залишаємо після себе і яким саме чином наша життєдіяльність впливає на стан нашої планети. Наразі, все більше і більше людей звертає увагу на пов’язані з цим наслідки, намагаючись мінімізувати шкоду, нанесену екології. Одним із ефективних та простих кроків до цього є усвідомлене та розумне споживання речей.

До ХХ сторіччя мода була «повільною»: сукні та костюми були шиті кравцями, тканина коштувала дорого. Проте, з появою фабричного виробництва та магазинів виникла зворотна проблема – перевиробництво. Тепер кожен житель розвинених країн має можливість придбати дешевий предмет одягу, вироблений з поліестеру, який, цілком ймовірно, буде вдягнений лише один раз. Таке явище називають fast fashion – «швидка мода», завдяки якій випадкові та необачні покупки накопичується в шафах, а з часом прямують до смітника. Вироблення одягу потребує величезної кількості води. За даними Greenpeace, лише на одну футболку витрачається 2 700 літрів – стільки одна людина в цілому споживає за 900 днів. У стічні води фабрик потрапляє токсичний індустріальний злив текстильної промисловості, що робить воду непридатною для подальшого використання і негативно відзначається на житті рослин, тварин та бактерій. Для фарбування тканин застосовується багато шкідливих матеріалів, які потім потрапляють до річок, забруднюють питну воду. На долю виробництва одягу доводиться 5-10% забруднень прісних вод. Особливо гострою ця проблема є для країн Південно-Східної Азії, де розміщена величезна кількість виробництв. Але відповідальність за цю проблему лежить не тільки на промисловості, а й на покупцях, які підтримують попит на виробництво подібних товарів. Кожен рік у всьому світі створюються 400 млрд. м² тканини, із яких 60 млрд. м² просто викидають або спалюють. Виробники одягу постійно нарощують об’єми продукції та впроваджують нові маркетингові ходи. Прагнучі знизити підсумкову вартість та кількість речей, фабрики нехтують якістю, використовуючи неякісні тканини та матеріали. Така продукція швидко втрачає свою первинну форму, псується після прання, тощо. Покупець, в свою ж чергу, знову повертається до магазину для придбання нової [1].

Ще одною, не менш важливою та тяжкою, проблемою є перевиробництво продуктів харчування. Значна частина продуктів, яку ми купуємо в супермаркетах просто псується. Попри це, деякі товари викидаються магазинами ще до того, як потрапити до покупця через прострочений строк придатності, партії з дефектами упаковки, тощо. Згідно докладу ФАО ООН (сільськогосподарського напрямку роботи ООН), в США викидається біля 40% усіх продуктів харчування [2]. При цьому, ресурси у світі розподілені нерівномірно, біля 1 млрд. людей у світі, страждають від голоду. Задля допомоги, заможним країнам навіть не потрібно жертвувати чимось. Просто необхідно хоча б наполовину зменшити кількість відходів, відзначили в ООН. Через нерозумне виробництво продуктів харчування витрачаються величезні запаси інших ресурсів: вода, земля, енергія [3].

Величезну загрозу становлять пластикові упаковки, трубочки, паперові стакани, які використовуються з певною харчовою продукцією [4].

Розумне споживання – не означає відмову від усіх людських благ та жорстку економію, як можна подумати спочатку. Це орієнтація на усвідомленні рішення при купівлі товарів.

По-перше, необхідно проаналізувати та вирішити, чи насправді вам потрібна дана річ, чи ви намагаєтесь дотримуватись модних тенденцій при купівлі. Одним із високоефективних варіантів боротьби з не зовсім розумним використанням є придбання більш дорогих предметів гардеробу, вироблених із якісних матеріалів, що зумовлюють її надійність та довготривалість.

Щодо харчової продукції, не слід нехтувати продуктами, що ніяк не програють в якості, проте виглядають трохи гірше, ніж інші: несиметричні та «негарні» фрукти, упаковки з надірваною етикеткою. Саме такі продукти є першими в списку кандидатів потрапити у смітник супермаркетом.

Перед походом до магазину краще сформувати список необхідних продуктів, так можна уникнути небажаних та непотрібних витрат. Не потрібно купувати більше, ніж можливо використати. Завдяки уважному та обдуманому підходу до покупок продуктів в супермаркетах, зберіганню та приготуванню їжі можна не тільки зберегти ресурси планети, а й зекономити.

Свідомий підхід до споживання полягає в тому, щоб перед тим, як купувати якийсь новий товар, необхідно зупинитися на секунду і запитати у себе про те, до яких наслідків для вас та навколишнього світу це може призвести.

Література:

1.УкрІнформ. Тетяна Негода. Стара мода: як мотлох замість переробки потрапляє до благодійників.  [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2843841-stara-moda-ak-motloh-zamist-pererobki-potraplae-do-blagodijnikiv.html. – Дата останнього звернення: 11.10.2021.

2.Цілі сталого розвитку. Україна. Добровільний національний огляд. [Електронний ресурс] - Режим доступу: file:///C:/Users/%D0%A2%D0%B0%D1%82%D1%8C%D1%8F%D0%BD%D0%B0/Downloads/VNR%20SDGs%20Ukraine.pdf. – Дата останнього звернення: 10.10.2021.

3.Поводження з харчовими відходами – глобальна проблема сьогодення. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.ecoleague.net/pres-tsentr-vel/novyny/2019-rik/zhovten/item/1706-povodzhennia-z-kharchovymy-vidkhodamy-hlobalna-problema-sohodennia. – Дата останнього звернення: 11.10.2021.

4.Марія Сикорська. Прощай, пластик: як Європа готується до екологічної революції, 2019. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/rus/articles/2019/10/30/7102408/

Керівник: Ткаченко Т.М., д-р технічних наук, професор, професор кафедри охорони праці та навколишнього середовища КНУБА