У рамках місії на Венеру 2023 року шукатимуть ознаки життя у кислотних хмарах планети
Вчених давно цікавило питання – чи може існувати життя у хмарному шарі Венери? Незабаром у людей буде шанс отримати відповідь на це питання. За останніми даними, в ході місії Venus Life Finder 2023 з кислотних хмар сусідньої планети будуть взяті проби для пошуку слідів життя.

Вчених давно цікавило питання – чи може існувати життя у хмарному шарі Венери? Незабаром у людей буде шанс отримати відповідь на це питання. За останніми даними, в ході місії Venus Life Finder 2023 з кислотних хмар сусідньої планети будуть взяті проби для пошуку слідів життя.
На перший погляд Венера не здається підходящим місцем для проживання живих організмів - температура на її поверхні досягає 464 °C (цього цілком достатньо, щоб розплавити свинець), а атмосфера майже повністю складається з вуглекислого газу, причому атмосферний тиск до 92 рази вище, ніж на "рівні моря" на Землі.
Вчені не втрачають надії, розраховуючи, що в хмарах з пари сірчаної кислоти на висоті 48-60 км можуть ховатися «оази», де тиск і температура набагато нижче, а в атмосфері набагато більше води. Теоретично таке середовище може стати оптимальним для деяких мікроорганізмів. Хоча їм довелося б мати справу з парами концентрованої сірчаної кислоти, групи хмар, мабуть, можуть утворити деякі «притулки».
У вересні минулого року команда вчених заявила про виявлення у венеріанській атмосфері газу фосфіну – на Землі він зазвичай виробляється лише анаеробними мікробами. Інакше кажучи, газ може бути своєрідним біомаркером життя на інших планетах. Представники Російської академії наук ще у січні заявили, що наявність фосфіну в атмосфері не є свідченням існування життя.
Як би там не було, через кілька місяців інша команда вчених наново проаналізувала отримані дані і дійшла висновку, що йдеться не про фосфін, а про діоксид сірки, один з найбільш поширених компонентів місцевої атмосфери. Для того, щоб переконатися, доведеться брати проби, що і збираються зробити в ході місій Venus Life Finder.
Протягом наступного десятиліття плануються три місії на Венеру, кожна з наступних буде організована з огляду на результати, отримані від попередньої. До команди дослідників входитимуть вчені провідних університетів США, від Массачусетського технологічного інституту до Каліфорнійського технологічного.
Перша місія до Венери відправиться в травні 2023 року, на ракеті-носія Electron, що розробляється Rocket Lab. Electron доставить до Венери корабель Photon, який відправить маленький зонд для забору венеріанської атмосфери.
Зонд буде оснащений автофлуоресцентним нефелометром, який вистрілить лазерним променем, виявивши вікно в хмарах. Якщо в атмосфері є органічні або складні молекули, у відповідь на вплив лазера вони будуть світитися. Встановити, яка саме ця органічна молекула і чи органічна вона взагалі, буде неможливо, але світіння свідчить про те, що якась субстанція в місцевому «повітрі» присутня. Крім того, інструмент дозволить оцінити форму крапель у хмарах — сірчана кислота буде ідеальними сферами, а будь-яка інша форма свідчить про присутність якоїсь іншої рідини. Надзвичайно агресивне середовище, як очікується, знищить інструмент за три хвилини, але за цей час він має виконати своє завдання.
Другу місію заплановано на 2025 рік. Передбачено використання надувної кулі, яка перебуватиме в атмосфері протягом тижня-двох на висоті 52 км, забираючи міні-проби для вимірювання кислотності та пошуку водяної пари. Нарешті, у 2029 році буде зроблено спробу захопити близько літра венеріанської атмосфери та відправити її на Землю для подальшого аналізу.
