Сучасні оздоровчі технології у фізичному вихованні здобувачів вищої освіти з бронхітом

Христова Тетяна Євгенівна
доктор біологічних наук, професор
Мелітопольський державний педагогічний
університет імені Богдана Хмельницького
ОСВІТА (Сучасні методи викладання)

Сучасні оздоровчі технології у фізичному вихованні здобувачів вищої освіти з бронхітом
Одним з провідних трендів сучасності є питання збереження та формування здоров’я молодого покоління нашої держави. Стан здоров’я молоді України вирізняється високим рівнем захворюваності. У вишах спостерігається стійка тенденція росту кількості здобувачів вищої освіти з послабленим здоров’ям, у багатьох з них наявні початкові стадії захворювань [8]. Збільшення рівня захворюваності молодих людей відбивається на їхній руховій активності, працездатності та успішності [1].
Хвороби органів дихання, зокрема хронічний бронхіт, займають одну з магістральних позицій в загальній структурі захворюваності молоді України, особливо останнім часом [3]. Це пов’язано з анатомо-фізіологічними особливостями та своєрідністю реактивності організму хворої людини [2].
Незважаючи на значну кількість робіт, присвячених відновному лікуванню дорослих із захворюваннями органів дихання [3, 6, 7], в них недостатньо враховуються специфіка оздоровчих технологій для студентів вишів. Дуже мало наукових праць присвячено нарощуванню потужності навантажень для студентської молоді з хворобами дихальної системи [4, 5]. Отже, залишається актуальним обґрунтування оздоровчої програми з використанням засобів фізичної культури для здобувачів вищої освіти з бронхолегеневою патологією.
Мета дослідження – довести ефективність синергічної оздоровчої програми для здобувачів вищої освіти з хронічним бронхітом, яка базується на застосуванні циклічних навантажень підвищеної інтенсивності.
Для проведення експерименту були відібрані юнаки-студенти з хронічним бронхітом спеціального медичного відділення Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, всього 40 осіб. Вони були поділені на дві групи. 20 юнаків віком 17,3±0,23 років займалися за традиційною програмою з фізичної культури для цієї нозологічної форми – контрольна група (КГ). Експериментальна група (ЕГ) складалася з 20 здобувачів віком 17,2±0,22 років, які займалися за синергічною оздоровчою програмою. Вона включала фізичні навантаження планомірно збільшуваної інтенсивності субмаксимальної потужності, що забезпечують відновлювальний і тренувальний ефект; самомасаж; дієтотерапію; загартовування. Від усіх учасників отримано інформовану згоду на участь у цьому експерименті.
Розроблена оздоровча програма фізичного виховання містила три періоди.
Підготовчий період тривалістю до 1 місяця включав адаптацію організму до майбутнього тренувального навантаження. Були визначені фізичний розвиток, фізична підготовленість, фізична працездатність; функціональні можливості дихальної системи; визначена реакція організму на фізичне навантаження; проведене навчання студентів використанню самоконтролю, правильному диханню при виконанні фізичних вправ.
Тренувальний період тривав до 8 місяців. Було здійснено добір засобів фізичної культури та методичних прийомів, спрямованих на фізичний розвиток, оволодіння технікою виконання рухів, збільшення функціональних резервів і фізичної працездатності на основі нарощування інтенсивності навантажень; тренування дихальної системи, підвищення фізичної підготовленості, закріплення рухових навичок. Обсяг заняття встановлювався індивідуально, залежно від фізичних особливостей організму, рівня фізичних можливостей студента, ступеня важкості його захворювання. Навантаження на початку тренувального періоду за інтенсивністю не перевищувало 50% від максимально можливого для кожного юнака.
Підтримуючий період тривалістю до 1 місяця характеризувався стабілізацією функцій кардіореспіраторної системи, фізичної працездатності та підготовленості, що дозволило зберегти на тривалий строк досягнутий рівень здоров’я, високу працездатність, професійну придатність. Вирішальне значення в цьому періоді надавали самостійним заняттям.
У результаті застосування синергічної оздоровчої програми в ЕГ встановлені виражені позитивні зміни: збільшення (p<0,05) потужності виконаної роботи на велоергометрі на 21,3% і тривалості її виконання на 19,8% від вихідного рівня; підвищення частоти серцевих скорочень (ЧСС) на 6,4% у ході виконання максимального фізичного навантаження. У КГ показники фізичної працездатності виявилися майже незмінними: виконана робота на велоергометрі не змінилася, час роботи зріс лише на 1%, ЧСС – на 0,3%. Підтримання максимального споживання кисню при зростаючому рівні виконаної роботи в здобувачів вищої освіти ЕГ свідчило про зниження кисневої вартості роботи та більш раціональні витрати енергетичних запасів організму.
В оцінці динаміки показників фізичної працездатності та розвитку фізичних якостей ефективними виявилися рухові тести. За всіма тестами, крім човникового бігу, встановлене достовірне поліпшення (p<0,05) фізичних показників серед юнаків ЕГ: біг впродовж 6 хвилин – на 4%, стрибки в довжину з місця – на 5%; підйом тулуба з положення лежачи – на 20,5%; метання набивного м’яча – на 5,3%; нахил уперед з положення стоячи на гімнастичній лавці – на 33,3%. У КГ вірогідно покращилися лише результати метання набивного м’яча.
За даними спірометрії, у здобувачів ЕГ в результаті використання методики фізичної підготовки із застосуванням навантажень підвищеної інтенсивності виявлене достовірне збільшення всіх показників вентиляційної функції легень у порівнянні з вихідними: життєва ємність легенів (ЖЄЛ) – на 8,4%; форсована життєва ємність легенів (ФЖЄЛ) – на 8,6%; об’єм форсованого видиху за першу секунду маневра форсованого видиху (ОФВ1) – на 10,1%; співвідношення ОФВ1/ЖЄЛ – на 3,4%; максимальна об’ємна швидкість повітря на рівні видиху 25% (МОШ25) – на 14,5%; максимальна об’ємна швидкість повітря на рівні видиху 50% (МОШ50) – на 15,1%; максимальна об’ємна швидкість повітря на рівні видиху 75% (МОШ75) – на 28,6%. Зміни показників у КГ були недостовірними (p>0,05) і склали відповідно 0%; 1%; 0,9%; 0,3%; 5,3%; 1,8%; 4,3%.
Свідченням підвищення якості знань здобувачів вищої освіти є збільшення співвідношення оцінок «добре» і «відмінно» за підсумками сесії: в ЕГ з 47,7% до 58,7%, КГ – з 47,8% до 50,2%.
Висновки.
1. У ході дослідження доведена ефективність синергічної оздоровчої програми для здобувачів вищої освіти з хворобами органів дихання, яка базується на застосуванні циклічних навантажень підвищеної інтенсивності. Вона спрямована на відновлення та зміцнення здоров’я, підвищення рівня працездатності, функціональних можливостей дихальної системи, розвиток основних фізичних якостей.
2. Застосування розробленої оздоровчої програми для здобувачів вищої освіти з хворобами дихальної системи забезпечило достовірне поліпшення їх фізичної підготовленості: в 6-хвилинному бігу на 4%, кількості підйомів тулуба – на 20,5%, стрибках у довжину з місця – на 5%, дальності метання набивного м’яча – на 5,3%, нахилі вперед з положення стоячи на гімнастичній лавці – на 33,3%, потужності роботи на велоергометрі – на 21,3%, тривалості її виконання – на 19,8%; відновлювальний період скоротився на 67,3%, зросли показники функції зовнішнього дихання.
3. Застосування інтенсивних циклічних тренувань на рівні 70-85% індивідуальної толерантності до фізичного навантаження в синергічній оздоровчій програмі сприяє істотному підвищенню загальної витривалості за рахунок збільшення економічності м’язової діяльності.
Література:
1. Грибан Г.П. Життєдіяльність та рухова активність студентів. Житомир: Рута, 2009. - 594 с.
2. Григус І.М. Фізична реабілітація в пульмонології: навч. посіб. Рівне: НУВГП, 2015. - 258 с.
3. Івасик Н.О. Фізична реабілітація при порушенні діяльності органів дихання: навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. фізкультурного профілю. Львів: Український бестселер, 2009. - 192 с.
4. Петрухнов О.Д., Рубан Л.А. Тривалість усунення порушених функцій дихальної системи у студентів різного рівня тренованості, хворих на хронічний бронхіт після застосування комплексної програми фізичної реабілітації. Scientific Journal "ScienceRise". - 2017. - № 1/1 (30). C. 32–36. DOI: 10.15587/2313-8416.2017.90399.
5. Христова Т.Є. Фізична реабілітація молоді з хворобами органів дихання. Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту різних груп населення: матеріали XVІІІ Міжнар. науково-практ. конф. молодих учених. Суми, 2018. - Т. 1. - С. 181–186.
6. Христова Т.Є., Рак О.В. Особливості фізичного виховання осіб з недостатністю зовнішнього дихання. Vĕda a technologie: krok do budoucnosti – 2017: мateriály XIII Mezinárodní vĕdecko-praktická konference (Praha, 22-28 února 2017 г.). Praha, 2017. - Vol. 6. - S. 62–64.
7. Borges R.C., Carvalho C.R. Impact of resistance training in chronic obstructive pulmonary disease patients during periods of acute exacerbation. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation. 2014. - Vol. 95. - № 9. - P. 1638–1645.
8. Khrystova Tеtіana. The actual questions of saving health of students. Contemporary innovative and information technologies of social development: educational and legal aspects. Series of monographs Faculty of Architecture, Civil Engineering and Applied Arts. Monograph 24. Katowice, 2019. - P. 30–38.