Сучасні екологічні проблеми геологічного середовища бердянського району запорізької області

Підлозний Ілля Володимирович

студент 4 курсу, спеціальність 014. 07 Середня освіта (Географія)

Костенко Юлія Миколаївна

студентка 4 курсу, спеціальність 014. 07 Середня освіта (Географія)

Сугоняк Яна Василівна

студентка 4 курсу, спеціальність 014. 07 Середня освіта (Географія)

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького

ЕКОЛОГІЯ (Збалансоване використання природних ресурсів)

Сучасні екологічні проблеми геологічного середовища бердянського району запорізької області

Територія Бердянського району витримує дію несприятливих природних геолого-геоморфологічних процесів, які підсилюються антропогенною діяльністю людини. До несприятливих природних геолого-геоморфологічних явищ належать ерозійні процеси, які викликані дією води і вітру, делювіальні процеси, абразійні та гравітаційні процеси, суфозії, засолення, підтоплення, заболочення тощо [2].

Антропогенний фактор також відіграє не останню роль в активізації геолого-геоморфологічних процесів на прибережних смугах. В останній час господарська діяльність на узбережжі Азовського моря досягла такої інтенсивності, що стала суттєвим рельєфоутворюючим фактором, нерідко з незворотними шкідливими наслідками для екологічних систем моря. Абразія на узбережжі Азовського моря викликана згінно-нагінними хвилями з моря, опусканням дна (2-3 мм/рік) та рихлими піщано-глинистими неоген-четвертинними відкладами, які легко розмиваються морем. Єдиним захистом цих берегів від морської абразії виступає пляж, ширина якого на всьому узбережжі складає в основному 5-12 м [4,5,6].

Для території Бердянського району характерні суфозійні явища. Просідання ґрунтів частіше виникає штучно, наприклад, при надмірному зрошенні або в результаті прорахунків інженерно-будівельних робіт, а також може бути викликано геоморфологічними процесами та особливостями механічного складу ґрунтів [7,с.145]. Головною причиною просідання являються лесові ґрунти, які розповсюдженні практично по всій території Північного Приазов’я і займають площу більшу, ніж решта територій з складними умовами, разом узяті. Осідання ґрунту під будинками і спорудами при замочуванні можуть становити величини порядку 1,0 м, при додаткових діях динамічних та статичних навантажень вони виростають до 1,5 м [8,9].

За результатами геолого-екологічних досліджень визначено, що територія дослідження зазнала практично повсюдний техногенний вплив [1,2,7,8,9]. Природні ландшафти, за винятком солонців, солончаків пригирлових частин рр. Берда, Лозоватка, Обитічна перейшли у ранг ландшафтів, частково перетворених господарською діяльністю та природно-техногенних. До першого відносять природні ландшафти, що зазнали перетворень, які змінили природний біологічний кругообіг і знаходяться під короткочасним антропогенним впливом. Це сади, виноградники, лісові масиви, ділянки багаторічної чагарниково-трав’янистої лугової рослинності та найбільші за площею агроландшафти (орні землі). Серед природно-техногенних ландшафтів (знаходяться під постійним або тривалим антропогенним впливом) найзначнішими за площею є міські й сільські агломерації (селитебні зони), зрошувальні системи, лінії електропередач >10 квт (ЛЕП), кар’єри, дорожні комплекси: залізниці, основні автомобільні шляхи (траси). Про загальний високий рівень техногенного навантаження свідчить і велика кількість джерел забруднення геологічного середовища. В Запорізькій області модуль техногенного навантаження становить 400-800 т/км², у деяких місцях – 4000-5000 т/км² [8].

Оцінка екологічного стану містить у собі, як чисто природні фактори (неотектоніка, захищеність підземних вод, потужність зони аерації), так і власне техногенні (техногенна зміна природних ландшафтів, модуль техногенного навантаження), а також природні, змінені під впливом людини (стан ґрунтів, донних відкладів, поверхневих, ґрунтових і підземних вод).

Повсюди розвинуті ерозія (яружно-балкова, площинний змив), активізація зсувів, переробка та замулення днищ водоймищ, підтоплення населених пунктів тощо, які ускладнюються господарською діяльністю людини [7, с.145].

Органічне забруднення ґрунтів не виявлено, вміст пестицидів не перевищує ГДК. Високий вміст природних радіоізотопів відзначено у пляжних пісках ільменіт-циркон-монацитового складу. Основним радіоактивним елементом пісків є торій (²³²Тh) [3, с.382].

Радіологічна обстановка на площі Бердянського району вважається задовільною, тому що параметри гамма- і бета-випромінювання знаходяться в межах нормативних значень. Сума перевищень над ГДК важких металів у ґрунтових і підземних водах – 5,5-113,4.

Води в основному сульфатні, змішаного катіонного складу. Майже всі ґрунтові води забруднені. Забруднювачами є залізо, бор, бром, стронцій, кадмій та ін. Повсюдно на ділянках приватного сектору відзначено органічне забруднення, що характеризується високим вмістом нітратів і величиною окислення. З органічних забруднювачів зафіксовано тільки нітрати. Нітратного забруднення зазнали 2020 км² (тобто 40 %) описуваної території, з них 1806 км² припадає на водоносний горизонт тріщинуватої зони кристалічних порід докембрію через його незахищеність.

Непорушених ландшафтів у межах території майже немає, практично всі вони порушені до глибини 5 м у містах і селах; понад 5 м – у межах промислових зон і на ділянках кар’єрів; більш 50 м – в межах Стульнівського кар’єру.

Вміст ряду елементів (цинку, нікелю, міді, стронцію, ванадію та ін.) у донних відкладах яружно-балкової мережі, що використовується для скидів стічних вод і накопичення побутових відходів, перевищує фон. В інших випадках донні відклади поверхневих водойм і водотоків знаходяться на рівні геохімічного фону, за винятком ніобієвої аномалії, розміщеної на захід від Бегім-Чокракського рідкісноземельно-рідкіснометалевого прояву. Вміст пестицидів групи ХОВ, що перевищують ГДК, відзначено в шести точках донних відкладів, породи зони аерації практично не забруднені [8].

Екологічний стан району дуже напружений в основному за рахунок природних чинників: висока мінералізація та жорсткість підземних вод, сильний розвиток ЕГП (абразія морського узбережжя, зсуви тощо). У пляжних пісках відзначено радіоактивне забруднення [3]. Площа впливу Бердянської промислово-міської агломерації значна.

Ураховуючи наведені факти, пропонується в місцях зафіксованих осередків забруднення продовжити екологічні дослідження для спостережень за зміною екологічного стану. Необхідно провести збір інформації в медичних установах щодо захворювань, що можуть бути викликані елементами металів Сd, Рb, Сo, V, Мn, Sr, які перевищують допустимі концентрації. З метою запобігання небезпеки для здоров’я відпочиваючих на узбережжі Азовського моря необхідно щорічно картувати розповсюдження ільменіт-циркон-монацитових пісків шляхом радіаційних досліджень на пляжах і косах моря. Регулярно проводити рекультивацію пісків і встановлювати попереджувальні знаки. Необхідно уникнути утворення в агроландшафтах екологічно небезпечних геохімічних і біогеохімічних аномалій, що можуть бути викликані використанням відходів як добрива, зрошенням забрудненими річковими водами, загальним техногенним забрудненням навколишнього середовища та викидами в атмосферу [1, с.85].

Література:

1. Даценко Л.М., Непша О.В., Зав’ялова Т.В., Прохорова Л.А., Матвєєва О.В. Шляхи оптимізації несприятливих геолого-геоморфологічних процесів Північно-Західного Приазов’я. Географія та екологія: наука і освіта: матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю). Умань: ВПЦ «Візаві» (Видавець «Сочінський»), 2014. С. 81-85.


2. Екологічний паспорт Запорізької області за 2020 рік URL: https://www.zoda.gov.ua/article/2557/ekologichniy-pasport-zaporizkoji-oblasti-za-2020-rik.html


3. Непша О.В. Про радіоактивність пісків Північного узбережжя Азовського моря. Актуальні проблеми дослідження довкілля. Збірник наукових праць. Суми: Вінниченко М.Д., 2011. С.382-383.


4. Непша О.В. Динаміка північного берега Азовського моря. Фізична географія і геоморфологія. К.: ВГЛ «Обрії», 2010. Вип. 3 (60). С.242-245.


5. Непша О.В. Сучасні та реліктові акумулятивні форми рельєфу в береговій зоні Північного Приазов’я. Геологічний журнал. 2012. №1. С. 74-77.


6. Непша О.В. Про будову кіс Північного Приазов’я. Геологічний журнал. 2013. №3. С.44-50.


7. Непша О.В,, Гришко С.В., Опашко Г.І., Рішко А.Р. Сучасні небезпечні екзогенні геологічні процеси на території Запорізької області. Актуальные научные исследования в современном мире // Журнал. Переяслав, 2020. Вып. 11(67). Ч. 4 С.145-150.


8. Північно-Західне Приазов’я: геологія, геоморфологія, геолого-геоморфологічні процеси, геоекологічний стан: монографія / Л.М. Даценко, В.В. Молодиченко, О.В. Непша та ін. Мелітополь: Вид-во МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2014. С.177-228.


9. Сапун Т.А. Эколого-геологическая характеристика почвенного покрова Бердянского района. Наука и образование–2018: сб. материалов ХІІІ Междунар. науч. конф. студентов и молодых ученых (12 апреля 2018 г., Астана). Астана: Евразийский национальный университет им. ЛН Гумилева, 2018. С. 1423-1426.

Керівник: Непша О.В., старший викладач

кафедри фізичної географії і геології