Сталий розвиток туристичної території на прикладі хасидського руху в україні

Проявко Анастасія Олександрівна

Студент (магістр) 1 курсу, спеціальність 242 «Туризмознавство» Національний університет «Запорізька політехніка»

Сталий розвиток туристичної території на прикладі хасидського руху в україні

Духовні, етнокультурні та релігійно-соціальні явища, які знов повертаються в Україну після десятиліть існування за її межами, складають серйозну теоретичну, методологічну та науково-практичну проблему, яка потребує комплексного дослідження в межах різних дисциплін. Серед цих явищ іудейський паломницький рух брацлавських хасидів, який займає особливе місце ‒ як за мірою впливу на різні сфери життя єврейських діаспор, то й за мірою поширення та швидкістю поглинання інших сфер ортодоксального іудаїзму та специфіку поєднання глибоких традиційних містичних ідей з сучасними технологіями експансії в єврейському середовищі. Хасидський паломницький рух демонструє практично не досліджені особливості в релігієзнавстві, які надають етнічним релігіям їх виразний ексклюзивізм для сталого розвитку в постмодерністському контексті глобалізованого світу [2].

В сучасній науковій літературі частіше зустрічаємо таке визначення паломництва. Паломництво – похід віруючих до святих місць (місця паломництва) в надії отримати божественну святість [3]. Паломництво – явище духовного життя людства, певна духовна потреба безпосереднього спілкування з святинями. У більшості релігій паломництво відіграє традиційну місіонерську роль, сприяючи утвердженню релігійних істин в суспільстві. У теперішній час паломництво розглядається у тісному зв’язку з туризмом. Сучасних паломників можна умовно поділити на дві категорії. Перша і, поки що малочисельна, включає людей, як правило високоосвічених, які добре орієнтуються в реаліях церковно-суспільного життя, чітко уявляють собі мету і значення паломництва. Друга категорія паломників – люди, які нещодавно, переступили поріг храму. Здійснюючи паломництво, вони керуються найрізноманітнішими джерелами інформації, у тому числі розповідями інших паломників, не завжди компетентними. На їхню мотивацію великий вплив здійснює характер подачі інформації.

З розширенням мережі туристичних послуг до здійснення паломницької подорожі з метою поклоніння як власним духовним святиням, так і святиням інших народів і культур залучається все більша кількість туристів. Це вплинуло на розвиток і формування сучасної теорії туризму (туризмології), згідно з якою різноманітність релігійних святинь, духовних центрів та різноманітних духовних шкіл розглядається як надбання всього людства. Як зазначають її дослідники, в більшості випадків важко встановити чітку диференціацію мотивів, які спонукають людину ХХІ століття здійснювати подорож до релігійних святинь. Основою ж такої мотивації постає, насамперед, духовна потреба. Паломницька традиція є тим об’єктивним підґрунтям, на якому розвивається зараз і поступово набирає поширення релігійний туризм в Україні.

В Україні здавна приймали паломників в її святих місцях. і українські паломники відвідували святі місця в далеких від неї землях. Це не був туризм у сучасному розумінні цього поліфункціонального явища. Але в ньому вже були закладені комунікативні, інформативні, інтегративні, соціальні та інші функції туризму [3]. В різних регіонах України збереглися історико-культурні пам’ятки християнства, ісламу, іудаїзму та інших релігій та етносів. На жаль, певною проблемою для науковців та їх вивчення руху паломництва хасидів в Україні є недостатнє знання єврейських мов ‒ ідишу та івриту, або, наприклад, караїмської, якими написано деякі джерела. Також досить часто виникає ситуація ‒ іноземні вчені знають, наприклад, ідиш та іврит, але не розмовляють, наприклад, польською, українською та російською мовами. Хоча відомо, що ідиш приблизно на 20-30% складається з польських, українських чи білоруських слів.

Умань раз на рік перетворюється на свого роду мекку для послідовників однієї з течії хасидизму, щороку тут збираються ії прихильники, які стікаються сюди тисячами з усього світу. Умань – невелике містечко в Черкаській області, в якому знаходиться чудовий парк

«Софіївка», відомий далеко за межами України. Однак для хасидів Умань в першу чергу – місце однієї з найбільш шанованих святинь, місце щорічного масового паломництва. Хасидизм – це одна з течій в іудаїзмі. Воно є правим по своїй орієнтації і близько стоїть до ортодоксального течії, зберігаючи при цьому свою своєрідність, яке нерідко призводить до конфронтації з іншими єврейськими релігійними організаціями. Треба відзначити, що в Умань з’їжджаються далеко не всі послідовники хасидизму, який всередині себе також неоднорідний. Хасиди Умані – це так звані брацлавські хасиди. Так називається їх течія всередині загального релігійного руху. Найменування це зовсім не означає, що всі його послідовники проживають в Брацлаві – їх можна знайти в різних країнах на всіх континентах. Але саме з Брацлава

родом їх засновник – ребе Нахман. Раббі Нахман із Брацлава (1772-1810) – засновник брацлавського хасидизму, який похований в Умані на єврейському кладовищі. Саме могила цадика – одна з найшанованіших святинь хасидів, місце щорічних масових паломництв [2].

Проблемою хасидів є незручність маршруту. Вони прилітають в Україну в аеропорти Києва та Одеси, а потім рухаються автобусами до Умані. Через це вони витрачають більше часу і грошей на подорож. Іншою проблемою для паломників є проживання в Умані. Засобами єврейських організацій в місті був побудований готель Шаарей Ціон, але він не може вмістити всіх бажаючих. На сьогодні існує проект будівництва в Умані великого паломницького центру, який буде включати в себе готель, синагогу і різні допоміжні структури. У планах – будівництво найбільшої в світі синагоги на 5 тис. осіб.

Як відзначають українські ЗМІ з посиланням на офіційну владу, кількість паломників щороку збільшується, перш за все, в дні святкування єврейського Нового року. За останні роки динаміка хасидського паломницького руху розвивалася наступним чином (див. табл. 1).

Потрібно відзначити, що незважаючи на складну ситуацію в Україні, в 2014 році на святкування 5775 юдейського нового року Рош-га-Шана 24 вересня, прибуло біля 30 тис. паломників-хасидів з 25 країн. Щороку юдеї б᾿ють рекорди за кількістю бажаючих зустріти свій новий рік в Умані. Вже в 2019 році до Умані приїхали понад тридцять п᾿ять тисяч брацлавських хасидів. Околицю, де знаходиться могила їхнього духовного лідера Рабі Нахмана, охороняли 500 українських і 20 ізраїльських поліцейських. Цього року загалом до охорони правопорядку в Умані Національна поліція України залучила близко 1000 правоохоронців та 11 поліцейських з Ізраїлю. Також в Умані на території кварталу, де збираються євреї, було розгорнуто пункти тестування на COVID-19. За попередньою інформацією міської влади, ще на початку святкування в хасидів було виявлено 10 випадків захворювання на коронавірус. У всіх легкий перебіг захворювання та амбулаторне лікування. Більше захворювань, запевняють медики, не виявили [1].

Таким чином, хасиди продовжують щорічно стікатися до Умані, і число їх, між іншим, рік від року тільки зростає. Це пов᾿язано, по-перше, зі скасуванням візового режиму, а по-друге, з широким розповсюдженням брацлавського хасидизму в єврейських колах в останні роки. Також могила Нахмана може незабаром стати центром паломницьких маршрутів, куди увійдуть і могили інших святих – Баал Шем Това в Меджибожі Хмельницької області, Леві Іцхака в Бердичеві, а також стародавні синагоги України. Таким чином, Україна має можливість стати своєрідною меккою паломницького туризму та отримувати від цього багато користі як з економічної, так і духовної точки зору.

Список використаних джерел:

1. В Умані хасиди зустріли Новий рік: що змінилося у святкуванні? URL: https://www.radiosvoboda.org/a/uman-roshhashana/31450258.html/


2. Зацепіна Н.О. Паломницький рух в Україні на прикладі брацлавських хасидів. VI International Scientific and Practical

Perspective Directions Of Science And Practice. 02-03 March. 2020.‒ Athens, Greece. ‒ 2020. ‒ С. 206-209.

1. Снітовський О. Що являє собою релігійний туризм в Україні? – URL: http://tutcikavo.co.ua/.

Керівник: Зацепіна Н.О., кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри туристичного готельного та ресторанного бізнесу