Сталий екологічний розвиток туристичної території на основі використання потенціалу мікропідприємств

Базюк Анастасія Степанівна

студент 3 курсу, спеціальність 242 «Туризм» Національний університет «Запорізька політехніка»

Сталий екологічний розвиток туристичної території на основі використання потенціалу мікропідприємств

Нові глобальні умови реалізації туристичного потенціалу регіону слід розглядати як додаткові можливості його екологічного розвитку, підвищення добробуту регіональних громад, модернізації секторів економіки туризму, що дозволить краще реалізувати внутрішні та зовнішні інтереси кожного регіону, прискорити інтеграцію в світовий економіко- туристичний простір, уникнути пов’язаних ускладнень і небезпек. Разом з тим, така інтеграція може привести до істотних негативних соціально- економічних наслідків для окремих регіонів України, які не виробили єдиної стратегії розвитку туризму і не забезпечили формування екологічної суспільної ідеології в сфері туристичного бізнесу [1].

Однією з причин недостатньої уваги до екологічної сфери є нерозуміння владними елітами ролі «еко» і несприйняття екологічних засад виходу зі стійкої коронавірусної кризи. Важливим засобом стимулювання екологічної активності регіону є організація обміну інформацією між різними територіями і локаціями з різним рівнем готовності до екологічних перетворень і поширення реклами позитивного досвіду з реструктуризації просторових соціально-економічних систем та їх елементів на основі активізації екологічної діяльності й зростання екологічної активності регіональних структур малого та мікробізнесу у сфері створення екологічного бізнес-інкубатору або екологічного парку [1, с. 205].

В економіці Запорізької області слід виділити господарські комплекси і підгалузі сфери туризму у якості пріоритетних для проведення екологічних структурних перетворень: туристичний комплекс, готельно-ресторанний комплекс, курортно-рекреаційний комплекс, агропромисловий комплекс, харчова промисловість, охорона здоров'я та екологія, утилізація використаних товарів народного споживання. Першочергову фінансову й організаційно-технічну підтримку органів державної влади в зазначених галузях доцільно надавати в розрізі чітко окреслених напрямів і завдань екологічної діяльності.

У структурній побудові господарського комплексу Запорізької області за розмірами підприємств є великі (0,2%), середні (3,9%), малі (95,9%). В регіоні у сфері тимчасового розміщування й організації харчування станом на кінець 2018 р. діяло 375 підприємств: 7 середніх (1,9%) та 368 малих (98,1%). Така структура регіональної економіки за розмірами фірм підтверджує доцільність розробки політики активізації екологічних дій мікропідприємств, перевага яких перед великими, середніми, малими полягає у тому, що: екологічні інновації містять швидкий характер запровадження нововведень, що найкраще вдається з урахуванням мобільності мікропідприємств (1); масштаб фінансових потреб у них менший і їм легше знайти джерела фінансування (2); як показує практика, період життя кластерів на базі із залучення мікрокомпаній значно більший, ніж створених в існуючих фірмах, що пов’язано з інерційністю системи управління і господарювання (3); виникнення великої кількості підприємств посилює конкуренцію і є додатковим стимулом запровадження екологічних інновацій (4); нові мікрокомпанії збільшують зайнятість, зменшують соціальну напругу, сприяють прискоренню реформування економічної системи регіону (5) [3].

Стратегічно важливим заходом формування екологічної системи регіону є сприяння органів державної влади організації централізованих недержавних установ координації дій та інформаційно-консультаційного обслуговування учасників екологічних процесів на засадах рівноправного партнерства між державними структурами, представниками науково- екологічної сфери і підприємництва в туризмі. Ці установи виконують роль своєрідних «центрів кристалізації» інфраструктури регіональних екологічних систем (табл. 1).

Перспективним і ефективним заходом розвитку процесів міжрегіональної інтеграції в екологічній сфері туризму повинно стати сприяння торгово-промислових палат створенню регіональних технологічних бізнес-інкубаторів.

Основним завданням таких інкубаторів є підтримка туристичного бізнесу у сфері екології, екологічних фірм, що розвиваються. При цьому метою є «виростити» нові екологічні фірми, які взаємодіють з державними та приватними установами на основі угод участі у регіональному розвитку. В Запорізькій області, як пілотний проект, пропонується створення на базі Національного університету «Запорізька політехніка» туристичного бізнес- інкубатору для рішення задачі підтримки мікропідприємств, нових підприємств і підприємців-початківців з екологічними ідеями без фінансових можливостей розпочати власний бізнес. Головною ідеєю туристичного бізнес-інкубатору НУ «Запорізька політехніка» є надання допомоги підприємцям та мікрокомпаніям у створенні результативних комерційних екологічних продуктів, ефективних виробництв туристичного продукту та впровадженні екологічних технологій.

До основних послуг туристичного бізнес-інкубатору віднесено: допомога у складанні бізнес-плану; інформаційна підтримка; консультаційні послуги; заходи встановлення бізнес-контактів; маркетингова підтримка; засоби зв’язку і доступу до Internet; допомога з проектно-фінансового управління; презентація проектів для потенційних інвесторів; наставництво; створення команди для початкової фази реалізації проекту; документальна підтримка та юридична допомога; захист інтелектуальної власності; цифровізація бізнесу в туризмі.

Створення такого інкубатору істотно допоможе в подоланні просторової від'єднаності суб'єктів екологічного процесу та сприятиме самоорганізації підприємців в туризмі. Поєднання принципів централізації і рівноправного партнерства створить сприятливі умови для становлення екологічного сектору регіональної економіки туризму. Наявність на території регіонів інтеграційних екологічних утворень полегшить вирішення фінансових та організаційно-технічних проблем державного управління екологічними процесами регіону та сприятиме стартовим умовам для молодих вчених надати start-up туристичної компанії та зайнятись підприємницькою діяльністю в сфері екотуризму.

Створення і розвиток екологічних інкубаторів як частини масштабного національного проекту створення в Україні сучасної туристичної екологічної інфраструктури до 2025 року повинно забезпечити демонстраційний ефект вже у 2023 році і, після аналізу даних щорічного моніторингу, повинно активізувати створення загальнодержавної мережі екологічних бізнес-інкубаторів [4].

Організація мережі інкубаторів в туризмі сприятиме комплексному вирішенню важливих для регіону завдань: внутрішньорегіональна інтеграція та розвиток ділових контактів в екологічній сфері; вирівнювання умов доступу туристичних підприємств до наукових й інноваційних ресурсів; формування системи інформаційного забезпечення екологічних процесів та їх моніторингу; організація мобільного digital-каналу для аналізу ситуації в екологічній сфері; допомога інноваційним підприємствам у розробці стратегії цифровізації бізнесу і пошуку партнерів з екологічної діяльності; стимулювання компліментарності виробництва та екології; формування сприятливого психологічного клімату для структурних інноваційних перетворень регіональної економіки екотуризму.

Взагалі, роль держави полягає у генеруванні інституцій функціонування науково-екологічних ринків, формуванні гідного інституційного середовища та екологічної інфраструктури. Важливим напрямом функціонування бізнес-інкубаторів вважаємо проведення екологічного аудиту для туристичних фірм у регіоні з метою узагальнення технологічних і інформаційних потреб компаній щодо участі у виконанні національних й європейських дослідницьких проектів, співпраці з партнерами для використання результатів досліджень чи трансферу існуючих екотехнологій. Пріоритетом подальших наукових досліджень повинні стати механізми інтеграції туристичних бізнес-екологічних центрів та бізнес-інкубаторів в національні бізнес-мережі в складі: інкубаторів та бізнес-парків; торгових асоціацій; приватних компаній; агентств регіонального розвитку; галузевих асоціацій; торговельно-промислових палат; фінансових установ; наукових і екологічних парків; університетів та дослідницьких центрів.

Список використаної літератури:

1. Конкурентні стратегії безпеки розвитку України в глобальному середовищі. Монографія. Колектив авторів. Львів : ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долишнього НАН України». 854 с.


2. Туристські ресурси України: навчальний посібник/ Бут Т.В., Зайцева В.М., Гурова Д.Д. Запоріжжя : ТОВ РВА «Просвіта», 312 с.


3. Віндюк А.В. Туристична освіта: закордонний та вітчизняний досвід. Перспективи розвитку туризму в Україні: Зб. статей до ювілею В. Федорченка/ відп. ред. Федорченко Н.В.; Мініч І. Тернопіль: Підр. і пос, С. 140-150.


4. Шелеметьєва Т.В. Теоретичні та прикладні аспекти управління розвитком туризму в Україні: монографія. Запоріжжя: КПУ, 356 с.

Керівник: Цвілий С.М., кандидат економічних наук, доцент, Доцент кафедри туристичного готельного та ресторанного бізнесу