Соціально-психологічна адаптація курсантів

Яковець Олексій Сергійович

курсант 2 курсу, спеціальність 263 «Цивільний захист»

Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля

Національного університету цивільного захисту України

ОСВІТА (Проблеми підготовки фахівців)

Соціально-психологічна адаптація курсантів

Для людей, які обрали своїм фахом складну і непередбачувану роботу рятувальника, однією із найважливіших проблем стане проблема адаптації до постійних змін навколишнього середовища. У залежності від рівня взаємодії людини з середовищем розглядають різні види адаптації: фізіологічна адаптація (перебудова відповідних систем організму); психологічна адаптація (пристосування до умов і завдань на рівні психічних процесів); соціальна адаптація (система оволодіння новими суспільними зв’язками); соціалізація, адаптація у виховному середовищі ВЗО.

Процесом адаптації особистості можна вважати кожен процес подолання проблемних ситуацій, у ході якого вона користується набутими на попередніх етапах свого розвитку й соціалізації навичками і механізмами поведінки або відкриває нові способи поведінки та вирішення завдань, нові програми і плани внутрішньо-психічних процесів. Механізми адаптації особистості з успіхом виконують свої функції, якщо приводять її до адаптованості у соціальній ситуації чи середовищі. Адаптація  - це той соціально-психологічний процес, який за сприятливого протікання призводить особистість до стану адаптованості.

В складних проблемних ситуаціях процеси адаптації особистості протікають за участю не окремих ізольованих елементів, а їх комплексів. Ці комплекси, знову і знову актуалізуючись та використовуючись в подібних соціальних ситуаціях, закріплюються у структурі особистості і стають підструктурами її характеру.

На основі цього виділяють два різновиди адаптації: зовнішню і внутрішню.

Зовнішня адаптація - це процес адаптації, за допомогою якого особистість пристосовується до зовнішніх об’єктивних проблемних ситуацій. Вона може зберігати проблемну ситуацію або усувати її.

Внутрішня адаптація має низку різновидів:

• адаптація, спрямована на вирішення внутрішніх конфліктів та інших внутрішніх проблем особистості;


• структурна адаптація у вузькому значенні - це процес координування будь-якого її механізму з тими вже існуючими механізмами, з якими він складає комплекс;


• структурна адаптація в широкому значенні - це пристосування її механізму чи комплексу до всієї структури особистості.

Без знання особистості людини, її настанов, уявлень про світ, інтериорізованих нею соціальних норм, рівня зрілості, рівня розвитку її захисних механізмів та їх комплексів неможливо зрозуміти особливості процесів її адаптації.

Література:

1. Налчаджян А.А. Социально-психическая адаптация личности. - Ереван: Изд-во АН Ар. ССР, 1988. - 263 с.


2. Реан А.А. и др. Психология адаптации личности. Анализ. Теория. Практика СПб.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2006. – 479 с.

Керівник: Іващенко О.А., кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри іноземних мов ЧІПБ НУЦЗУ