До змісту
Міжнародна асоціація трансферу технологій
Події

Роль захисних лісових насаджень у підтриманні екологічної рівноваги на територіях антропогенно змінених ландшафтів

Київський національний університет будівництва і архітектури

Роль захисних лісових насаджень у підтриманні екологічної рівноваги на територіях антропогенно змінених ландшафтів

Абу Діб Світлана Миколаївна

здобувач, спеціальність 101 «Екологія»

Київський національний університет будівництва і архітектури

ЕКОЛОГІЯ (Екологічна безпека)

Роль захисних лісових насаджень у підтриманні екологічної рівноваги на територіях антропогенно змінених ландшафтів

Структурною одиницею біоценозів є техноценози, які перебувать в стані динамічного розвитку і розширення. Ліси є важливим компонентом безпечного та сталого розвитку мезоекосистем та атропосистем. Захист екосистем від негативних антропогенних та техногенних факторів є актуальною проблемою сьогодення.

Дослідження показують [1], що захисні лісові насадження (ЗЛН) мають значний влив на природні системи в процесі їх експлуатації. Саме ЗЛН різних типів створюють автотрофний блок природно-антропогенних систем та невід’ємно впливають на біосферу за рядом факторів: утворюють первинну біопродукцію, продукують кисень; поглинають вуглекислий газ, затримують пил і сажу, токсичні речовини та приймаючи участь у біохімічних циклах кругообігу речовин та енергії. Крім цього вони впливають на перебіг процесів у ґрунтовому покриву.

Захисні лісові смуги — це лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища й інженерних об’єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема й лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, які належать до агролісомеліоративних насаджень, державні захисні лісові смуги, лісові смуги вздовж забудованих територій населених пунктів) [2].

Лісові насадження, як один з важливих компонентів природних комплексів, сприяють інтенсифікації ґрунтоутворювального процесу, підвищенню врожайності сільськогосподарських культур, впливають на формування мікроклімату і баланс тепла та вологи, послаблюють водну й вітрову ерозії, запобігають обмілінню, забрудненню і замуленню річок та водойм.

Дослідження всіх процесів в системі «ЗЛН –антропогенний ландшафт», проводились на території Богуславського державного агролісництва Київської області, Україна. Першочерговим завданням, яке ставить перед собою лісництво є вирішення забезпечення функціонування ЗЛН на атропогенно змінених ландшафтах відповідно до умов концепції сталого розвитку довкілля.

Ліси Богуславського району належать до лісів І групи – ліси, що виконують переважно захисні функції; ліси протиерозійні.

Ліси першої групи виконують ґрунтозахисну і водоохоронну, оздоровчо-санітарну й естетичну функції. Вони займають всю площу фонду агролісництва, яка складає 4065,0 га

Кожна господарська секція, а їх на території агролісництва 3 (хвойні породи, твердолистяні та м’яколистяні) спрямована на вирощування певних корінних або цільових порід, у відповідності до типів лісу. Задля цього проводяться заходи, щоб забезпечити найбільш ефективне виконання захисних, водоохоронних, санітарно-гігієнічних та інших природних функцій лісу.

Дослідження проводилось на ділянці, яка знаходиться поблизу полотна дороги місцевого значення. Було проведено комплексний екологічний моніторинг та визначено основні забруднювачі навколишнього середовища, які надходять від автотранспорту, розраховано концентрації забруднюючих речовин на вибраній ділянці дороги, максимально можливу глибину проникнення NO2 на примагістральну територію до рівня 1.0ГДК.мр та концентрації сполук свинцю [3, 4].

Отримані результати були порівняні з гранично можливими концентраціями забруднювачів, які можуть бути поглинені деревними насадженнями.

Встановлено, що 1 га захисних насаджень знижує загальну забрудненість повітря на 10–35 %, а також забезпечує зниження температури і вологості повітря у прилеглій до полотна дороги зоні на 10–15 %; смуга деревно-чагарникових насаджень шириною 25–30 м знижує рівень концентрації вуглекислого газу на 70 %; поглинає 75–80 кг фтору, 200 кг сірчаного газу, 30–70 т пилу [5].

На основі проведених досліджень функціонування системи «ЗЛН – АЛ», було встановлено:

- Агролісомеліоративні заходи на вибраній ділянці території мають значний вплив на екологічний стан  території, захист ґрунтів та очистку атмосферного повітря озелененням придорожної території у вигляді комплексу комбінованих заходів. Доведено, що застосування смуг лісових деревних насаджень є доцільним для захисту від акустичного та хімічного забруднення на не надто завантажених автомобільним транспортом автодорогах.

- Проведені еколого-агромеліоративні заходи сприяють процесу забезпечення екологічної рівноваги на вибраній ділянці території ЗЛН;

- Завдяки смузі з ЗЛН відбуваються зміни в фізико-хімічних властивостей ґрунтового покриву вибраної ділянки дослідження.

-  Результати досліджень показують значимість забезпечення розвитку ЗЛН на території антропогенно змінених ландшафтів, як таких, що підтримують асиміляційну здатність середовища та є невід’ємного частиною розвитку цих територій.

Література:


  1. Удод В.М., Трофімович В.В., Волошкіна О.С., Трофімчук О.М. Техноекологія. – К.: РВВ КНУБА ІТГІП НАН України. 2007 - 195 с.

  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року № 733.

  3. Закон України “Про автомобільні дороги” № 2862-IV вiд 08.09.2005.

  4. Державні будівельні норми України. Споруди транспорту. Автомобільні дороги. ДБН. 2.3-4: 2007. – К.: Мінрегіонбуд України, 2007. – 87с.

  5. Dietrich C. R., and G. N. Newsam. 1993. "A Fast and Exact Method for Multidimensional Gaussian Stochastic Simulations." Water Resources Research 29 (8): 2861–2869.


Керівник: Ткаченко Т.М., доктор технічних наук, професор,

професор кафедри охорони праці та навколишнього середовища