Роль екологічного та сталого дизайну в освіті архітекторів

Пекарчук Оксана Петрівна

кандидат архітектури, доцент Національний університет «Львівська політехніка»

Роль екологічного та сталого дизайну в освіті архітекторів

Концепції екологічного, зеленого та сталого дизайну є актуальними темами у галузях, пов’язаних із сферою будівництва, в якій використовується значна кількість ресурсів (енергії та матеріалів). [1] Екологічний дизайн неможливий без співпраці між архітекторами/дизайнерами, урядом, бізнесом та громадянами. Роль архітектора/дизайнера є дуже важливою, оскільки він повинен бути мотиватором та вчителем, вказуючи на важливість використання екологічно чистих будівельних матеріалів, на можливість їх повторного використання та переробку. [4] Це все сприятиме зменшенню кількості будівельних відходів та мінімізуватиме негативний вплив на навколишнє середовище. [1-4]

З метою підвищення у студентів рівня екологічної обізнаності інформація про принципи сталого проектування внутрішніх просторів була інтегрована в курс «Сучасні оздоблювальні матеріали в інтер’єрі громадських будівель». Ця дисципліна розроблена для студентів освітньо- кваліфікаційного рівня «магістр» спеціальності 191 «Архітектура та містобудування». Під час навчання на курсі вони здобувають знання про екологічні стратегії, які слід застосовувати під час проектування інтер’єрів громадських закладів.

Внутрішні громадські простори мають велике значення, оскільки люди проводять там значну частину часу під час роботи та відпочинку. Крім того громадські інтер’єри завжди були зоною постійних змін. Важливу роль у проектуванні інтер’єрів громадських закладів має вибір оздоблювальних матеріалів та меблів. Їх потрібно підбирати, оцінюючи ефективність виробництва (споживання енергії та матеріалів) та відновлюваних ресурсів, можливості їх повторного використання або переробки, а також викидів отруйних речових у навколишнє середовище у процесі їх виготовлення та експлуатації. [1-4] Важливе значення у підборі матеріалів під час проектування громадських закладів мають такі характеристики: довговічність, міцність, стійкість до навантажень та стирання, паропроникність, пожежостійкість, акустичні властивості, естетичність (текстура, колір) тощо. В екологічному дизайні важливі прийняті рішення щодо способу кріплення оздоблювальних і конструктивних матеріалів, а також з’єднання елементів меблів. Використання механічних кріплень замість клеїв є гарантією того, що системи можна легко розбирати, щоб використовувати матеріали повторно. [2] Використання модульних систем дозволить ефективно трансформувати внутрішній простір. [4] Крім того, зменшення кількості та складності матеріалів, зменшить тиск на використання природних ресурсів. Підбір матеріалів, які не потребують додаткового оздоблення, зменшить потребу в споживанні матеріалу (наприклад, полірована бетонна підлога не потребує інших матеріалів для її експлуатації). [4] Використання меншої кількості, але універсальних меблів також знизить витрати ресурсів. Підбір меблів кращої якості, які розраховані на багато років, доцільніший за короткострокові фінансові вигоди дешевшого предмета, який, можливо, доведеться швидко замінювати. [4]

Громадські заклади використовують велику кількість енергії для освітлення, опалення, охолодження, вентиляції приміщень. Архітектори здатні частково регулювати ці витрати шляхом ефективних архітектурно- планувальних рішень та впровадження сучасних технологій. [1-3] Важливим є формування раціонального світлового сценарію для інтер’єрів громадських закладів та підбору ефективних джерел освітлення. Використання підвісних стель із оздоблювальними матеріалами, які відбивають світло, є ефективним рішенням для зменшення витрат енергії, яка витрачається на освітлення. [4] Проектування елементів озеленення в інтер’єрі покращує природню вентиляцію приміщень. Підбір оптимального розміру перегородок забезпечує безперешкодний рух повітря, що сприяє зменшенню використання систем механічної вентиляції. [3]

Під час навчання на курсі «Сучасні оздоблювальні матеріали в інтер’єрі громадських будівель» для студентів одним із практичних завдань є розроблення інтер’єрів громадських закладів, де вони застосовують отримані знання про екологічний та сталий дизайн, набувають практичних навичок проектування, впроваджуючи концепції адаптивного багаторазового використання матеріалів.

Так, у своїх роботах студенти у закладах громадського харчування в якості декору використали: столовий посуд, кухонні дошки, пляшки, книги, діжки та бочки, плетені корзини, картонні гільзи, старі дверні полотна металеві труби та решітки тощо (рис. 1а,б).

У магазині одягу передбачено оздоблення стін по типу Terrazzo – матеріалу, який виготовлений способом переробки упаковок молока, соків та інших виробів. У іншому проекті був використаний матеріал вторинної переробки Durat, який виготовляють із постіндустріальної пластмаси. У проекті інтер’єру туристичної агенції автором було використано биту керамічну плитку для оздоблення підлоги, а стіни декоровані старими глобусами та картами. Для створення стійки рецепції були використані старі валізи. Для оздоблення стін та конструктивних елементів стільниць ресторану було використано плитку типу Terrazzo із переробленого скла 8х500х500мм (рис.1в). Для меблів була використана плита із відходів деревини (столиків, барної стійки, фігурного резервуару для рослин). Декоративний фонтан було передбачено виготовити із елементами вторинної сировини – скляних пляшок. У проекті інтер’єру офісу стіни були декоровані балясинами від перил сходів, брусками та дверцями шаф. Також у багатьох проектах студентів були використані вінтажні меблі. Додатковим елементом формування різних типів інтер’єрів були фітостіни та композиції із стабілізованих рослин (рис.1г).

Архітектура та дизайн інтер’єру мають розвиватися, враховуючи екологічні та стійкі підходи у своїй сфері. Знання та уміння набуті студентами під час навчання на курсі дадуть можливість їм надалі впроваджувати методи екологічного та сталого дизайну у практичній діяльності.

Список використаної літератури:

1. Gozen, GA 2013, ‘‘Design parameters and initiatives for ecological and green design in interior architecture’’, WSEAS TRANSACTIONS on ENVIRONMENT and DEVELOPMENT, Issue 2, Volume 9, 57-67.


2. Melton, P   BUILDINGS  THAT  LAST:   design   for   adaptability, deconstruction, and reuse, The American Institute of Architects, 31. Available from:<http://content.aia.org/sites/default/files/2020- 04/Adaptibility_Deconstruction_ReUse_Materials_Practice_Guide_V3.3.pdf> [8 September 2021].


3. Celadyn, M 2019, ‘Interior Architectural Design for Adaptive Reuse in Application of Environmental Sustainability Principles’, Sustainability 11, 3820, 1-16.


4. Mate, K ‘‘Using materials for sustainability’’, Journal of Green Building, Volume 2, Number 4, 23-38. Available from: <

http://meridian.allenpress.eom/jgb/article-pdf/2/4/23/1770489/jgb_2_4_23.pdf> [8 September 2021].