Родові поселення – практичний механізм реалізації цілей сталого розвитку

Плотнікова Марія Федорівна

кандидат економічних наук, доцент Поліський національний університет

Васильєв Михайло Леонідович ВГО «Народний рух захисту Землі»

Родові поселення – практичний механізм реалізації цілей сталого розвитку

Ми всі народжуємося у родині, створюємо родини і часто ототожнюємо себе з родиною, родом, який ми представляємо. Пошук механізмів сталого розвитку, відновлення природно-ресурсного потенціалу територій став причиною організації родових поселень, де люди свідомо беруть на себе відповідальність за власне життя та територію свого

проживання. Системне цілісне мислення, геоцентричний світогляд (розгляд Землі як живої сутності – не вона належить нам, а людство належить їй), геоцентризм та природодоцліьна діяльність (у т. ч. збереження багатоманіття видів на території, врахування їх взаємозв’язку та взаємозалежності), пріоритет етики та моралі стали базовими принципами для засновників поселень нового типу [1–5]. Розглянемо механізм функціонування родових поселень з позиції господарської діяльності.

Майже всі без винятку родові поселення безпосередньо пов'язані з пермакультурним мисленням, приділяючи особливу увагу трьом аспектам: соціальним (спільнота і освіта), стійким (нешкідливим для навколишнього середовища) і економічним (солідарність і місцева економіка життя). Починаючи з турботи про сталий розвиток, біо-, еко-, органік- або зелені технології та споруди, – все це є у сфері інтересів поселенців. В усіх випадках існує велика кількість рішень з малобюджетними технологіями, деякі з яких реалізовані, а деякі адаптовані (мешканці родових поселень використовують місцеві ресурси, впроваджують інновації, експериментують, проводять дослідження щодо безвідходної життєдіяльності, відновлюваних джерел енергії, природних підходів в освіті, вихованні, управлінні громадою тощо), [5].

Недопущення втрат енергії, багатофункціональний характер рішень – як методи вказані підходи запозичені у природи. Не пратиці вони реалізовуються через переробку та подальше використання «сірої води», компостеру, максимальна ефективність використання простору, спільне використання предметів побуту, зокрема приладів, спільно кошт у реалізації проектів, спроможність й самозабезпечення, взаємодія всіх видів, ненасильницька комунікація, публічне управління під час прийняття рішень, ноосферна освіта у навчанні і вихованні, недопущення втрат та перевитрат, а також інші зелені (екологічні та енергоощадливі технології) технології. Відмітимо, що кожне поселення унікальне [1, 3]. Водночас, всі поселення є прихильниками принципів «розумної достатності» та нульових відходів, сприяють створенню більшої кількості робочих місць, реалізують у життя модель «5 R» (модель «5 R» – five R's of waste management – reduce, reuse, recycle, recover, residual – скорочення, повторне використання, оновлення, переробка і переосмислення). Повністю інтегрована у їх спосіб життя ідея використання біоконструкцій (наприклад, в одному з будинків теплоізоляція даху виконана з ґрунту, у іншого – з використаних ящиків для молока чи гумових коліс тощо). Всі поселенці переосмислюють практику споживання з більш широкої точки зору життєвих пріоритетів. Вони вважають, що зміни у соціумі мають відбуватися знизу вгору.

Спостерігаючи за способом життя громади, ми розуміємо, що родові поселення побудовані на альтруїстичних цінностях. У них немає розкоші та надлишку, у наявності не так багато матеріальних благ, але всі вибори вони роблять свідомо (діють так не тому, що їм це потрібно, а тому, що вони у це вірять). Надаючи перевагу нематеріальним цінностям поселенці переосмислюють власні звички та прагнуть до сталого способу життя через розвиток локальної економіки, обов’язкову трудову участь та колективну працю.

Список використаної літератури:

1. Литвинчук, Наталия. Многоликое восточнополесское село, или Хозяйственный профиль сельских территорий в фокусе изменений ХХІ в. In: Patrimoniul cultural: cercetare, valorificare, promovare. Ediția 13, 27-28 mai 2021, Chișinău. Chișinău: Institutul Patrimoniului Cultural, 2021, p. 126. ISBN 978-9975-84-140-5.


2. Ходаківський Є. І., Присяжнюк О. Ф., Плотнікова М. Ф., Суботенко О. О. Інвестиційно-проєктне управління розвитком первинної медичної допомоги: адміністративні та соціально-психологічні аспекти. Інвестиції: практика та досвід. № 13–14. С. 14–19.


3. Ходаківський Є.І., Іванюк О.В., Плотнікова М.Ф. Парадигма гештальтів управлінських систем. Інтелект 2018. № 1. С. 206–210.


4. Ходаківський Є.І., Якобчук В.П., Плотнікова М.Ф. Публічне управління у процесі децентралізації. Наукові горизонти. 2018. № 6. С. 28–


5. Ходаківський Є.І., Якобчук В.П., Захаріна О.В., Плотнікова М.Ф., Іванюк О.В. Формування європейської системи Q-менеджменту в децентралізованих громадах. Наукові горизонти. № 3. С. 10–18.