Проблеми викладання української мови як іноземної

Черіпко Сергій Іванович

завідувач навчально-наукової лабораторії кафедри технологій управління

Навчально-наукового інституту неперервної освіти

Національний авіаційний університет

ОСВІТА (Сучасні методи викладання)

Проблеми викладання української мови як іноземної

Реформи, модернізація вищої освіти збільшує можливості для мобільності студентів та появу великої кількості іноземних туристів в Україні. Першим ступенем у здобутті вищої освіти для іноземних громадян є оволодіння українською мовою як іноземною.

При вивченні української мови як іноземної викладачі та студенти-іноземці часто стикаються із проблемами, серед яких такі:

1. Відсутність мотивації до вивчення мови. Більшість психологів зазначають, що не можна навчити мови без наявності мотивації. Студенти-іноземці вважають, що не потрібно досконало вивчати українську мову, так як після закінчення мовних курсів подальше навчання в університеті буде відбуватися англійською мовою.


2. Фактор «ліні». Певна категорія іноземних студентів все ж має бажання (мотивацію) вивчити українську мову, усвідомлює важливість знань мови країни у якій планує прожити наступних 5-6 років, але не готові докласти до цього жодних зусиль.


3. Попередній рівень освіти. Багато студентів прибувають із країн з нестабільною інфраструктурою, із крайньою вбогістю. Це означає, що багато хто з них не мав можливості отримати ґрунтовних знань з мови-посередника - англійської мови. Такі студенти не володіють концепціями, навичками, інструментами навчання, таким чином, вивчення мови стає набагато складнішим.


4. Робота викладача у групі із «різнорівневими» студентами, а саме із студентами з високою мотивацією до вивчення мови та комунікативними мовними здібностями і протилежною категорією студентів; із студентами, які не мають пропусків занять та студентами які мають багато безпричинних пропусків.


5. Вивчення лексики та багаторазове повторення пройденого матеріалу. Ми підтримуємо думку О. Палінської та О. Туркевич, що вивчення лексики - найважливіша частина мовного курсу. Спочатку вивчаємо слова, потім - фрази, а потім все це застосовуємо у мовленні. Щоб вивчити лексику потрібно мати чітку мету, навчатися послідовно, працювати творчо і повторювати вивчене. Психологи говорять: щоб засвоїти нове слово, потрібно його 80 разів використати: почути, написати, вимовити, прочитати [3].


6. Відсутність достатньої кількості підручників, які б відповідали сучасним вимогам до підручника, а саме у відповідності до вимог програми та Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти [2].


7. Адаптація до нових умов життя студентів-іноземців. Зміна життєвого оточення проходить складно. Вона включає в себе як психологічні проблеми так і фізіологічні, що призводять, у свою чергу, до частих пропусків занять і, відповідно, до зниження якості отриманих знань.


8. Культурологічні та ментальні відмінності. Вони надзвичайно впливають на дисципліну на занятті, і, відповідно, на якість навчання. Студенти із країн Північної Африки надзвичайно запальні, темпераментні, за спрямованістю - здебільшого екстравертованого типу. У них жива міміка, виразна жестикуляція, часто швидкий темп мовлення. Разом з тим, вони часто нестримані, занадто емоційні, прямолінійні. Також схильні до порушення дисципліни на заняттях. Міжособистісні конфлікти вирішують занадто емоційно, часто через особисті невподобання відмовляються працювати у запропонованих парах чи групах. Тому викладачу потрібно постійно зацікавлювати таких студентів, давати індивідуальні заняття, постійно змінювати види діяльності та методи навчання з метою утримання уваги та збереження дисципліни.


9. Норми поведінки. Європейські практики освіти, поведінки й очікувань дуже часто відрізняються від культурних норм країн походження іноземних громадян. Таким студентам потрібна допомога в розумінні нових звичаїв та адаптації до них.

Варто розглянути деякі із можливих шляхів подолання зазначених вище проблем:

• підвищення мотивації: знайомством із кращими зразками української літератури, знайомством із українськими традиціями і звичаями, прослуховуванням сучасної якісної української музики, екскурсіями на виробництво і та ін.


• використання мультимедійних технологій: створення презентацій, відеозйомка фрагментів уроків із наступним обговоренням.


• комплексний підхід до занять зумовлений природою мовлення: у мовленні всі види діяльності взаємодіють, сприяють формуванню один одного. Отже, всі аспекти мови - фонетичний, лексичний, граматичний - вивчаються у взаємозв’язку. Так, кожна доза мовного матеріалу повинна опрацьовуватись у всіх видах мовленнєвої діяльності. Наприклад, засвоюючи структуру активного граматичного мінімуму, необхідно передбачити вправи у вживанні та розумінні цього явища в усіх видах мовленнєвої діяльності [1].


• проведення міжпредметних занять із українськими студентами, що сприятиме розвитку і покращенню комунікативних навичок, обміну інформацією щодо інтересів і життя молоді у різних країнах.


• використання рольових ігор як засобу підвищення мотивації до вивчення української мови як іноземної. Переваги такого методу навчання у максимальному наближенні до реальних умов життя.


• створення комплексу навчальних посібників і методичних матеріалів, який би забезпечував поєднання основних видів діяльності у відповідності до вимог програми та Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти [2].

Як свідчить практика і показує досвід, у методиці не існує одного ідеального методу під час вивчення будь-якого питання.  На практичних заняттях у процесі викладання української мови як іноземної потрібно об’єднувати, застосовувати і використовувати кілька варіантів вирішення проблеми. Сучасне бачення освіти передбачає створення мотиваційного середовища для студентів у процесі вивчення української мови як іноземної.

Наведені пропозиції допоможуть у вивченні української мови як іноземної , зокрема сприятимуть розвитку мислення, застосуванню на практиці вивченого матеріалу, подоланню мовних бар’єрів, а також самостійно здобувати знання в умовах практичної та дослідницької діяльності.

Література:

1. Гелецька А.І. Методика викладання української мови як іноземної у вищих навчальних закладах/ А.І. Гелецька// Материали за 7-а Международна научна практична конференция, «Achievement of high school», 2011. Том 21. Филологични науки, София. «Бял ГРАД-БГ» ООД - 64 стр.


2. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання/ науковий редактор українського видання,доктор педагогічних наук, проф С.Ю. Ніколаєва. К.: Ленвіт, 2003. 273 с.


3. Палінська О. Крок -1 (рівень А1-А2. Українська мова як іноземна: книга для студента). - 2-ге вид., випр.і доп./ Олеся Палінська, Оксана Туркевич. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. 104 с.