Правова охорона надр в україні

Непша Ольга Миколаївна

студентка І курсу магістратури, спеціальність 014.07 Середня освіта (Географія)

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

Правова охорона надр в україні

Надра – це є частина земної кори, що розташована під поверхнею суші, дном водоймищ і сягає глибин, доступних для геологічного вивчення та їхосвоєння. Ці надра є власністю народу України і надаються тільки в користування. Надра є надзвичайно важливим об’єктом природи і багатства її складають матеріальну основу всієї індустрії України. Відповідні права на надра здійснюється через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів. Відносини з використання і охорони надр – гірничі відносини – регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Кодексом України про надра та іншими актами законодавства України, що додаються до них.

Гірничі відносини спрямовані на забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва; охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорони прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Основні завдання в галузі використання та охорони надр передбачені постановами Кабінету Міністрів України: «Про Державний фонд родовищ корисних копалин України» від 2 березня 1993 р. [2], «Про затвердження класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр» від 5 травня 1997 р. [3], «Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин» від 15 липня 1997 р. [4].

Правова охорона надр передбачає систему правових заходів і норм, спрямованих на забезпечення геологічного вивчення надр, їх раціонального використання та надійний захист.

Вимоги щодо геологічного вивчення надр викладені в ст. 38 Кодексу України про надра [1].

Згідно з чинним законодавством про надра основними вимогами в галузіїх охорони є такі:

• забезпечення належного правового регулювання охорони надр;


• додержання встановленого порядку надання надр у користування;


• раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;


• недопущення шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експортуються чи законсервовані, а також підземних споруд;


• охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на їх якість і промислову цінність

родовищ або ускладнюють їх розробку;

• запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;


• запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, сховані шкідливих речовин в відходів виробництва, скидання стічних вод;


• додержання інших вимог передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Зазначені вимоги є складовою частиною компетенції вищих і місцевих органів державної влади і управління у сфері регулювання гірничих відносин України належать:

• законодавче регулювання гірничих відносин;


• визначення основних   напрямків  державної   політики   в   галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр;


• визначення повноважень органів виконавчої влади, місцевих Рад народних депутатів щодо використання та охорони надр.

До відання Кабінету Міністрів України належать:

• реалізація державної  політики   у   сфері   регулювання  гірничих відносин;


• здійснення державного   контролю   за   геологічним   вивченням, використанням та охороною надр;


• визначення порядку діяльності органів державної виконавчої влади в галузі використання і охорони надр, координація діяльності;


• забезпечення розробки загальнодержавних та регіональних програм у зазначеній;


• визначення порядку використання надр та їх охорони;


• вирішення інших витань.

Відповідні питання по охороні надр у межах своєї компетенції вирішують, також Верховна Рада Автономної Республіки Крим, області, міські, селищні і сільські Ради народних депутатів.

Охорону надр здійснюють й інші органи державного управління: Міністерство екології та природних ресурсів України, Комітет України з питань геології та використання надр, Комітет України по нагляду за охороною праці.

Користувачі надр мають право:

• здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексу розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу (ліцензії);


• розпоряджатися видобутими корисними копалинами;


• здійснювати на умовах спеціального дозволу (ліцензій) консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини.

Користувачі надр зобов’язані:

• використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;


• забезпечувати повноту    геологічного    вивчення,    раціональне комплексне використання та охорону надр;


• виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України.

В охороні також сприяють обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення користування надрами в разі порушення відповідних вимог. Дані обмеження можуть бути застосовані органами Міністерства екології та природних ресурсів України, державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціально вповноваженим на те державними органами.

Одним із заходів охорони надр є також заборона проектування і будівництва населених пунктів, промислових комплексів та інших об’єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають

забудові. Існує (загальне) спеціальне Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, яке було затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995 р.

Особливій охороні підлягають ділянки надр, що мають велике наукове та культурне значення. Це рідкісні геологічні відклади, мінеральні утворення, палеонтологічні об’єкти. Такі об’єкти можуть бути оголошені у встановленому законодавством порядку об’єктами природно-заповідного фонду України.

Відповідне значення для забезпечення охорони надр має платня за їх користування. Вона справляється у вигляді: платежів за користування надрами; відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету; збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій); акцизного збору.

Нормативи платні за користування надрами встановлюється Кабінетом Міністрів України. 12 вересня 1997 р. він затвердив «Базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для добування корисних копалин».

Охороні надр значною мірою сприяє державний облік родовищ і проявів корисних копалин та державний баланс їх запасів. Державний кадастр родовищ містить відомості про кожне родовище, включене до Державного фонду, щодо кількості та якості цих запасів, а також відомості про кожний прояв корисних копалин. Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин та державнийбаланс запасів корисних копалин ведуться комітетом України з питань геології та використання надр.

Отже, усі корисні копалини, підлягають експертизі та оцінюються Державною Комісією України по запасах корисних копалин у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також велику роль в охороні надр належить державному контролю і нагляду в гірничій справі, які спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановлено порядок користування надрами, виконання інших обов’язків щодо охорони надр, установлених законодавством України.

Список використаної літератури:

1. Кодекс України про надра. Відомості Верховної Ради України. № 36. Ст. 38.


2. Постанова КМУ «Про Державний фонд родовищ корисних копалин України» від 2 березня № 150. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/150-93-п#Text


3. Постанова КМУ «Про затвердження класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр» від 5 травня №


4. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/432-97-п#Text


5. Постанова КМУ «Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин» від 15 липня 1997.

№ 742. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-97-п#Text

Керівник: Сажнєв М.Л., кандидат географічних наук, доцент доцент кафедри фізичної географії і геології