Педагогічні умови формування дослідницької компетентності бакалаврів лісового господарства

Хрик Василь Михайлович

канд. с.-г. наук, доцент, спеціальність 205 «Лісове господарство»

Білоцерківський національний аграрний університет

ОСВІТА (Проблеми підготовки фахівців)

Педагогічні умови формування дослідницької компетентності бакалаврів лісового господарства

Формування дослідницької компетентності бакалаврів лісового господарства – це складне багатокомпонентне явище, котре потребує особливих умов для його втілення. При цьому особлива увага відводиться дослідницькій компетентності, саме при проходженні виробничої переддипломної практики.

Однак, як показав аналіз навчальних планів, а також опитування експертів дослідницька компетентність – це явище тягле і потребує певного часу для формування певного досвіду у дослідницькій справі.

Проведене нами дослідження розкрило певні недоліки у системі формування дослідницької компетентності, зокрема те, що дослідження носять скоріше теоретичний характер, студенти пишуть тези, але вони як правило низької якості.

Творчі дослідницькі завдання котрі виконуються під час проходження практики потребують більш детального контролю виконання завдань.

Оскільки бакалавр лісового господарства – дуже практична спеціальність, то дослідницькі завдання мають мати конкретизований характер емпіричного спрямування.

Системний аналіз проблем підготовки соціальних педагогів, а також аналіз психолого-педагогічних досліджень із подібною тематикою, дозволили нам сформулювати наступні педагогічні умови формування дослідницької компетентності:

1. Взаємодія наставників із вихованцями шляхом демократизації освітнього простору, як показують ґрунтовні дослідження Л. Виготського важливою умовою психічного розвитку особистості є «Зона найближчого розвитку» – або, інакше кажучи, різниця між тим, що особистість може виконати сама, і тим, що виконує з допомогою інших.

І обов’язково у цьому процесі бере участь людина, котра так би мовити, скеровує зону актуального розвитку у зону найближчого розвитку, тобто на те що потенційно може засвоїти особистість.

За твердженням І. Ньютона – «Якщо я і бачив далі від інших, то через те, що стояв на плечах гігантів». Цією фразою він намагається пояснити, що любов до науки йому прищепив виховний вплив його попередників.

Взаємодія дослідників, на нашу думку, може бути ефективною лише у випадку взаємодовіри, поваги одне до одного, певного неформального спілкування з позиції дорослий-дорослому.

1. Як показують дослідження Н. Бондаренко соціально-педагогічні дослідження мають міждисциплінарний характер, і враховують усі їхні особливості. Для того, щоб студенти могли попрактикуватися відразу після засвоєння теоретичного матеріалу нами запропоновано практико-орієнтований факультатив.

Факультатив дає змогу об’єднати в собі галузеві особливості різних дисциплін, тобто міждисциплінарні зв’язки декількох спеціальностей. Окрім можливості потренуватися і здійснити практичну дослідницьку діяльність, студенти мають змогу послухати різних видатних учених та практиків-виробничників, запрошених попередньо на заняття.

Практико-орієнтованість цього факультативу підтверджується думками Ж. Піаже який доказав, що через практичну діяльність людина набуває нових психологічних новоутворень (дослідницьку компетентність).

Здобуваючи певний досвід практичного використання дослідницького інструментарію, студент не буде губитися при потраплянні у подібні ситуації. Отримані під керівництвом, практичні знання даватимуть чималу впевність у використанні попередньо здобутих знаннь.

1. Як влучно виразився Монтень – «Мозок, що добре влаштований, цінується більше, ніж мозок добре наповнений», точно співпадає з матеріалом котрий подається вихованцям і засвоюється їхньою пізнавальною функцією.

Навчальні дисципліни котрі вивчають соціальні педагоги мають необхідність у насиченні їх завданнями дослідницького характеру, котрі студенти могли б виконувати під час самостійної роботи. Нами рекомендовано перелік практичних завдань, витримуючи принципи доступності, та послідовності, котрі стосуються дослідництва, з метою додавання їх в основні навчальні дисципліни, такі як: психологія, філософія, екологія лісу, моніторинг довкілля та ін.

1. Науковець А. Ле Шательє відмітив, що «Людей здатних змінити свою початкову думку, вкрай мало», з чого слідує що при позитивному першому досвіді приємне враження збережеться і надалі.

Підбір цілей у завданнях дослідницького характеру, а також специфіка попередньої підготовки студентів потребує таке формулювання завдання котре б не було надто важко виконуваним для студента, але і не було занадто простим для, нього. Психологічний клімат дослідницького процесу котрий наповнений доброзичливістю дозволяє студенту не переживати стосовно можливих невдач, моральна підтримка колег, наставників буде формувати впевненість у бакалавра лісового господарства, і таким чином буде формуватися стійка мотивація до дослідницької справи.

Висновки. Запропоновані нами педагогічні умови дають змогу виправити деякі розбіжності у підготовці бакалаврів лісового господарства.