Особливості роботи соціального педагога в об’єднаній територіальній громаді

Комаринська Зоряна Михайлівна

кандидат історичних наук. доцент,

доцент кафедри менеджменту та соціального забезпечення

Університет банківської справи

ОСВІТА (Соціальна педагогіка)

Особливості роботи соціального педагога в об’єднаній територіальній громаді

З 2015 р. Україна здійснює адміністративно-територіальну реформу, зміст якої полягає у  децентралізації – наданні більших повноважень органам місцевого самоврядування та зміні адміністративно-територіального поділу. На сьогодні з понад 11 тисяч місцевих рад сформовано 1469 об’єднаних територіальних громад. Активний процес децентралізації ставить перед фахівцями різних сфер управління місцевим самоврядуванням вимоги працювати по-новому. В ході реформи, зі створенням ОТГ, зміщується акцент і зростає роль громади. Тому надзвичайно важливу роль у практичній роботі в громаді відіграють здатність людини до змін, прийняття відмінностей і різноманіття, запобігання соціальному виключенню людей. [1, с.38]

Щодо соціальної роботи в громаді, то вона, на думку Т. Петренко, спрямована на забезпечення перерозподілу ресурсів для вразливих груп суспільства та зменшення соціального виключення та пригноблення, а також на забезпечення рівності та права людей на отримання однакових послуг, ресурсів та можливостей. [1, с. 39] Загалом, робота в громаді – це процес дій, який має виразну мету, визначену колективно, із залученням якомога більшої кількості її членів до участі у житті громади. Важливим ресурсом для створення і розвитку послуг є різноманітні громадські ініціативи, зокрема, молодіжні громадські об’єднання за інтересами, релігійні спільноти тощо.

Соціальний педагог у громаді є тим же фахівцем із виховної роботи з дітьми, підлітками, молоддю, дорослими, має на меті створювати сприятливий соціальний клімат для розвитку та соціалізації особистості, покликаний організовувати взаємодію освітньо-виховних закладів та установ, сім’ї, громадськості з метою створення сприятливих умов для розкриття творчого й особистого потенціалу своїх підопічних, допомагати їм вирішувати проблеми, що виникають, сприяти в налагодженні зв’язків з оточуючим світом, розвивати їх особистості та навчати самовихованню та самовдосконаленню. Ця діяльність дещо відрізняється від традиційних сфер діяльності, і носить характер інтегральний (враховує різносторонню діяльність особистості, тоді як суміжні спеціалісти розглядають проблему однобічно, з погляду своєї професійної галузі) та посередницький (виступає посередником між клієнтом соціального педагога і самим соціальним середовищем). [2]

Важливість роботи та місії соціального педагога в громаді й, на додаток, певна неврегульованість на законодавчому рівні спонукає до пошуку шляхів вирішення питань, які постають перед соціальними педагогами як виклики часу. Так, предметом активного обговорення на зустрічах соціальних педагогів, у середовищі науковців та практиків постають питання захисту прав дітей в умовах децентралізації; взаємодії центрів соціального обслуговування з науковими установами та профільними ЗВО в наданні соціальних послуг у громаді; ролі громадських організацій у формуванні громади, ролі соціального педагога в організації умов соціального розвитку дітей, підтримки ним дітей з особливими освітніми потребами, роботи з профілактики правопорушень серед неповнолітніх тощо.[3]

Ще донедавна роль соціального педагога обмежувалася навчально-освітніми закладами. В ході проведення згадуваної реформи, зі створенням ОТГ, відбулося переосмислення ролі соціального педагога, надання йому ширших повноважень через можливість поєднання формальних та неформальних видів організації соціально-педагогічної діяльності. Такими формами діяльності, на думку Л. Токарук, є: надання соціально-педагогічних послуг за місцем проживання, вивчення проблем родин громади, підготовка експертних висновків щодо освітнього стану молодшого покоління, робота із місцевими засобами масової інформації, переговори, угоди, проведення конференцій та тренінгових занять, організація публічних та громадських слухань, представництво інтересів дітей громади. [4] Відтак, розширюється спектр діяльності соціального педагога: клієнтом його є не одна особа чи невелика група, а жителі ОТГ чи представники громади, об’єднані у групи за інтересами. Соціальний педагог здійснює тут як організаційну, так і професійну діяльність. Він повинен володіти не лише вузькопрофільними знаннями й специфікою свого фаху, але й мати уявлення про публічне адміністрування та соціальний менеджмент. Виділяють три рівні організаційної діяльності соціального педагога у місцевій громаді:

• базова діяльність за місцем проживання з окремими особами, сім'ями, родинами, а також самостійна організаційна діяльність місцевих жителів;


• робота місцевих агенцій, діяльність органів влади;


• регіональна та національна робота з планування відродження громад [5, с. 32].

У контексті цього соціальний педагог повинен здійснювати аналіз, планування, роботу з різновіковими групами населення, вміти налагоджувати необхідні контакти у різних напрямках – психологічному, правничому, медичному, і за потреби, надавати допомогу своїм клієнтам за посередництвом відповідних служб. Окрім цього, соціальний педагог має здійснювати промоцію своєї діяльності у соціальних мережах, ЗМІ, бути доступним для усіх членів громади у максимально зручний для них спосіб протягом робочого дня.

У нових умовах, як видається, соціальний педагог має великі перспективи для професійного й особистісного розвитку та вдосконалення, бо, як говорив І. Франко, «громада – великий чоловік», а працювати для її блага й з користю для держави – це значні можливості для реалізації свого професійного потенціалу та велика відповідальність.

Література:

1. Соціальна робота у громадах: методичні рекомендації до самостійної роботи/ уклад. Т. В. Петренко. К.: НАУ, 2013. 52 с.


2. Особливості роботи соціального педагога в загальноосвітній школі. URL:https://sites.google.com/a/kubg.edu.ua/socialno-pedagogicna-dialnist-v-zagalnoosvitnih-navcalnih-zakladah/osoblivosti-roboti-socialnogpedagoga-v-zagalnoosvitnij-skoli


3. Соціальні педагоги вчаться працювати у територіальних громадах. URL: https://decentralization.gov.ua/news/3623


4. Токарук Л. Організаційна діяльність соціального педагога в місцевих громадах Західної України. Перспективи розвитку соціальної педагогіки в Україні: Матеріали Круглого столу (24 травня 2018 року, Київ) / за ред. О.В. Чуйко. Київ: КНУ імені Тараса Шевченка, 2018. 118 с. URL: https://psy.knu.ua/files/pdf/web/download/Perspektyvy-rozvytku-sots-ped.pdf


5. Семигіна Т. Робота в громаді як складова діяльності соціального працівника. Соціальна політика і соціальна робота. 2001. № 4. С. 31-50.