Національна музична академія України очолила рейтинг мистецьких закладів вищої освіти

Дослідницька компанія «Active Group» започаткувала та оприлюднила Перший всеукраїнський рейтинг мистецьких закладів вищої освіти за 2022-2023 навчальний рік. Метою проекту було згрупувати заклади мистецької освіти в окремий рейтинг та розробити для них показники, які б ураховували специфіку саме мистецьких навчальних закладів.

Загалом до рейтингу було включено 13 закладів вищої освіти, які підпорядковані Міністерству культури та інформаційної політики:

• Закарпатська академія мистецтв


• Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва, дизайну імені Михайла Бойчука


• Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого


• Луганська державна академія культури і мистецтв


• Львівська національна академія мистецтв


• Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка


• Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв


• Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури


• Національна музична академія України імені П.І. Чайковського


• Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової


• Харківська державна академія дизайну і мистецтв


• Харківська державна академія культури


• Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського

Заклади аналізувались за 18 параметрами, згрупованими у чотири блоки:«Академічна спроможність», «Кількість студентів», «Репутація та інформаційна активність», «Фінансові показники і відкритість». Вагомість кожного з показників ураховувалась із використанням коефіцієнтів, отриманих на підставі експертних думок представників галузі мистецької освіти та здобувачів такої освіти.

Автори рейтингу використали багатокритеріальні підходи до оцінювання діяльності вишів на основі обробки  даних, які можуть бути отримані з відкритих джерел і валідність яких може бути перевірена.

Для оцінювання показників використано інформацію з відкритих джерел: сайти ЗВО, сайт Єдиної державної електронної бази з питань освіти, моніторинг публікацій в ЗМІ, а також відповіді на запити щодо доступу до публічної інформації, які дослідники надсилали до Міністерства освіти і науки України.

У підсумку Перший всеукраїнський рейтинг мистецьких ВНЗ за 2022-2023 навчальний рік виявився наступним:

Навчальний заклад	Місце у рейтингу	Результат
Національна музична академія України імені П.І. Чайковського	1	3,09
Харківська державна академія культури	2	2,37
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв	3	2,03
Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського	4	1,71
Львівська національна академія мистецтв	5	1,61
Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури	6	1,58
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової	7	1,56
Харківська державна академія дизайну і мистецтв	8	1,54
Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого	9	1,48
Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка	10	1,17
Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва, дизайну імені М. Бойчука	11	0,93
Луганська державна академія культури і мистецтв	12	0,77
Закарпатська академія мистецтв	13	0,46

Із досить істотним відривом переможцем у рейтингу стала Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. Друге місце посіла Харківська державна академія культури, а третє – Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв.

За словами координатора проекту зі створення рейтингу мистецьких ВНЗ, директора дослідницької компанії «Active Group» Олександра Познія, головною метою рейтингу було оцінити саме мистецькі заклади освіти, так як існуючі рейтинги не враховували повною мірою особливості мистецьких закладів. Також ми запрошуємо всіх бажаючих доєднатися до нашого проекту і спільно працювати над вдосконаленням критеріїв для оцінки мистецьких закладів.

У майбутньому дослідники планують здійснювати аналогічне оцінювання щорічно, аби відслідковувати динаміку розвитку українських закладів мистецької освіти.

Методологія оцінювання:

На першому етапі оцінювання відбувався збір фактичної інформації щодо заданих параметрів з відкритих офіційних джерел. У залежності від параметру це були офіційні ресурси суб’єктів освітньої діяльності, офіційні запити до МОН України та Українського державного центру міжнародної освіти, а також QS рейтинг.

На другому етапі проводилось унормування різних показників до шкали від 0 до 1,5 таким чином, щоб можна було порівнювати різні показники.

Після цього відбувався третій етап, у рамках якого кожному з показників експертним шляхом після консультацій з представниками галузі та здобувачами освіти присвоєно вагу з позиції значимості даного показника для потенційного абітурієнта. Отримані коефіцієнти зведено у таблицю.

Параметр	Коефіцієнт
Блок академічної спроможності
Кількість факультетів	1,5
Кількість кафедр	1
Кількість спеціальностей	1,5
Кількість освітніх програм	1,5
Кількість акредитованих освітніх програм	1,5
Наявність вчених спеціалізованих вчених рад	1,1
Наявність фахових збірок наукових видань	0,8
Кількість студентів
Кількість студентів першого (бакалаврського) рівня – фактична	1,5
Кількість студентів першого (бакалаврського) рівня – відповідно до ліцензованих обсягів	1
Кількість студентів другого (магістерського) рівня – фактична	1,5
Кількість студентів другого (магістерського) рівня – відповідно до ліцензованих обсягів	1
Кількість студентів третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня – фактична	1,5
Кількість студентів третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня – відповідно до ліцензованих обсягів	1
Кількість іноземних студентів	0,8
Репутація та інформаційна активність
Інформаційна активність (кількість згадувань у ЗМІ)	1
Місце або наявність ЗВО у міжнародному рейтингу QS WorldUniversityRankings	0,5
Фінансові показники
Кошторис на 2022 рік (загальний фонд)	0,8
Кошторис на 2022 рік (спеціальний фонд)	0,8

 

 

Далі в ході формування рейтингу для кожного ЗВО було вирахувано відповідні параметри, які були унормовані до шкальної оцінки та вирівняні за допомогою вагових коефіцієнтів до запитів експертів та абітурієнтів. Унормовані і помножені на відповідний коефіцієнт показники для кожного з навчальних закладів було складено і отримано підсумковий результат.