До змісту
Міжнародна асоціація трансферу технологій
Технології

Мікроклімат міста – чинник комфортності життя для його мешканців

кандидат географічних наук, доцент кафедри екології

Мікроклімат міста – чинник комфортності життя для його мешканців

Патрушева Лариса Іванівна

кандидат географічних наук, доцент кафедри екології

Чорноморський національний університет імені Петра Могили

Нєпєіна Ганна Володимирівна

завідувач лабораторії неорганічної (медичної) хімії

Чорноморський національний університет імені Петра Могили

ЕКОЛОГІЯ (Екологічна безпека)

Мікроклімат міста – чинник комфортності життя для його мешканців

Серед метеорологічних показників на організм людини найбільше впливають сонячна радіація, температура та вологість повітря, атмосферний тиск і вітер.

Доведеним є взаємозв’язок погодних змін із загостреннями хронічних і психічних захворювань, інфарктами, інсультами та нападами бронхіальної астми. Тому актуальним на сьогодні є вивчення особливостей мікроклімату безпосередньо в місці, де людина проводить більшість часу безперервно протягом тривалого періоду. Оскільки переважну частину населення становлять містяни, то увагу слід звернути на погодні умови саме в містах.

У сільській місцевості у формуванні кліматичних умов основними чинниками є природні, тоді як на території урбоекосистеми вирішального значення набувають антропогенні чинники. Серед них: міська забудова, покриття вулиць, розподіл зелених насаджень, запиленість повітря тощо.

Забудованість території у містах становить від 25 до 75 % їх площі.

Стіни будинків, бруківка тощо, поглинаючи радіацію, прогріваються протягом дня сильніше, ніж ґрунт і тому віддають більше тепла повітрю, особливо ввечері. Тому температура повітря в містах у 70–80 % випадках вище, ніж у сільській місцевості. У великих містах середні річні температури вище на 1°С і більше.

Різноманітні покриття – дахи, дороги, тротуари, загальна площа яких досягає 50% території міста, практично не пропускають вологу і слабко відображають сонячні (на 10–27%) і теплові (на 11%) промені і мають високу теплоємність. Таким чином вони трансформують майже 90% променистої енергії Сонця в тепло.

Містам властива підвищена запиленість повітря. Через те прозорість повітря зменшується на 15–25%.

За рахунок збільшення мутності може втрачатися до 20% сонячної радіації. Це зниження ще підсилюється високою забудовою у вузьких вулицях. Внаслідок пелени диму і пилу на території міста знижене ефективне випромінювання, а відповідно, і нічне вихолоджування.

Різниця мінімальних температур на міській і заміській станціях може досягати декількох градусів. Із ростом міста, тобто зі збільшенням його забудови, температура в місті зростає.

Виникає значний горизонтальний градієнт температур, який може сягати 4ºС/км.

«Острови тепла» мають свої особливості, які відіграють певну роль у формуванні мікрокліматичних умов міста. Завдяки власному низькому тиску, «тепловий ковпак» міста притягує прохолодніші поверхневі шари атмосфери, а разом з ними і хмари. У результаті нижня межа хмар над містом буває меншою на 100 м, ніж за містом. Одночасно повітряні потоки, висхідні від земної поверхні, утворюють місцеві купчасті хмари.

Температурні відмінності проявляються різкіше в ясну погоду. У денні години температурні відмінності між міськими і приміськими районами зменшуються і о півдні стають мінімальними. Температурні відмінності між містом і околицею після заходу Сонця збільшуються. У денні години в центрі міста та в районах вокзалів повітря прогрівається найсильніше. Паркова зона залишається найхолоднішою в місті. За похмурої погоди температурні відмінності між районами міста невеликі.

Отже, можна сказати, що стан мікроклімату на певній території є важливим показником комфортності перебування жителів у місті. Мікрокліматичні умови на території міста залежать від впливу таких містобудівних факторів, як функціональне використання території, щільність, висота і прийоми забудови, наявність зелених насаджень та їхній породний склад. Ступінь впливу зелених насаджень на мікрокліматичні умови території значна: з їхньою допомогою можна значно знизити пряму сонячну радіацію, температуру повітря і поверхні, швидкість вітру й у деяких випадках підвищити вологість повітря. Зниження температури повітря, а отже і покращення комфортності життя мешканців у місті, можна здійснювати за рахунок посадки дерев і чагарників, фарбування будинків у світлі кольори, скорочення площі асфальтових поверхонь, використання в якості покриття матеріалів із кращими санітарно-гігієнічними показниками.