Ключові проблеми соціоадаптації студентів факультету іноземних громадян при зміні звичного культурного середовища проживання

Ленчук Тетяна Любомирівна

Кандидат медичних наук, доцент кафедри радіології та радіаційної медицини

Івано-Франківський національний медичний університет

Мацькевич Вікторія Миколаївна

Кандидат медичних наук, доцент кафедри радіології та радіаційної медицини

Івано-Франківський національний медичний університет

Мицик Юліан Олегович

Доктор медичних наук, професор кафедри радіології та радіаційної медицини

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

ОСВІТА (Методичні основи виховного процесу)

Ключові проблеми соціоадаптації студентів факультету іноземних громадян при зміні звичного культурного середовища проживання

Успішна комунікація студентів між собою у навчальній групі є запорукою здорової міжкультурної атмосфери та кращому засвоєнню наукових знань протягом навчального процесу. Будь-яка людина на початку комунікації з представниками різних культур у своїй навчальній групі переживає культурний шок внаслідок різних поведінкових паттернів, які не притаманні її культурному походженню [1]. Основним полегшенням у налагодженні комунікації між студентами різних країн є знання певної мови всіма особами у групі. Також різний рівень володіння мовою для групової комунікації часто може стати бар’єром у подальшому спілкуванні та навчанні. Подальше вивчення, як мови групового спілкування (для достатнього для комунікації та навчання рівня), так і мови країни, в якій перебувають здобувачі освіти є важливими для соціоадаптації студентів з різних країн. Подолання культурного шоку та пришвидшення звикання студентів факультету підготовки іноземних громадян до нових, довготермінових умов життя у незнайомому їх соціальному оточенні та поведінкових традицій іншої культури залишається актуальним питанням кураторів груп та співробітників деканату, які працюють з студентами-іноземцями.

Мета. Визначення основних факторів соціокультурного шоку та адаптації і їх розповсюдження у студентів першого курсу факультету підготовки іноземних громадян, спеціальності «Медицина».

Матеріал і методи. Наприкінці 2020-2021 навчального року (який включав також дистанційну форму навчання) проведено опитування 68 студентів іноземних країн першого курсу у кураторських групах з англійською мовою навчання з використанням шкали Лайкерта для визначення найскладніших проблем соціальної адаптації для корекції плану виховної роботи. Твердження, які виносились для оцінювання респондентам за 5-бальною шкалою (де 1 розцінювалась, як повністю не згоден / не згідна, з переходом через нейтральну позицію у балі 3 та протилежною до одиниці думкою при виборі балу 5 – повністю згоден / згідна), були наступними: 1) спілкування англійською мовою було для мене легким; 2) оформлення документів на навчання та посвідки на тимчасове місце проживання не викликало труднощів; 3) вивчення української мови дозволило легко спілкуватись у закладах громадського харчування, місцях громадського транспорту та торговельних закладах; 4) за межами навчального закладу мені було зручно розмовляти англійською, мене розуміли та відповідали цією ж мовою; 5) я проживаю у затишному помешканні зі зручностями; 6) мої одногрупники володіють англійською мовою на достатньому рівні, щоб спілкуватись усім разом та розуміти навчальний матеріал викладача; 7) ми часто проводимо дозвілля, свята разом із товаришами з навчальної групи; 8) протягом дистанційного періоду навчання ми регулярно спілкуємось у спільному чаті та ділимося порадами з одногрупниками. Отримані результати були проаналізовані та враховані для удосконалення подальшої комунікаційної роботи з кураторськими групами студентів факультету підготовки іноземних громадян.

Результати і обговорення. Розцінили критично на одиницю та двійку: спілкування англійською у групі 4 (5,9%) студенти; оформлення документів –18 (26,5%) респондентів; швидке засвоєння та спілкування українською мовою – 19 (27,9%) опитуваних; комунікацію англійською мовою за межами навчального закладу – 29 (42,6%) людей; проживання в помешканні зі зручностями – 13 (19,1%) здобувачів освіти; засвоєння матеріалу англійською мовою, обговорення та спілкування з викладачем цією ж мовою – 14 (20,5%) студентів; спільне дозвілля та святкування з одногрупниками – 27 (39,7%) опитуваних; регулярне спілкування у чаті – 0 респондентів.

Як відомо, культурний шок є найбільш характерним для людей, які приїжджають в іншу країну на навчання, а часом навіть при переїзді з сільської місцевості в урбаністичний мегаполіс та навпаки в межах однієї країни. Багато дослідників виділяють різну кількість фаз культурного шоку: S. Lysgaard  візуалізував ці стадії у формі U-кривої, на якій були позначені 4 стадії адаптації – «медовий місяць», власне культурний шок, адаптація, сприйняття двох культур (бікультуризм) чи відновлення, K. Oberg виділив семиступеневий акліматизаційний процес, P. Adler розділив розвиток стану від зустрічі з новою культурою до її сприйняття на 5 етапів, а С. Dailey-Strand та співавтори спроєктували J-криву адаптації [2, 3]. Незалежно від кількості фаз та типу графічної кривої початок культурного шоку з’являється від ілюзорного «медового місяця» та закінчується етапом адаптації та прийняття обох культур одночасно – власної та чужої. Додатково виділяють постфінішну фазу у людей, які повертаються у початкове середовище після років проживання у новому культурному осередку – зворотний культурний шок, який, у свою чергу, може складатись з аналогічних фаз захоплення, несприйняття та адаптації у звичному колись середовищі [4,5].

Висновки. Проблеми соціокультурної адаптації та подолання культурного шоку найбільш проявляються при оформленні офіційних документів, де вказано багато іншомовної інформації та потребі розширених знань розмовної мови країни, куди прибули студенти на навчання, що потребує пошуку оптимальних шляхів пришвидшення адаптації до нових умов життя здобувача.

Література:

1. Purba CA, Ginting RP. Communication patterns and cultural adaptation of foreign students at Universitas Prima Indonesia [Electronic resource]// Navigating global society in the disruptive era, November 25‒26, 2020: Proceedings. – Mode of access:https://www.researchgate.net/profile/TitiDarmi/publication/349647577_ICPSH_2020_revisi_PROCEEDING/links/603a48f4a6fdcc37a8562eb8/ICPSH-2020-revisi-PROCEEDING.pdf#page=15. – Title from the screen.


2. Dailey-Strand C, Collins H, Callaghan D. “Those first few months were horrible”: cross-cultural adaptation and the J-curve in the international students experience in the UK and Norway [Electronic resource] // Journal of Comparative & International Higher Education. – 2021; 13(4): 73‒ – Mode of access: https://ojed.org/jcihe. – Title from the screen.


3. Adhikari S, Khadka RK. Cultural shock in students between Nepal and Finland: a comparative study [Electronic resource]// Thesis Centria University of Applied Sciences Business Management, May, 2021: Mode of access: https://www.theseus.fi/bitstream/handle/10024/503451/Adhikari%20%26%20Khadka.pdf?sequence=4. – Title from the screen.


4. Fanari A, Segrin C. Longitudinal effects of U.S. students’ reentry shock on psychological health after returning home during the COVID-19 global pandemic [Electronic resource]// International Journal of Intercultural Relations. ‒ 2021; 82: 298‒ – Mode of access: https://doi.org/10.1016/j.ijintrel.2021.04.013. – Title from the screen.


5. Sarma MS, Gildner TE, Howells ME, [et al.]. There and back again: the biosocial dynamics of returning from the field [Electronic resource]// American Journal of Human Biology. ‒ – Mode of access: https://doi.org/10.1002/ajhb.23673. – Title from the screen.