Історія об’єднання колективу КНУБА задля допомоги колегам, що перебувають у лавах ЗСУ. Частина перша.
Війна застала кожного з нас зненацька в різних містах, умовах та з різними справами. Кожний з нас відреагував на повномасштабне вторгнення росії по-різному: хтось перебував у хаосі і паніці, а хтось вже був хоч мінімально, але підготовленим.

Війна застала кожного з нас зненацька в різних містах, умовах та з різними справами. Кожний з нас відреагував на повномасштабне вторгнення росії по-різному: хтось перебував у хаосі і паніці, а хтось вже був хоч мінімально, але підготовленим.
Перші дні були найбільш важливі, оскільки окупанти хотіли захопити Україну швидко. Проте, незважаючи на певні труднощі ми вистояли, тому що армія боронила наші території, українці почали об’єднуватися і допомагати ЗСУ .
З початку війни співробітники КНУБА згуртувались для боротьби над спільним ворогом-окупантом РФ. Усім колективом збирали кошти на продукти харчування, на дрони, медикаменти тощо. Також займалися розробкою різних проектів, таких як оцінка пошкоджень, екологічних збитків та пошкоджень після бомбардувань та окупації.
Частина співробітників університету та їх рідних брали участь в теробороні Києва, а потім добровольцями пішли на фронт. Серед колег університету знайшлись і вправні волонтери, які з перших днів війни допомагали тимчасово переміщеним особам, ЗСУ. Завдяки їх сприянню кнубівцям, що перебувають у лавах ЗСУ, були надані індивідуальні аптечки, жилети, каски, форму, продукти харчування та засоби гігієни.
Також, спільними зусиллями КНУБА та Фонду "Реконструкції та розвитку України" було передано одну з найважливіших речей для виконання тактичних завдань на фронті. Продовження у другій частині.
