Геоекологічний аналіз змін природного середовища в умовах зрошуваних меліорацій

Левада Ольга Михайлівна кандидат географічних наук, доцент Сажнєв Михайло Леонідович кандидат географічних наук, доцент

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

Геоекологічний аналіз змін природного середовища в умовах зрошуваних меліорацій

Головною проблемою, як в усьому світі, так і в Україні, є зміна клімату і все більше постає питання зрошення земель. Швидкість підвищення температури повітря в Україні випереджає світові тенденції, внаслідок чого в Україні ймовірне посилення та поширення посух, збільшення площ земель, схильних до опустелювання.

Починаючи із 1991 року кожне наступне десятиріччя було теплішим попереднього: 1991-2000 – на 0,5 °С, 2001-2010 – на 1,2 °С, 2011-2019 – на

1,7 °С. Спостерігається тенденція до збільшення території із недостатньою кількістю опадів (тобто менш як 400 мм) у теплий період [1].

В Україні нараховується 5,49 млн га меліорованих земель, зокрема 2,18 млн га зрошуваних і 3,31 млн га осушуваних земель з відповідною меліоративною інфраструктурою. Постійного зрошення потребують майже 19 млн га орних земель, а водорегулювання – 4,8 млн га [1].

Станом на 1990 рік, гідротехнічна меліорація здійснювалася на 22,9 млн га землі, але, на жаль, за часів незалежності ця цифра скоротилась майже на 98%. За 2014-2017 рр., спостерігається скорочення земель якi було фактично политі з 0,51 млн га, до 0,46 млн га, або на 9,8%. Але з 2018 р. (0,46 млн га) кількість зрошувальних земель почала зростати й у 2020 р. було полито найбільшу площу – 0,551 млн га. На 2021 р. Державне агентство водних ресурсів України ставило план на 0,62 млн га, але площа, що забезпечує можливість подачі води для поливу сільгоспкультур, становить 0,61 млн га (96% від плану) [1].

Беззаперечним лідером із подачі води є найбільший у Європі Головний Каховський магістральний канал, яким на потреби зрошення в 2020 році забрано майже 1 млрд. м³ води [1].

Визначальними факторами необхідності розвитку меліорації і гідротехнічного будівництва на території України є природно-кліматичні умовами і відносно малі запаси водних ресурсів.

За останні 30 років в Україні збудовано 1089 водосховищ загальним обсягом 55 млрд м3, близько 27 тис. ставків, 7 великих каналів загальною протяжністю 2000 км та 10 водоводів великого діаметра [4].

В даний час питання раціонального природокористування є особливо актуальними, оскільки взаємини людини і навколишнього середовища породжують гострі протиріччя. Україна є однією з найбільш освоєних у сільськогосподарському відношенні державою світу. Близько 70% її території розташовано і зайнято антропогенними сільськогосподарськими ландшафтами. Практично повне вичерпання можливостей для екстенсивного розвитку сільського господарства веде до збільшення техногенного навантаження на природні ресурси, до зниження їхньої продуктивності і навіть до руйнування і деградації. Існуюча практика обґрунтування інтенсивних систем ведення сільського господарства не завжди дозволяє в повній мірі врахувати всю глибину природно-технічних процесів, які відбуваються в тих чи інших природних комплексах, сферах життєдіяльності, веде до надмірного структурному спрощення аграрного виробництва, знижує ефективність меліоративних заходів в цілому.

Меліорація виступає як потужний техногенний фактор, що впливає на природу України. Зрошення засушливих земель, перерозподіл поверхневого стоку і створення штучних водойм викликають порушення природної рівноваги, перш за все в системі «вода-порода», зміна ходу природних процесів і явищ, породжує ряд несприятливих явищ і процесів:

• зміна режиму рівня ґрунтових вод і, як наслідок, заболочування і підтоплення території;


• зміна мінерального і хімічного складу ґрунтових вод, засолення і розсолення зрошуваних земель;


• просідають і зсувні і карстово-суфозійними явища;


• ерозійні процеси;


• зміна властивостей ґрунтів зони аерації та ін. [2,6].

Великомасштабне відновлення меліоративного природокористування на території України в даний час набуває регіональні масштаби і це не може не позначатися на зміні окремих компонентів геологічного середовища. Поява таких змін несе як позитивний, так і негативний характер, а їх інтенсивність при інших рівних показниках залежить від природних умов. Меліоративне природокористування як пріоритетний техногенний фактор впливу на природне середовище має величезне значення для відбуваються фізико-географічних процесів і виявляються, перш за все, через зміну гідробіологічних умов, які призводять до регіональних порушень сформованої рівноваги в системі «вода-порода». Найбільш поширеними на території України є такі процеси як подоутворення; водна та вітрова ерозія, зміна гідродинамічної і гідрохімічний структури, зміна режиму рівня ґрунтових вод, заболочування і підтоплення території, зміна хімічного складу ґрунтових вод, засолення і розсолення зрошуваних земель, що просідають і карстово-суфозійні явища, зміна водно-фізичних властивостей ґрунтів. З них найбільш поширеними є водна ерозія, засолення, заболочування, утворення ерозійної кірки і підтоплення території.

На рівнинній території південного степу має місце відновлення просадочних явищ, пов’язаних з процесом підтоплення, виносу мінеральної речовини і утворення при цьому мікроподівв (Василівський, Мелітопольський райони Запорізької області). Ці явища найменш вивчені, так як займають невелику площу. Утворення мікроподових систем перетворює морфологічну поверхню зрошувальних ділянок, змінює морфологію поверхні поля [3,7].

Держава не залишається осторонь від проблем відновлення зрошення та його раціонального функціонування. Так в одному із останніх правових актів в нашій державі Указі Президента України №111/2011 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації» від 23.03.2021 року стосовно зрошення та його екологічних наслідків в пункті 2 зазначено:

«…відновлення зрошення і поліпшення еколого-меліоративного стану зрошуваних земель» [8].

Список використаної літератури:

1. Аналітика стану    зрошуваних   земель    в    Україні    URL: https://kurkul.com/spetsproekty/1072-analitika-stanu-zroshuvanih-zemel-v- ukrayini


2. Непша О.В., Прохорова Л.А., Зав’ялова Т.В. Геоекологічні проблеми зрошуваних земель на півдні України. Актуальные научные исследования в современном мире // Журнал. Переяслав-Хмельницкий, Вып. 1(45). Ч. 2. С. 38-43.


3. Непша О.В., Підлозний І.В., Костенко Ю.М., Сугоняк Я.В. Вплив гідромеліорацій на ґрунтовий покрив Запорізької області, Актуальные научные исследования в современном мире // Журнал, Переяслав, Вып. 2(70). ч. 3. С.110-116.


4. Педак І.С. Державна політика у сфері меліорації земель. Держава та регіони. Серія: Державне управління. № 2 (42). С. 84-89.


5. Площі зрошувальних земель в Україні збільшуються: під поливом було 550 тис. га URL: https://superagronom.com/news/12128-ploschi- zroshuvanih-zemel-v-ukrayini-zbilshuyutsya-v-2020-polito-ponad-550-tis-ga


6. Побігун О.М., Ісаченко С.О., Непша Я.Ю. Негативні явища внаслідок зрошення на півдні України та шляхи їх попередження. Матеріали науково-практичної конференції «Меліорація та водокористування» ‒ екологічна безпека водних об’єктів» (м. Мелітополь, 30 березня 2018 р.) Мелітополь, С.23-25.


7. Прохорова Л.А., Непша О.В., Дьячкова А.В. Гідролого- меліоративний стан зрошуваних земель по Мелітопольському управлінню водного господарства України. The XII th International scientific and practical conference «Advancing in research and education» December 07-10, 2020. La Rochelle, С. 165-169.


8. Указ Президента України №111/2011 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та

 

першочергові заходи щодо їх нейтралізації» від 23.03.2021 року URL: https://www.president.gov.ua/documents/1112021-37505