Формування компетентності з природничих наук в процесі реалізації міжпредметних зв’язків навчальних дисциплін

Добровольська Оксана Григорівна

кандидат технічних наук, доцент кафедри міського будівництва і архітектури

Інженерний навчально-науковий інститут

Запорізького національного університету

ОСВІТА (Проблеми підготовки фахівців)

Формування компетентності з природничих наук в процесі реалізації міжпредметних зв’язків навчальних дисциплін

Актуальність. Стрімкий розвиток інформаційно-цифрових технологій формує нові взаємовідносини між студентом і знаннями, що формує потребу розвитку вміння розв’язувати складні проблеми, аналітично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення..

Як показує досвід останніх років, у вищі навчальні заклади вступають абітурієнти з різним рівнем шкільної підготовки з природничо-математичних дисциплін. Але природничо-наукові компетентності необхідні майбутнім фахівцям для розуміння наукових основ техніки і технології виробничих процесів. Фундаментальні, загальнотехнічні та дисципліни спеціальної підготовки визначають міждисциплінарні зв’язки, як засіб, комплексного підходу до формування і засвоєння змісту освіти. Такий підхід сприяє по-новому оцінити роль природничих наук з точки зору їх перенесення зі сфери загальнонаукових знань у сферу професійних. Як наслідок, здійснюється процес інтеграції з різних сфер знань. Інтегративний характер технічних і технологічних знань підтверджує міждисциплінарну інтеграцію зв’язків, визначення та вивчення яких дозволять, ефективніше формувати компетентності в галузі природознавства, техніки і технологій.

Аналіз останніх досліджень. Компетентнісний підхід у навчанні був науково обгрунтований в роботах  Р. Бадера[1], А. Шелтона [2], Д. Мертенса [3]. Вивченням цієї проблеми також займались такі українські науковці і практики як І. Бех [4], Н. Бібік [5], С. Клепко[6], В. Луговий [7]. Результати аналізу науково-методичної літератури та періодичних видань дають можливість стверджувати, що реалізація міжпредметних зв’язків сприяє кращому засвоєнню природничих дисциплін та є основою формування професійних компетентностей майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах.Велике значення для України має міжнародний проект PISA (Programme for International Student Assessment), який запроваджений і підтримується Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Особливе значення в рамках цього проєкту надається оволодінню природничо-науковими дисциплінами, як такими, що розвивають зацікавлення наукою, цінування наукових підходів до дослідження, екологічну свідомість.Мета дослідження - визначення рівня мотивації студентів в оволодінні природничо-науковою компетентністю в процесі дистанційного навчання та самоосвітньої діяльності.Методи дослідження. В процесі дослідження використано анкетування як емпіричний метод збору і аналізу інформації. Результати дослідження В якості респондентів виступили студенти Запорізького національного університету. В анкетуванні приймали участь 30 студентів першого курсу першого рівня освіти. Оцінка мотивування студентів до вивчення природничих наук була проведена за наступними критеріями :·  усвідомлений підхід до отримання вищої освіти;·  рівень підготовки абітурієнтів інженерного навчально-наукового інституту з природничих наук у школі (за оцінкою самих абітурієнтів);·  практична значимість знань з природничих наук (які отримані у школі) для життєвих ситуацій;·  загальне відношення студентів до підготовки з природничих наук;·  усвідомлення значимості підготовки з природничих наук, як базової для засвоєння спеціальних курсів;·  інформованість студентів про підготовку з природничих наук за кордоном;·  обсяг і темп викладання фундаментальних дисциплін;·  самооцінка рівня своїх знань з природничих наук студентами.Результати оцінювання представлені на рисунку 1.

Зараз дуже активно просувається концепція life learning education. Із всіх опитаних респондентів 52% вважають, що навчання триває протягом життя, продовжується після закінчення вишу. На їх думку, це можуть бути і майстер-класи, і спеціалізації, які людина може отримувати протягом усього свого життя. Крім того, студенти усвідомлюють, що кваліфікація – це справа досвіду та часу, адже удосконалюватися в професії необхідно все життя.Особлива увага респондентами надається значимості знань з природничих наук: 76 % від загальної кількості опитаних вважають, що ці знання дозволяють сприймати речі і процеси такими, якими вони існують об’єктивно; розкривають механізми явищ природи, дають ключ до пізнання її законів та можливість безпечного використання пізнаних законів природи на практиці.Математика дедалі частіше стає одним із основних інструментів не лише для природничих, а і для суспільних наук, де раніше вона мало використовувалася. Тому більшість майбутніх абітурієнтів надають особливе значення вивченню цієї дисципліни: 72,4% від опитаних студентів оцінили свої знання з математики як вищими за середній рівень. Усвідомлюють значимість отримання фундаментальних природничо-наукових знань 79% від опитаних, розуміння широких інтеграційних зв’язків між навчальними дисциплінами, значимість системного мислення, неперервність освіти, екологізація дисциплін природничо-наукового циклу – 90%.

Висновки і рекомендації.

1. В ході дослідження було підтверджено мотивацію студентів в оволодінні природничо-науковою компетентністю в процесі дистанційного навчання та для самостійної професійної діяльності.

2. Результати дослідження показали готовність студентів до безперервної освіти та удосконалення своєї кваліфікації.

1. Інтеграція міжпредметних зв’язків може бути ефективною складовою формування компетентності у галузі природничих наук, техніці і технологіях студентів.

Література:

1. Bader, R. Kompetenz durch Bildung und Beruf. Die berufsbildende Schule. – № 7/8, 1993. – S. 233–235.


2. Shelton, E. Competency-based adult education: The past, present and future/ Paper presented at the Competency-Based Adult Education Conference. – New York, 1983.


3. Mertens, D. Schlüsselqualifikationen/ Mitteilungen aus der Arbeitsmarktund Berufsforschung. – № 7, 1974. – S. 36–


4. Бех І.Д. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу в педагогіці Педагогіка і психологія. – 2010. – № 2. – С. 26–31.


5. Бібік Н. М., Вашуленко Л. С., Локшина О. І. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування. Світовий досвід та українські перспективи: (Бібліотека з освітньої політики). – Київ, 2004. – С. 47–52.


6. Клепко С.Ф. Філософія освіти в європейському контексті. Полтава: ПОІППО, 2006. – 326.


7. Луговий В.І. Європейська концепція компетентнісного підходу у вищій школі та проблеми її реалізації в Україні. Педагогіка та психологія. – 2010. – № 2. – С. 13–25.


8. Вакуленко Т. С.  Ломакович С. В., Терещенко В. М. PISA: природничо-наукова грамотність. К.: УЦОЯО. – 2018. – 119 с.