Формування геологічних знань в курсі географії знз

Непша Олександр Вікторович

старший викладач кафедри фізичної географії і геології

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

ОСВІТА (Сучасні методи викладання)

Формування геологічних знань в курсі географії знз

Шкільний курс географії містить у собі багато важливих геологічних питань, починаючи з будови надр Землі до вивчення основ природокористування та охорони навколишнього середовища. Знати основи геології необхідно кожній грамотній людині для того, щоб розуміти історію розвитку природи. Без цих знань неможливо зрозуміти процес формування як минулих, так і сучасних ландшафтів ‒ найважливіших складових частин географічної оболонки Землі. Геологія науково пояснює стихійні і катастрофічні явища, пояснює походження і еволюцію різних оболонок Землі, аж до «таємниці» зародження і розвитку життя на протязі геологічних епох. Як і географія, геологія вивчає Землю, як єдине ціле, в тісному зв’язку з історією її розвитку. Геологічні знання, поряд з іншими науками дозволяють передбачити майбутнє географічної оболонки. Тому цілком закономірно, що знання основ геології стало складовою частиною загальної освіти, одним з показників освіченості людини нашого часу.

При вивченні геологічного матеріалу в шкільній програмі вчитель географії стикається з низкою проблем: розрізненість матеріалу в курсах географії з 6 по 11 клас, що порушує цілісність сприйняття геологічних знань; нестача методичної літератури в цій галузі; недолік наочних посібників.

У 6 класі в початковому курсі «Загальна географія» в темі «Літосфера» даються уявлення про внутрішню будову Землі, вулкани, гарячі джерела, гейзери, землетруси, коливальні рухи, гороутворення, геологічну діяльність текучих вод, вітру. При вивченні рельєфу Землі учні дізнаються, що гори і рівнини змінюються в часі, внаслідок екзогенних і ендогенних сил Землі, знайомляться з процесами, що формують рельєф дна океану.

Важливим завданням курсу географії 6 класу є формування тимчасових уявлень при історичному аналізі геологічних процесів. В учнів формується основна установка матеріалізму, що природа існувала до людини і що вона є його природним творцем і існує незалежно від його свідомості, що формування оболонок Землі відбувалося на різних етапах геологічної історії Землі.

Курс географії материків і океанів 7 класу спирається на знання, отримані на уроках природознавства та початкового курсу фізичної географії. В області формування діалектико-матеріалістичного світогляду перед курсом стоїть завдання розкрити взаємозв’язку земної кори і рельєфу земної кулі, залежність форми материків від будови земної кори і з’ясування сутнісних географічних закономірностей [1,с.30].

Крім основного теоретичного матеріалу дана тема передбачає проведення практичної роботи на тему «Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу» [1,с.30].

Крім того, при розгляді окремих материків і океанів, коли на основі застосування теоретичних знань про рельєф і будову Землі, формується уявлення про окремі частини планети, як системи взаємодії безлічі компонентів, визначаються закономірності розміщення корисних копалин, здійснюється ІІ етап формування знань.

У програмі курсу «Україна у світі: природа, населення» для 8 класу геологічний матеріал вивчається більш поглиблено. В темі «Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси» школярі отримують нові знання про: геологічну літочисленні, методи визначення відносного і абсолютного віку гірських порід, знайомляться з основними тектонічними структурами України; зв’язок рельєфу з тектонічними структурами; неотектонічні рухи; вплив геологічної будови та т тектоніки на діяльність людини; корисні копалини України, їх класифікацію за використанням,  закономірності поширення; паливні корисні копалини; діючі та перспективні басейни й райони видобування вугілля, нафти, природного газу,  торфу;  рудні та нерудні корисні копалини: басейни, райони залягання та видобування; мінеральні води та грязі; проблеми раціонального використання мінеральних ресурсів; особливості геологічної будови, рельєфу та мінеральних ресурсів своєї  місцевості [1,с.52].

Програма з географії 6-9 класи передбачає в цій темі проведення практичної роботи за темою «Встановлення за картами (тектонічною, геологічною, фізичною) зв’язків між тектонічною, геологічною будовою, рельєфом  та  корисними копалинами» [1,с.52]

В курсі «Україна і світове господарство» 9 класу в темі «Добувна промисловість» учні дається класифікація мінеральних ресурсів по їх вичерпності, видам, основні закономірності розміщення родових мінеральних ресурсів,  умовами розробки та промислового використання, характеризується продуктивність гірничодобувних і переробних підприємств. Піднімаються питання використання багатств надр, як і всіх природних ресурсів, погоджуються з розвитком економіки і науково-технічного процесу [1,с.69-70]. Таким чином, простежується зв’язок курсу з вченням про корисні копалини.

Також Програмою з географії в цій темі передбачено проведення практичної роботи на тему «Позначення на контурній карті найбільших басейнів видобування кам’яного вугілля, нафти і природного газу» та дослідження на тему «Проблеми й перспективи освоєння родовищ нафти і природного газу на шельфі Чорного та Азовського морів».

У курсі 10 класу «Географія: регіони та країни» вивчення мінеральних ресурсів світу і окремих країн відводитися окреме місце, так наявність мінерального сировинної бази є основою формування економіки цілих регіонів і окремих країн.

Проблеми використання геологічного середовище розглядають в курсі 11 класу «Географічний простір Землі». В курсі вивчається тема «Геологічне середовище людства». В цій темі учні отримують знання про поняття «геологічне середовище» та його використання людиною і проблеми пов’язані з його використанням. Крім того дана тема відповідно до програми передбачає проведення практичної роботи на тему «Встановлення за тематичними картами материків та України зв’язку між тектонічними структурами, рельєфом, мінеральними ресурсами і густотою населення, розташуванням видобувних, матеріало-, паливомістких виробництв» та досліджень за темами:

1. Причини заселення схилів вулканів.


2. Сучасні вимоги до будівництва у районах з високою сейсмічністю [2,с.19-20].

Проаналізувавши шкільну програму з географії 6-11 класів можна побачити, що школярі, поряд з іншими знаннями отримують знання з основних теоретичних питань геології.

Таким чином перехід від одного класу до іншого, на загальному фоні географічного матеріалу, дещо розширює і поглиблює знання з геології. Формується перспектива підвищення значення геології як складової призми природного світосприйняття. Але недостатня кількість базових знань та постійно зростаючий інтерес до геологічного матеріалу викликає потребу у проведенні геологічних екскурсій та походів у природу [5].

Геологічні екскурсії та походи повинні мати на меті вивчення на практиці:

1) речовинного складу земної кори;

2) методів дослідження земної кори та її розвиток (матеріал включений майже до всіх підручників, але не систематизований);

3) головні структурні елементи земної кори і закономірності їх розвитку (інформація потребує доповнення в області формування перехідної зони);

4) корисні копалини (систематизація класів мінеральних речовин за хімічним складом та походженням);

5) процеси рельєфоутворення;

6) геоморфологічна будова місцевості

7) вивчення антропогенного навантаження на геологічне середовище[3,4].

Вміщені в шкільному курсі географії, географічні знання викладаються розрізнено, при невеликому обсязі навчального часу. Тому головне завдання вчителя, використовуючи різні методи і прийоми, створюючи яскраві образи, виховувати геологічну грамотність у школярів. Необхідно сформувати уявлення про цілісну картину світу, де взаємодіють різні компоненти природи, показати важливість вивчення основ геології. Адже незнання або недооцінка геологічних процесів, що відбуваються в надрах Землі, тягне за собою серйозні технічні та екологічні катастрофи, великі фінансові та соціальні втрати.

Безсумнівно, вивчення геологічної матеріалу має бути невід’ємною складовою природничо-наукової освіти, що сприятиме підвищенню ерудиції, формування гармонійного уявлення про навколишній світ.

Література:

1. Географія. Програма для 6-9 класів ЗНЗ URL: https://osvita.ua/school/program/program-5-9/56127/ (дата звернення: 09.10.2021)


2. Географія 10-11 класи (рівень стандарту) https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv (дата звернення: 09.10.2021)


3. Зав’ялова Т.В., Непша О.В., Прохорова Л.В. Туристський похід з учнями по вивченню геології рідного краю. Фундаментальні та прикладні дослідження: сучасні науково-практичні рішення і підходи: збірник матеріалів ІІ-ої Міжнародної науково-практичної конференції. Баку-Ужгород-Дрогобич: Посвіт, 2017. С. 401-403.


4. Іванова В.М., Непша О.В., Сапун Т.О. Елементи геології в шкільних курсах природознавства та географії. Особистісно-професійний розвиток вчителя в умовах реалізації Концепції Нової української школи: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнародною участю (14-16 червня 2018 р., м. Мелітополь). Мелітополь: ФОП Однорог Т.В., 2018. С.110-113.


5. Непша О.В., Гришко С.В., Опашко Г.І., Рішко А.Р. Екскурсії як форма позаурочної роботи з вивчення географії свого краю. Актуальные научные исследования в современном мире// Журнал. Переяслав, 2020. Вып. 11(67). Ч. 8.С.152-157.