Енергетична безпека в контексті економічної, екологічної та техногенної безпеки держави

Арбузова Тетяна Василівна

кандидат економічних наук, доцент

доцент кафедри публічного управління, адміністрування та міжнародної економіки

Білоцерківський національний аграрний університет

Енергетична безпека в контексті економічної, екологічної та техногенної безпеки держави

Відповідно до загальновідомої ієрархії людських потреб Абрахама Маслоу потреби в енергетичних ресурсах – теплі – належать до найбільш насущних фізіологічних, тобто таких, що необхідні для підтримки життя людини, задоволення яких є базисом, на основі якого здійснюється рух до потреб вищого рівня. Енергетична безпека виступає однією із основоположних складових економічної безпеки, а остання також є вагомою часткою системи вищого рівня – національної безпеки. Енергетична безпека є властивістю технічної безпеки систем енергетики. Кінцевою метою вона ставить гарантії від дефіциту енергетичних ресурсів, тобто достатність, що має більш широкий зміст, ніж поняття надійність, та є економічною, політичною і філософською категорією [1]. Водночас безпека є станом захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства, держави, довкілля в різних сферах їх життєдіяльності від загроз – внутрішніх і зовнішніх [2]. З’ясовуючи сутність поняття енергетична безпека в контексті економічної, екологічної та техногенної безпеки держави, продемонструємо її поширені тлумачення (табл. 1).

У правилах ЄС, зосереджених в пакеті «Чиста енергія для всіх європейців» (2019), вперше було узгоджено загальне визначення енергетичної бідності (energy poverty), яке вимагає від країн ЄС контролювати ситуацію в своїх країнах та впроваджувати конкретні національні цілі щодо енергетичної бідності у своїх національних планах з питань енергетики та клімату (NECP) [14]).

Тлумачачи сутність поняття енергетична безпека, зарубіжні та вітчизняні дослідники розглядають її з позиції трьох перспектив, що склалися історично через відповідні політичні виклики: перспектива

«суверенітету» з корінням у політичній науці; «надійності» – з природними коренями у науці та техніці; «стійкість» – перспектива, що ґрунтується на економіці та аналізі складних систем [15]. Отже енергетична безпека проявляється, по-перше, як стан забезпечення держави паливно- енергетичними ресурсами, що гарантують її повноцінну життєдіяльність і, по-друге, як стан безпеки енергетичного комплексу та здатність енергетики забезпечити нормальне функціонування економіки, енергетичну незалежність країни. Тобто, політична і енергетична незалежність є взаємообумовленими і має певні властивості – якості, ознаки, характерні для цього стану: незалежність, доступність, впевненість, спроможність, забезпеченість, безперебійність, гарантованість, безпечність, задоволеність, сталість, надійність, стійкість, стабільність, якість, контрольованість постачання енергетичних ресурсів тощо. Останнє, хто контролює енергетичні активи та ресурси і за допомогою яких механізмів, робить їх ключовими гравцями енергетичного ринку, оскільки стабільність енергосистеми країни залежить від їх позицій. При цьому, загальновідомими є недоліки монопольного ринку через високу ціну і низьку якість пропонованого продукту.

Список використаної літератури:

1. Енергетика: історія, сучасність і майбутнє : Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Функціонування енергетики в сучасному світі / Т. О. Бурячок та ін.; наук. ред. В. Н. Клименко, Ю. О. Ландау, І. Я. Сігал. 2013. 390 с. URL: http://energetika.in.ua/ua/books/book- 5/part-4/section-1


2. Качинський А. Б. Безпека, загрози і ризик: наукові концепції та математичні методи. Київ, Нац. акад. служби безпеки України, 2004, 472 с. С.


3. Gbeddy Promoting energy security through energy efficiency. Workshop on   energy              efficiency:     World    energy     councyl.     URL: http://www.worldenergy.org/documents/ethiopia_june_30_v_gbeddy_security.p df


4. Energy Ensuring the uninterrupted availability of energy sources at an affordable price : International Energy Agency. URL: https://www.iea.org/areas-of-work/ensuring-energy-security


5. Про ринок електричної енергії : Закон України від 13.04.2017 р. № 2019-VIII. Редакція    від                        12.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19


6. Методичні рекомендації щодо розрахунку рівня економічної безпеки України. Затверджено Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1277 від 10.2013. URL: https://ips.ligazakon.net/document/ME131588


7. Про Концепцію діяльності органів виконавчої влади у забезпеченні енергетичної безпеки України: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 р. № URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/48-98-п


8. Кодекс системи передачі : Постанова НКРЕКП від 03.2018 №


9. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0309874-18


10. Правила охорони праці під час експлуатації магістральних трубопроводів для транспортування рідкого аміаку (аміакопроводів : Наказ

Держнаглядохоронпраці України від 11.01.2005 №2. Редакція від 11.11.2007. URL: http://surl.li/afsks

1. Стратегія енергетичної безпеки. Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2021 р. № 907-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/907-2021-%D1%80#Text


2. Проєкт Закону про засади державної політики у сфері енергетичної безпеки України : Верховна Рада України. Включено до порядку денного 2679-VIII від 02.2019.       URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64445


3. Центр енергетичної безпеки України : Громадська організація. URL: https://energy-security.org.ua


4. Проєкт USAID-Ukraine «Енергетична безпека» (Energy Security Project (ESP): USAID-Ukraine. URL: https://www.usaid.gov/uk/ukraine/energy- energy-security


5. Clean energy for all Energy poverty : European Commission. URL:      https://ec.europa.eu/energy/topics/markets-and- consumers/energy-consumer-rights/energy-poverty_en?redir=1


6. Aleh Cherp and Jessica Jewell. The three perspectives on energy security: intellectual history, disciplinary roots and the potential for integration. Current Opinion in Environmental Sustainability. 2011. Vol. 3(4). Р. 202–212. URL: https://doi.org/10.1016/j.cosust.2011.07.001