До змісту
Міжнародна асоціація трансферу технологій
Наука та здоров’я

Екологічна безпека в умовах сталого розвитку

студент 1 курсу СТН спеціальність 275 «Транспортні технології (на автомобільному транспорті)

Екологічна безпека в умовах сталого розвитку

Шелудченко Леся Сергіївна

доктор технічних наук, доцент

Фтемов Ростислав Андрійович

студент 1 курсу СТН спеціальність 275 «Транспортні технології (на автомобільному транспорті)

Подільський державний аграрно-технічний університет

ЕКОЛОГІЯ (Екологічна безпека)

Екологічна безпека в умовах сталого розвитку

Функціонування об’єктів господарської діяльності пов’язане з виникненням систематичних екологічних та експлуатаційних ризиків, які можуть бути визначені через математичне очікування окремих чинників екологічної небезпеки протягом встановленого періоду роботи (технічного ресурсу) [1]. Ризик R визначається ймовірністю Р виникнення небажаної події і обсягом Х її наслідків та визначається як:

Для визначення показника екологічного ризику доцільним є визначення математичного очікування у вигляді деякої скалярної величини:

Аналіз ризиків антропогенного впливу на об’єкти навколишнього середовища необхідно розпочинати з оцінювання ризику джерел небезпеки та її вимірювання з рівнем ефективних впливів на природно-територіальний комплекс (ПТК).     Підтримання природно-ресурсного потенціалу ПТК на оптимальному рівні вимагає обґрунтованих матеріальних витрат, а отже сутність еколого-економічного оцінювання проектів господарської діяльності полягає у відображенні вартості заходів, які спрямовані на забезпечення стабільності геоморфологічних властивостей трансформованих природних ландшафтів.

В такому випадку витрати поділяють на дві категорії:


  • витрати на природоохоронні заходи безпосередньо на трансформованих територіях, де потенційно можуть виникати порушення властивостей ПТК;

  • економічні збитки від можливих екологічних наслідків техногенної трансформації ПТК, зокрема витрати на ліквідацію негативних проявів на довкілля.


Загалом еколого-економічні збитки (Е) можуть бути обчислені як:

Якщо  залежать від масштабів і характеру їх здійснення за проектним рішенням, то фактичні збитки ( ) однозначному визначенню не підлягають і можуть не збігатися за місцем і часом їх виникнення. Обидві вищенаведені категорії економічних витрат (збитків) перебувають поміж собою у функціональній залежності. Так, при збільшенні витрат на природоохоронні заходи (І-а категорія) відбувається зниження витрат щодо збитків через втрату природних ресурсів (ІІ-а категорія економічних витрат) [2].

В свою чергу, за характером дії еколого-економічні збитки поділяють на реальні, які чітко визначаються за допомогою загальноприйнятих експериментальних та розрахункових методів, та приховані, для виявлення яких необхідно застосовувати спеціальні опосередковані методи. Слід відмітити, що з точки зору еколого-економічного оцінювання природоохоронних заходів надзвичайно важливою є категорія саме попереджених збитків.

Загалом, з позицій сталого розвитку, в основі якого лежить невід'ємне право людини на життя та повноцінний розвиток, необхідно забезпечити функціонування системи взаємоузгоджених управлінських, економічних, соціальних, природоохоронних заходів, які спрямовані на здійснення господарської діяльності, що базується на засадах гуманності, етичних цінностей та безпечного навколишнього середовища [3].

Ступінь відповідності існуючих або прогнозованих екологічних станів ПТК під впливом господарської діяльності наведена на рис.1.

Слід відмітити, що перетворення потенційної небезпеки на реальну не призводить до настання фактичного лиха, а лише перетворюється на ризик безпеки, реалізація якого здійснюється лише за умови прямого контакту з небезпекою за умови виконання щонайменше трьох умов: небезпека реально діє, об'єкт перебуває в зоні дії небезпеки і об'єкт не має достатніх засобів захисту.

Література:


  1. Екологічна безпека та економіка: монографія / М.І. Сокур, В.М. Шмандій, Є.К. Бабець, В.С. Білецький, І.Є. Мельнікова, О.В. Харламова, Л.С. Шелудченко. – Кременчук, ПП Щербатих О.В., 2020. – 240 с.

  2. Паламарчук В.О., Коренюк П.І. Економіка природокористування. Запоріжжя: Дике Поле, 2003. – 408 с.

  3. Варламова С.І., Варламова І.С. Екологічна безпека та сталий розвиток взаємозв’язок та взаємовплив. Електронний журнал «Ефективна економіка» № 7, 2017.