Безпека атомної енергетики

Тутова Аліна Сергіївна

студентка 2 курсу, спеціальність 014.07 Середня освіта (Географія)

Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького

ЕКОЛОГІЯ (Екологія очима молоді)

Безпека атомної енергетики

В енергозабезпеченні народногосподарського комплексу провідну роль відіграють атомні електростанції, на частку яких припадає близько 50% електроенергії, що виробляється електростанціями України.

Головне в забезпеченні безпеки роботи АЕС ‒ це забезпечити умови, що перешкоджають виходу продуктів поділу при ядерній ланцюговій реакції. Для цього все паливо на АЕС завантажується в реактор в ТВЕЛах ‒ герметично заварених трубках з цирконієвого сплаву. У цих трубках, об’єднаних в зборки, залишається основна частина продуктів поділу урану, що утворюються при роботі реактора. Коли ТВЕЛ відпрацював свій термін, його виймають з реактора, і відправляють на спеціальний завод для переробки та вилучення цінних елементів. Ніякого істотного витоку радіоактивних речовин не відбувається. У цьому і полягає одна з істотних переваг ядерної енергетики перед іншими видами електростанцій, викиди (відходи) які у вигляді золи, шлаків і газів у багатьох випадках викидаються в навколишнє середовище без

належного очищення [1].

Одна з найважливіших умов надійної експлуатації АЕС ‒ безперебійне водозабезпечення, джерелами якого слугують ріки, водосховища та водойми-охолодники. Гідроекологічна безпека атомної енергетики ‒ це підтримання такого екологічного стану водойм, який забезпечує оптимальну роботу АЕС, передбачену проектними вимогами. Досягнення гідро екологічної, ядерної безпеки та оптимальної експлуатації техно- та гідроекосистем АЕС без будь-яких негативних впливів на навколишнє природне середовище має ґрунтуватися на розробленні та впровадженні методології управління екологічним станом водойм-охолодників.

В Україні експлуатуються чотири потужні атомні електростанції:

• Найпотужніша в Україні та в Європі Запорізька АЕС розташована у дефіцитній заводними ресурсами степовій зоні на березі Каховського водосховища [1]. Площа водойми-охолодника Запорізької АЕС становить 8,2 км², об’єм води ‒ 47 млн м³.


• Південно-Українська АЕС знаходиться на берегах Південного Бугу в дефіцитній за водними ресурсами Миколаївській об-ласті. Південно-Українська АЕС, Олександрівська ГЕС і Ташлицька ГАЕС становлять єдиний Південно-Український енергокомплекс. Площа водойми-охолодника становить 8,6 км², об’єм води ‒ 86 млн м³.


• Хмельницька АЕС розташована біля р. Горинь ‒ притоки р. Прип’яті. Водойма-охолодник побудована на р. Гнилий Ріг ‒ лівій притоці р. Горинь, має площу ‒ 20 км², об’єм води ‒ 120 млн м³.


• Рівненська АЕС розміщена у західному Поліссі, поблизу р. Стир. Водозабезпечення Рівненської АЕС здійснюється за допомогою градирень зі щорічним використанням 36-38 млн м³ води. Техно-екологічну систему слід розглядати як сукупність біотопів природного й антропогенного характеру з їх біотичним населенням, об’єднаних системою прямих і зворотних зв’язків, що змінюються у просторі й часі [3,с.41].

Мета реалізації заходів з підвищення рівня безпеки діючих АЕС:

• виконання рекомендацій МАГАТЕ та інших міжнародних організацій щодо підвищення рівня безпеки енергоблоків українських АЕС;


• виконання вимог чинного вітчизняного ядерного законодавства та законодавства у сфері цивільного захисту щодо готовності Компанії до дій в умовах загрози та виникнення ядерних і радіаційних аварій, надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;


• виконання заходів, спрямованих на попередження аварій, аналогічних аварії на Фукусімській АЕС.

Принципи забезпечення безпеки поділяються на дві групи фундаментальні та організаційно-технічні. Фундаментальні принципи це такі, як забезпечення культури безпеки, відповідальність експлуатуючої організації, державне регулювання безпеки, реалізація стратегії глибокоешелонованого захисту. Група організаційно-технічних принципів включає управління якістю, самооцінка безпеки АЕС, аналіз безпеки, незалежні перевірки, забезпечення радіаційної безпеки, науково-технічна підтримка.

Підвищення безпеки енергоблоків АЕС України відбувається систематично шляхом реалізації відповідних програм з підвищення безпеки, що розробляються на визначений період [4]

Підготовка до продовження експлуатації здійснюється за Програмами підготовки до продовження експлуатації, які розробляються для кожного енергоблока окремо. З метою підтвердження рівня безпеки енергоблока та отримання ліцензії національного регулюючого органу на експлуатацію енергоблока АЕС у понадпроектний строк експлуатуюча організація виконує комплекс робіт з підвищення безпеки та продовження терміну експлуатації із заміною морально та фізично застарілого обладнання зазначеного енергоблоку та проводить переоцінку безпеки з урахуванням оцінки технічного стану та проведених модифікацій [2].

Необхідною умовою продовження експлуатації діючих енергоблоків АЕС є реалізація заходів з підвищення їх безпеки та надійності. Зокрема, таких як модернізація та реконструкція обладнання, усунення відхилень від норм та правил з безпеки та підвищення рівня надійності та аварійної готовності енергоблоків.

Завдяки заходам з підвищення рівня безпеки, що виконуються в рамках продовження експлуатації, рівень безпеки енергоблоків АЕС з продовженим терміном експлуатації є навіть вищим, ніж у інших енергоблоків.

Наведені результати науково-практичних робіт мають слугувати базою для розроблення методології та принципів управління екологічним станом, підвищення гідро екологічної безпеки і оптимізації функціонування техно-екосистем АЕС. Назріла необхідність екологічної паспортизації водойм-охолоджувачів і джерел водопостачання АЕС. За умов територіальної нерівномірності розподілу водних ресурсів, їх дефіциту, особливо у південних областях, хімічного й радіонуклідного забруднення та прогресуючого антропогенного навантаження вирішення проблемних завдань гідроекологічної безпеки АЕС має стати складовою загальної життєво важливої енергетичної безпеки України [2,3].

Література:

1. Запорізька АЕС URL: https://www.npp.zp.ua/uk/safety/assurance (дата звернення: 01.10.2021)


2. Забезпечення безпеки роботи АЕС URL: https://www.npp.zp.ua/uk/safety/assurance (дата звернення: 01.10.2021)


3. Романенко В.Д., Кузьменко М.І., Афанасьєв С.О., Гудков Д.І., Линник П.М., Протасов О.О., Тимченко В.М., Юришинець В.І., Якушин В.М. Гідро екологічна безпека атомної енергетики в Україні. Вісник НАН України. 2012. № 6. С. 41-51.


4. Культура безпеки URL: https://www.energoatom.com.ua/ua/safety-15/garantuemo_adernu_bezpeku-243 (дата звернення: 01.10.2021)

Керівник: Непша О. В. ст. викл. кафедри фізичної географії і геології

МДПУ ім. Б. Хмельницького