Антропогенний вплив на земельні ресурси та  грунти запорізької області

Дьячкова Анастасія Василівна

студентка 3 курсу, спеціальність  014.07 Середня освіта (Географія)

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького

ЕКОЛОГІЯ (Глобальні та регіональні екологічні проблеми)

Антропогенний вплив на земельні ресурси та  грунти запорізької області

Ґрунт – основа благополуччя на Землі, однак не всі знають про таку функцію ґрунту, як підтримка збалансованої взаємодії біологічного та геологічного кругообігів речовин та потоків енергії на земній поверхні, що забезпечує екологічну стійкість біосфери в цілому. Пошкодження ґрунту, цієї «шкіри» планети, а тим більше її руйнування, означає порушення всього механізму нормального природного функціонування геосистеми. Природі знадобилося багато мільйонів років для його формування. І якщо людина сьогодні знищує ґрунт, завтра природа знищить її [4].

Ця ситуація з станом ґрунтів потребує прийняття вирішальних мір для недопущення їх подальшої деградації та втрати продуктивних земельних ресурсів. Ґрунти витримують дію несприятливих природних і антропогенних явищ, і якщо природні здійснюють свій вплив посезонно, то людська діяльність найчастіше спричиняє негативний вплив на ґрунти протягом цілого року [1].

Найбільш поширеним явищем для ґрунтів Запорізької області є ерозія. Взагалі, ерозія – це різноманітне і дуже поширене явище руйнування й переміщення ґрунтової маси та пухких порід потоками води і вітру. В залежності від фактору руйнування ерозію поділяють на водну і вітрову [3].

В результаті водної ерозії змивається родючий шар а також, втрачаються

і талі води, які вкрай необхідні в умовах посушливого клімату, розчленовуються поля, замулюються річки, ставки, водойми [5].

Не менш негативний вплив мають дефляційні процеси, основними причинами їх виникнення постають природні передумови – велика швидкість вітру, сухість ґрунтів і легкість їх механічного складу, і антропогенні – відсутність деревно-чагарникових насаджень в межах і за ними населених пунктів. В результаті вивітрюється верхній родючий шар ґрунтів [8].

Крім того, наносяться невиправні збитки екологічного характеру за рахунок змиву родючого шару ґрунту. Втрати від ерозії вимірюються десятками мільйонів гривень на рік, знищуються найродючіші шари ґрунту та його найважливіша складова – гумус. Земельному фонду області притаманна певна двоїстість: з одного боку, в її ґрунтовому покриві переважають родючі чорноземні ґрунти, з другого – процеси деградації ґрунтів охоплюють практично всю територію. В цьому важливу роль відіграють фактори, що пов’язані з використанням земель [2, с.26].

В Запорізькій області по даних земельного обліку налічується 62,053 тис. га (2,28 %) земель сільськогосподарського призначення, що потребують консервації [2] (табл. 1).

Надмірна розораність території погіршує екологічні умови та можливості саморегулювання агроландшафту, знижує активність ґрунтоутворюючих процесів та природної родючості ґрунтів, посилює їх ерозію. Відомо, що на швидкість ерозійних процесів впливають природні та антропогенні фактори [5, с.469]

Засоленість ґрунтів – пов’язана з неглибоким заляганням надто мінералізованих ґрунтових вод. Негативний вплив на якість ґрунтів також чинять зрошувальні води. Вже зараз джерела зрошення класифікують як обмежено придатні і рідше – як умовно придатні (через небезпеку осолонцювання) [4,7].

Осолонцювання – це найбільш поширений процес на зрошуваних землях Запорізької області. При цьому необхідно відрізняти природну та вторинну (іригаційну) солонцюватість, яка є наслідком збільшення вмісту увібраних натрію і калію в складі ґрунтового поглинального комплексу. Процес осолонцювання для ґрунтів визначається якістю поливних вод (мінералізацією та співвідношенням кальцію до натрію) та глибиною і мінералізацією ґрунтових вод. На локальних ділянках, де ґрунтові води залягають на глибинах менше 5 м і мають мінералізацію більше 5 г/дм³ відмічаються незасолені землі за участю соди. Розповсюдження плям солонцюватості має локальний характер і пов’язане, в основному, з природним процесом ґрунтоутворення, крім території Пологівського району, де води для зрошення небезпечні по осолонцюванню. Майже по всіх господарствах території області на зрошуваних ділянках відмічається збільшення площ слабосолонцюватих земель. На ділянках «малого зрошення» Бердянського та Пологівського районів площі слабосолонцюватих земель зменшились на 444 га. [6,с.113]

Внаслідок фізико-географічного розташування області, найбільш розповсюдженим несприятливим кліматичним явищем  влітку є посухи та суховії. Найбільше від цього  потерпає сільське господарство, яке несе в цей період року великі збитки, а саме викликає значну сухість ґрунту, що  спричинюють його розтріскування і тому виникає потреба зрошення, яке частіше за все призводить до осолонцювання ґрунтів. В результаті дії цих суховіїв видувається верхній родючий шар ґрунту, зменшується кількість вологи в ґрунтах [7].

Ще одною проблемою є негативний вплив мінеральних добрив та  отрутохімікатів. Шкідлива дія мінеральних добрив виникає при їх надмірному внесенні до ґрунту, при цьому накопичуються шкідливі хімічні елементи. Все це призводить до пригнічення або знищення ґрунтових організмів, що завдає великої шкоди ґрунтам [1].

Для захисту врожаїв від шкідників сучасне сільське господарство все більше використовує засоби хімічної боротьби ‒ гербіциди й пестициди різного складу. Діють вони швидко й ефективно, проте застосування їх має також негативні наслідки. З’ясовано, що вони пригнічують ґрунтове дихання і процес нітрифікації, .знижують інтенсивність процесів самоочищення [1].

Великої шкоди земельним ресурсам Запорізької області завдає металургійна промисловість, транспорт, енергетика. Також, значний вплив на забруднення ґрунтів здійснюють звалища промислових та побутових відходів. Недостатньо або повністю відсутні промислові потужності з переробки окремих видів відходів та їх утилізації. Актуальним залишається питання зберігання та знешкодження непридатних пестицидів та агрохімікатів.

До основних екологічних проблем регіону у напрямку охорони і раціонального використання земельних ресурсів слід віднести недостатнє фінансування та інтенсивне руйнування берегової лінії в результаті різкої активізації небезпечних геологічних процесів, головним чином пов’язаних з абразійною діяльністю Азовського моря.

Література:

1. Гудзь В.П., Лісовал А.П., Андрієнко В.О., Рибак М.Ф. Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії: Підручник. К.: Центр учбової літератури, 2007. 408 с.


2. Екологічний паспорт Запорізької області за 2020 рік. URL: https://www.zoda.gov.ua/article/2557/ekologichniy-pasport-zaporizkoji-oblasti-za-2020-rik.html (дата звернення: 04.10.2021)


3. Іванова В. М., Непша О. В. Основні чинники деградації земель Запорізькій області. Географія та екологія: наука і освіта: матеріали VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Умань, 19-20 квітня 2018 р.). Умань: ВПЦ «Візаві», 2018. С. 234-235.


4. Іванова В. М., Непша О. В. Сучасний геоекологічний стан земельних ресурсів та ґрунтів Запорізької області. Соціальні та екологічні технології: актуальні проблеми теорії та практики: матеріали Х міжнародної інтернет-конференції 270 (м. Мелітополь, 24-26 січня, 2018 року). Мелітополь: ТОВ «Колор Принт», 2018. С. 139-140.


5. Непша О.В., Підлозний І.В. Основні показники деградації земель в Запорізькій області. Третя Міжнародна науково-практична конференція «Екологічні проблеми навколишнього середовища та раціонального природокористування в контексті сталого розвитку» : збірник матеріалів (22-23 жовтня 2020, м. Херсон, Україна). Херсон : «ОЛДІ-ПЛЮС», 2020. С.469-471.


6. Непша О.В., Підлозний І.В., Сугоняк Я.В., Костенко Ю.М. Вплив гідромеліорацій на ґрунтовий покрив Запорізької області. Актуальные научные исследования в современном мире. Переяслав, 2021. Вып. 2(70). Ч. 3. С.110-116.


7. Прохорова Л.А., Зав’ялова Т.В., Непша О.В. Несприятливі природні явища, які впливають на екологічний стан ґрунтів Мелітопольського району. Наука ІІІ тисячоліття: пошуки, проблеми, перспективи розвитку: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (м. Бердянськ, 20-21 квітня 2017 року). Бердянськ: БДПУ, 2017. С. 33–35.


8. Фізична географія Запорізької області: Хрестоматія / Л.М. Даценко, В.В. Молодиченко, В.П. Воровка та ін. Мелітополь:Вид-во МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2014. 200 с.

Керівник: Непша О.В., старший викладач

кафедри фізичної географії і геології