Антропогенне перетворення ландшафтів криворіжжя внаслідок промислового розвитку регіону

Остроушко Максим Володимирович

студент 4 курсу, спеціальність 106 “Географія” Львівський національний університет імені Івана Франка

Антропогенне перетворення ландшафтів криворіжжя внаслідок промислового розвитку регіону

Початок видобутку залізної руди у промислових масштабах на Криворіжжі майже 150 років тому став поштовхом для стрімкого промислового розвитку регіону. В результаті лише за період з 30-х по 90-ті роки ХХ століття Кривий Ріг із невеличкого містечка перетворився у місто- промисловий гігант. Криворізький регіон зазнав швидкого економічного розвитку, але разом з тим територія зазнала масштабного антропогенного впливу та докорінних змін ландшафту. Діяльність промислового комплексу міста призвела до надзвичайно серйозних екологічних проблем та техногенних небезпек. Тому важливим є вивчення та дослідження антропогенного впливу, екологічних небезпек та пошук вирішення проблем.

Початок промислового освоєння залізних руд на Криворіжжі припадає на 1880 рік, з тих пір з наростаючими темпами продовжився підземний видобуток залізної руди, а вже до кінця XIX сторіччя на території міста діяли 266 промислових підприємств. Але місто зазнало бурхливого розвитку у ХХ столітті. Саме у 1931 року голова ВСНХ СРСР Григорій Орджонікідзе підписує наказ про будівництво Криворізького металургійного заводу та 4 серпня 1934 року була запущена перша доменна піч. Так народжується промисловий гігант - завод «Криворіжсталь». 1936 року закінчено будівництво Криворізького коксохімічного заводу. А далі з 1952 року запускають одне за одним промислові підприємства: Криворізький цементний завод, Південний гірничо-збагачувальний комбінат, Новокриворізький гірничо-збагачувальний комбінат, Центральний гірничо-збагачувальний комбінат, Північний гірничо- збагачувальний комбінат. У 1965 році в місті діяло 573 підприємства. Впродовж 1960—1985 років промисловий потенціал міста продовжував зростати: був створений Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, відкрито вагоноремонтне депо; шахта «Артем-2», створено завод «Ремгормаш» [3]

Оскільки Криворізький регіон відзначається своєю промисловою складовою, то стає очевидним, що гірнича діяльність не могла проходити безслідно протягом майже 150-ти років. Через розвиток видобутку залізних руд виникли антропогенні ландшафти, як наслідки розкривних і видобувних гірничих робіт, складування порожньої гірської породи та відходів переробки і збагачення корисних копалин, утворення підземних порожнин в шахтах з наступним їх погашенням та зрушенням підроблених блоків земної кори.

На сьогодні ми можемо бачити наслідки цієї діяльності у вигляді кар’єрів, відвалів та шламосховищ, які займають величезні площі які можна порівняти з площами багатьох великих міст України.

На території Криворіжжя налічують 54 кар’єри (працюючі та виведені з експлуатації, з повторною експлуатацією): 41 залізорудний, 4 гранітні, 6 піщаних, 3 глиняні. Відвали також є однією з основних форм антропогенного рельєфу, який утворюється внаслідок складування розкривних порід на земній поверхні та складування на земній поверхні побічних продуктів збагачення корисних копалин – шламів в процесі розробки кар’єрів. Відвали формуються з “пустих” та “бідних” порід які не підлягають збагаченню. Також в результаті переробки руди на гірничо- збагачувальних комбінатах залишається шлам як побічний продукт збагачення руди. Шлам перекачується до шламосховищ де і зберігається.

Всього на території Криворіжжя налічується 104 відвали від низьких (висотою до 20 метрів) до над високих (майже всі шламосховища з висотою 110-130 м). Також відвали відрізняються за площею від дуже малих (до 50 га) до великих, де площа становить понад 300 га (площа найбільшого шламосховища Північного ГЗК - 1840 га). Провальні ландшафти являють третю групу гірничопромислових антропогенних ландшафтів, виникнення яких пов'язане з підземним видобутком залізних руд та зрушенням прилягаючих блоків корінних гірських порід. Провальні ландшафти на території Криворіжжя є двох типів: зони зрушення та провальні зони (зони утворення лійок, котловин). Всього налічують 26 таких зон. [1]

На сьогоднішній день загальна площа гірничопромислових ландшафтів Кривбасу становить 201 км². Структура гірничопромислових ландшафтів міста виглядає наступним чином: площа кар'єрів становить понад 42 км²; площа вiдвалiв – 70 км²; площа шламосховищ - 55 км²; площа шахтних провалів і зон зрушення - 34 км². [1] Наведені цифри постійно змінюються, через невпинне продовження та розростання гірничодобувних робіт та відвалоутворення.

Зрозуміло, що розвиток промислового комплексу міста напряму був пов’язаний зі створенням необхідних запасів якісної прісної води, як для потреб стрімко зростаючого населення міста, так і для підприємств. Оскільки територія Криворіжжя розташовується у степовій зоні України та не має великих природних джерел водопостачання, це завдання було вирішене розбудовою низки водосховищ на існуючий річковій мережі та проведенням каналу Дніпро – Кривий Ріг довжиною в 41,3 км. [2] Всього біля міста знаходиться 5 водосховищ, які виконують різні функції. Значного та досить негативного впливу зазнала річка Саксагань. В результаті розробки багатих залізних руд в річищі Саксагані, її було відведено від кар’єру “Південний” тунелем завдовжки 5,3 км на глибинах 24-65 м до річки Інгулець.

На жаль, промисловий розвиток регіону окрім економічно-соціальних зисків та антропогенних змін території призвів до серйозних екологічних наслідків. Кривий Ріг є одним з найбільш небезпечних в екологічному плані міст України. Саме підприємства гірничодобувної та переробної промисловості, яким місто може завдячувати своєму розвитку, є і його найбільшою проблемою. Зрозуміло що найбільшого негативного впливу від діяльності підприємств Криворіжжя зазнає атмосферне повітря. Не менш серйозним є і забруднення грунтів та природних вод. Так незворотнього негативного впливу зазнала річка Саксагань. Природний режим річки сильно змінений регулюючим впливом дамб, скиданням шахтних і промислових вод, а також відбором води на технічні потреби. Також переведення значної ділянки ріки у дериваційний канал призвело до заболочування старої частини русла.

У процесі виробничої діяльності підприємств Кривого Рогу щорічно утворюється більше 169 млн м³ промислових відходів, які вивозяться у відвали та шламосховища, де вже зберігається понад 2,5 млрд м³ відходів збагачення; вони займають площу близько 16 тис. га. [4] Це означає, що величезні території родючих земель втрачені назавжди, і площа цих об’єктів з кожним роком буде збільшуватись. Потрібно зазначити, що ці об’єкти також мають негативний вплив на навколишнє середовище оскільки вони запилюють величезні території сільськогосподарських угідь, житлових територій. Видобуток руди в надрах, відкачка підземних вод, величезна кількість штучних відкладень створених людиною – викликає незворотні геологічні процеси і погрожує техногенною кризою регіону.

Висновки:

• Криворізький регіон зазнав швидкого економічного розвитку протягом ХХ століття, але разом з тим територія зазнала масштабного антропогенного впливу та докорінних змін ландшафту


• В результаті роботи гірничо-видобувного комплексу міста з’явилися гірничопромислові ландшафти, які займають величезні площі які можна порівняти з площами багатьох великих міст України.


• Площі гірничопромислових ландшафтів міста постійно збільшуються, через невпинне продовження та розростання гірничодобувних робіт та відвалоутворення.


• Найбільше змінюється якісний склад атмосферного повітря, що негативно впливає на якість життєвого середовища в місті


• Природний режим річки Саксагань сильно змінений регулюючим впливом дамб, скиданням шахтних і промислових вод, а також відбором води на технічні потреби.


• Промислові відходи, які зберігаються у відвалах та шламосховищах займають величезні території колись родючих земель та продовжують чинити негативний вплив на навколишнє середовище, запилюючи величезні території сільськогосподарських угідь та житлових територій.

Список використаної літератури:

1. Казаков В.Л. Антропогенні ландшафти Кривбасу// Зб. наук. праць наук. конф. - Київ, - с. 41-46;


2. Остроушко М.В. Поверхневі води як чинник формування геопростору в м. Кривий Ріг// Стратегія розвитку міст: молодь і майбутнє: матер. Міжнар. науково-практич. конф. – Харків - с. 355;


3. Остроушко М.В. До історії формування системи водопостачання і водовідведення в місті Кривий Ріг// XVI Всеукраїнські наукові Таліївські читання – Харків - 2020 - с. 99;


4. Э.В. Часова, В.В. Ивчук, Экологические проблемы Кривбасса – состояние и перспективы

Керівник: Назарук М.М., д.г.н., проф. Львівський національний університет імені Івана Франка