Зовнішня торгівля як детермінанта розвитку підприємства

Сакун Марія
(Черкаси, Україна)
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА ТА УПРАВЛІННЯ
(Зовнішньоекономічна діяльність)
ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
Підприємство, як і будь-яка організаційна структура, має основну мету: постійний і безперервний розвиток. І це цілком зрозуміло, оскільки ринок – конкурентне середовище, де виживають тільки найсильніші та прогресивні. Важливим аспектом діяльності підприємства є також задоволення потреб людей. Однак, на території однієї країни не можуть знаходитись всі види ресурсів, вони занадто обмежені, щоб у повній мірі відтворити цю функцію. Жодна держава не може виробляти всі товари та послуги, які їй потрібні. Вона повинна купувати в інших країн те, що не може виробляти самостійно або здатна виробляти менше, ніж того потребує суспільство. І навпаки: продавати іншим країнам товари, які має в надлишку. Зовнішня торгівля сприяє найповнішому задоволенню потреб суспільства в цілому, покращенню конкурентоспроможності національної економіки, підвищенню рівня життя населення держав, які беруть участь у її реалізації. На ефективність зовнішньої торгівлі безпосередньо впливає політика країни, яка направлена на створення сприятливих умов для національного виробника та встановлення сприятливого стану експортно-імпортних відносин загалом.
Саме тому новим і високим рівнем для підприємства вважається вихід на зовнішні ринки. Це дає змогу підприємству не тільки розширити збут своєї продукції, а й конкурувати на світових ринках, пристосовувати економіку країни до системи світогосподарських відносин, що сприятиме підвищенню ефективності господарської діяльності як на мікроекономічному рівні, так і в масштабах усього народного господарства.
Основними мотивами для початку зовнішньоекономічної діяльності підприємства вважають:
– вихід на зовнішні ринки дає можливість отримати більш високий дохід;
– економія витрат шляхом збільшення масштабів реалізації;
– зниження ризиків унаслідок зменшення залежності від внутрішнього ринку;
– вимоги клієнтів компанії, які обслуговуються за межами національних кордонів [1];
– намагання підприємств інтегрувати національні економіки в глобальний виробничий процес [2].
З кожним роком обсяг зовнішньоторговельних операцій України зростає (див. рис. 1). До того ж Україна є імортоорієнтованою, оскільки обсяг імпорту завжди переважає обсяг експорту.Зовнішньоекономічна діяльність в Україні з кожним роком набирає обертів та сприяє розвитку як підприємств, так і економіки в цілому. Основними бар’єрами для входження вітчизняних підприємств на міжнародні ринки залишається висока вартість просування товарів на зовнішніх ринках та проблеми, пов’язані з пошуком партнера та довірою.
Отже, зовнішня торгівля прямо пропорційно впливає на розвиток підприємств: їх розширення, модернізацію, сприяє використанню сучасних методів управління та безпосередньо збільшенню прибутку.
Література:
1. Форми виходу підприємств на зовнішні ринки. URL: http://pidruchniki.com/1707090453866/ekonomika/formi_vihodu_pidpriyemstv_zovnishni_rinki (дата звернення: 12.03.2021)
2. Кокоріна В.І. Основні тенденції розвитку форм міжнародного бізнесу в умовах глобалізації. Економічний простір. 2012. № 6. URL: http://www.economy.nayka.com.ua (дата звернення: 12.03.2021)
3. https://index.minfin.com.ua/ua/economy/gdp/eximp/ (дата звернення: 12.03.2021)
Науковий керівник: кандидат економічних наук,
Дернова Ірина Анатоліївна