Зовнішньоекономіча діяльність та її основні цілі

Галяс Дар’я
(Маріуполь, Україна)
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА ТА УПРАВЛІННЯ
(Зовнішньоекономічна діяльність)
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ ОСНОВНІ ЦІЛІ
Зовнішньоекономічна діяльність на сьогодні є одним з основних напрямків розвитку багатьох держав, джерелом товарів, виробництво яких неможливо всередині країни, а також доходів від експортно-імпортних операцій. Для багатьох країн, де з якихось причин відсутні виробничі процеси, зовнішня торгівля є єдиним засобом забезпечити себе необхідними товарами.
Отже, зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність, яка пов’язана з торгівлею між партнерами, що знаходяться в різних країнах.
Розглянемо об’єктивні причини, які змушують держави займатися
зовнішньоекономічною діяльністю. По перше, це нерівномірний розподіл сировини на поверхні землі (в одних країнах є корисні копалини, а в інших – ні); по-друге – різні кліматичні умови, (саме вони впливають на спосіб обробки землі, врожайність сільськогосподарських культур тощо); відмінності в економіці та господарському устрої держав (є розвинені індустріальні країни, а є менш розвинені – аграрні); різний рівень розвитку обладнання та технологій в певних галузях (наприклад, німецькі автомобілі, японська електроніка, французькі вина, російська зброя, американська авіація і т. д., майже в кожній країні є товари, які вони роблять краще за інших). Державі вигідніше спеціалізуватися на виробництві тих товарів, витрати на виробництво яких мінімальні, і імпортувати ті товари, собівартість виробництва яких вище, ніж при їх ввезенні.
У зв’язку з прагненням України стати правомочним співучасником інтернаціонального партнерства і торгівлі, налагодити народногосподарське пособництво з іноземними партнерами, розмір зовнішньоекономічних угод останнім часом грунтовно збільшився. Крім того, деякі державні підприємства розширюють сферу своєї діяльності і виходять на новий рівень, до того ж захоплюючи промо-акції на іноземних ринках. Це все, безумовно, беззастережно впливає на економіку країни, позаяк утверджує зростання національного доходу, покращує образ України на міжнародному ринку.
В даний час в Україні більшість зовнішньоекономічних акцій виконується не на державному рівні, а на рівні власного підприємництва.
Основним принципом зовнішньоекономічної діяльності підприємств є комерційний розрахунок, заснований на принципах економічної та фінансової незалежності і самодостатності з урахуванням власних грошових, фінансових і логістичних можливостей. Сама компанія несе відповідальність за результати зовнішньоекономічної діяльності не тільки в частині експортних поставок, а й імпортних закупівель для розвитку експортного та імпортозамінного виробництва, технічної реконструкції.
Зовнішньоекономічну діяльність і зовнішньоекономічні зв’язки слід розглядати як єдине ціле. Держава суттєво впливає на зовнішньоекономічну діяльність окремих компаній. Він може стимулювати і обмежувати його.
Основні цілі зовнішньоекономічної діяльності держави можна класифікувати наступним чином:
1. Митний контроль товарів, що переміщуються через державний кордон;
2. Нетарифне регулювання експорту та імпорту окремих товарів загальнодержавного значення;
3. Заходи оперативного регулювання зовнішньоекономічних відносин, включаючи тарифне регулювання (податки, мита, збори).
Ці цілі суттєво впливають на визначення стратегії зовнішньоекономічної діяльності галузевих міністерств, міністерств, окремих компаній і асоціацій.
Таким чином, зовнішньоекономічна діяльність держави складається із сукупності підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Основною метою зовнішньоекономічної діяльності держави є її регулювання.
Література:
1. Андрийчук В. «Стратегічні засади та напрями формування ефективної ЗЕП України»// «Політика і наш час» – 1999 – №1, -248 с.
2. Будкин Н. «Украина и ЕС. Либерализация сотрудничества»// Политдумка – 1995 – № 2-3, – 114 с.